Новости. Не можна далі з цим миритися (про розвезення вагонобригад Комінтернівського трамвайного депо)

Газета "Харьковский электротранспорт", 15.01.1974.

В нашому управлінні на сьогодні транспорту для доставки на роботу і розвезення вагонобригад по домівках дуже багато. Проте, не було ще жодної інструктивної наради, робітничих зборів або активу, де б не підіймалося питання про розвезення водіїв. Чому так?

Хочемо висловити свої думки про причини незадовільного розвезення водіїв. Транспорту багато, але поганий його технічний стан, низька дисципліна і організованість шоферів, відсутній контроль і зацікавленість директорів депо в цьому питанні. Недбале ставлення і диспетчерів до виконання своїх обов'язків. Ось головні причини. Кілька прикладів. Деякий час ми користувалися автобусом Ленінського депо, який відправлявся о першій годині ночі на Салтівку. Однак, він був завжди дуже переповнений, і часто довозив нас до півдороги, ламався, а ми добирались, хто як міг.

Почали вимагати, щоб і з іншого депо відправляли бригаду о першій годині, адже транспорт все рівно стоїть до двох годин ночі. Але щоб добитись цього, треба витріпати стільки нервів, скільки не витратиш за тиждень роботи на вагоні. Шофери нічних автобусів знаходяться у розпорядженні своєї совісті і свого настрою. І від цього залежить: повезуть тебе, чи ні.

Для чого ж диспетчер депо? П'ять нічних вагонів стоять від нуля до двох годин в депо без дії. О другій диспетчер відривається від свого крісла і виводить всю бригаду на вулицю. І тут починаються розмови: кого куди послати, кого як розвернути. На це йде п'ятнадцять-двадцять хвилин. А можна доручити це водіям зробити завчасно.

Часто диспетчери не узгоджують питання закриття лінії на якійсь дільниці з центральним. Скільки раз доводилося нам у таких випадках доїжджати до місця закриття і слізно прохати шляховиків перепустити нас. На ці благання йде тридцять — сорок хвилин, а іноді вони марні, і нам доводиться або просити автобус з центру, або добиратись пішки.

Зараз в районі Салтівки мешкає багато водіїв, деякі з них живуть в п'ятнадцяти — двадцяти хвилинах ходьби від трамвая. І якщо це жінки, то така «прогулянка» о третій годині ночі не з приємних. Але чомусь в нашому депо вперто вважають, що Салтівку обслуговувати повинен лише трамвай. А в цей час другий автобус частенько залишається в депо. До того ж, щоб обслужити Салтівські мікрорайони, треба послати три вагони, або один автобус. Нам здається доцільно використати другий варіант. І що, найголовніше, ми ніколи не потраплятимемо під закриття.

Ми розуміємо, що директор людина, багато працює, і повинен відпочивати. Але іноді не витримують нерви. Говоримо «іноді», тому що сумніваємось, що якби це було завжди, то наш директор міг би хоч одну ніч спати спокійно. І ось один раз в ніч з п'ятого на шосте січня був один з таких випадків. Двадцять хвилин шукали шофера, не знайшли, а диспетчер зовсім не реагувала на наші прохання. Вирішили подзвонити тов. Дитюку. У відповідь почули незадоволення тим, що потурбували його у такий пізній час, не даємо йому спати, адже він людина. Але шановний, Миколо Івановичу, ми саме дзвонили тому, що й себе почуваємо людьми і теж хотіли спати. Дзвонили не після гуляння, а після напруженої роботи (деякі відпрацювали дві зміни) дзвонили тому, що порядок, добросовісне ставлення до службових обов'язків, людяність окремих працівників залежить багато в чому від вас. А в депо чомусь виконують лише безпосередньо ваші вказівки. Так було й цього разу: після вашого дзвоника диспетчер піднялась, і через п'ять хвилин привела шофера. Інцидент був ліквідований.

І ще одне. Пропонуємо для розвезення бригад розробити графік, щоб відправлення провадилось у певний час, з певним інтервалом. Краще відправляти водіїв в 0 год. 40 хв., 1 год. 20 хв., і о 2 годині. Для першого і третього рейсів можна давати автобуси, для другого — трамваї. На селище Герцена і до центру завжди можна подавати трамваї, на Нові будинки і Салтівку — автобуси. Добре було б, щоб і доставка бригади провадилась о 3 год. 40 хв., 4 год. 20 хв., і о 5 годині. Інтервал в 40 хвилин, гадаємо, задовольнить кожного водія. Можна вирішити це питання і централізовано. Треба лише, щоб хто-небудь ніс відповідальність за дотримання цього графіка. Або ж відділ організації руху повинен переглянути графіки, зробити два пізні заходи: десь о 23 год. 30 хв. і другий — з 1 год. 20 хв. до 2-х год. І тоді питання розвозки і доставки бригад буде вирішено.

Не слід забувати, що кожний водій перевозить в своєму поїзді близько тисячі пасажирів за зміну. І від того, як він вчора «добрався» додому і як сьогодні дістався на роботу залежить його працездатність, настрій, а значить і культура обслуговування харків'ян.

Н. КАРАПЕТЯН, І. СОКОЛОВ, В. ЗАЙЦЕВ, Л. ЗАЙЦЕВА, В. ПЕРЕПЕЛИЦЯ, М. ШМАТЬКО, В. ЯКОВЕНКО, водії Комінтернівського депо.

Разделы по теме:
Рубрики:   Трамвай
Перевозчики:   Коминтерновское трамвайное депо

Добавить комментарий

Для того, чтобы добавить комментарий, Вам нужно зарегистрироваться и/или авторизоваться на форуме.