Новости. На Олексіївському напрямку

Газета "Харківський електротранспорт", 24.01.1998.

ПРОБЛЕМИ ГРОШОВОЇ ВИРУЧКИ

Водіям міського електротранспорту непросто справлятися із пасажироперевезеннями на Олексіївський житловий масив навіть за хороших погодних умов. Коли ж вони погіршуються, працювати руховикам тоді ще складніше. Якраз 9 грудня зранку йшов мокрий сніг, і немало харків'ян із парасольками поспішали до зупинок, щоб швидше сісти у тролейбус. На станції «Наукова» одна за одною вишикувалися машини №№ 668, 1003, 628, 1102, 620, 1105, 673, 1107, 1201, 131, 1201. Усі - 8-го та 38-го маршрутів. Посадка йшла тільки через передні двері, кондуктори обілечували пасажирів. Бувало, що ззаду сигналили, мовляв, досить уже «вантажитися», залиш і для мене людей. Однак, водій тролейбуса, колеса якого стояли біля самісінького покажчика зупинки, на це звертав мало уваги, він намагався забрати чи не всіх, аж тоді вирушав у дорогу. Коли ж під'їжджала наступна машина, то її господар діяв за тим же принципом, навіть очікував тих, які ось-ось вийдуть з метро. Бо кому ж хочеться відправляти порожній тролейбус. Як бути тоді з виконанням плану збору виручки? А як же розклад руху? На станції «Наукова» цього дня чергувала диспетчер К.М. Дугіна. Вона й пояснила, що введено режим №2. Окрім того, на посадку водіям додається ще по 3 хвилини, це передбачено розкладом. Спостерігаючи за роботою тільки названих вище машин, переконалася, що часу витрачається більше: 5 - 6 хвилин. Дійсно, коли на коло кінцевої під'їхали, так звані, ємні тролейбуси, тоді Катерина Михайлівна відразу побігла до зупинки «Станція метро «Наукова» наводнити порядок. Начальник III відділення служби руху М.П. Лубенець та водій-наставник тролейбусного депо №1 Г.П. Пабат пояснили, що серед руховиків є «бізнесмени», які через вхід на передні двері іноді затягують посадку до 7 хвилин. Потім втрачений час наздоганяють у лінії. Десь через півгодини К.М. Дугіна знову сіла за робочий стіл. Вона сказала: «Добре, що ось зараз мені допомогли начальник відділення та водій-наставник. Коли ж їх немає, доводиться закривати станцію на замок, і бігти до місця посадки». Відстань ця 100 м. Взимку, погодьтеся, долати їх не так і легко. Якщо ж врахувати, що сюди прибувають 50 машин «вісімки» і «тридцятьвісімки», то справитися тут може тільки досвідчений диригент руху. І то з великою напругою. Незважаючи на негоду, рух тролейбусів по проспекту Леніна був ритмічним. Якщо у напрямку Олексіївки повторюю посадка на «Науковій» йшла тільки через передні двері, то у зворотному, тобто до центру, висадка проводилася через усі широко відчинені двері. їх відразу ж «перекривали» контролери, що виїхали сюди чергувати на «учбовому» тролейбусі. Жодної машини вони не пропустили. Бригада працювала чітко: перевіряла квитки, талони, проїзні документи. Ніхто із пасажирів не пройшов повз їхню увагу. «Зайців» запрошували до «учбового», там з ними розбиралися. Таких за 40 хвилин було 3 чоловіки. Отже, дещо привчили уже пасажирів Олексіївки оплачувати за проїзд. Спостерігаючи за роботою контролерів бачила, що кожен із них забирає квитки у пасажирів й акуратно їх складає. Коли ж один солідний чоловік зажадав повернути його, контролер мовив: — Навіщо він вам? — А вам навіщо? — запитав той. — Квиток належить мені. А справді, навіщо квиток контролерові? Поскільки виручка на сьогодні одне із головних питань, то, звичайно, мова про неї. Кондуктор 38-го маршруту Т. О. Сапронова зазначила, що тут краще оплачують за проїзд, ніж на Баварії. Висновок такий зробила вона навіть на основі трьох днів, проте виконувати план не вдається. Таку ж думку висловили її колеги Л.В. Кіктенко й Л.С. Халімова. На кінцевій «Проспект Перемоги» трудилася диспетчер З.М. Шевченко. У розпалі були перерви. І вона чітко стежила, щоб водії і кондуктори не барилися, запитувала чи будуть обідати. Зоя Михайлівна так і сказала: «Я зобов'язана це робити». Що ж до стану приміщення диспетчерської якихось зауважень вона не висловила. А от один із водіїв, що прийшов на зміну, поскаржився на великі вибоїни на колі станції. Неодноразово це питання руховики підіймали на зборах, інструктивних нарадах у депо, але протягом двох років так і досі нічого не зроблено відповідним міським управлінням. От і виходять з ладу ресори, мости. Цікаво було дізнатися, як працюють трамвайники, як ідуть справи на кінцевій «Проспект Перемоги». На «двадцятці» № 943 працювали кондуктор В.Д. Болотов та водій В.Г. Шалда. Пасажирів не так і багато. Кондуктор не минає жодного. Більшість із них пред'являють проїзні документи, дуже мало купують квитки. На питання, як іде збір виручки, Володимир Дмитрович відповів: «Що я можу сказати, коли годину простояли в депо через несправність і так буває досить час¬то». На станції привітно зустріла диспетчер Р.В. Клочкова. Рух трамваїв її задовольняв. А от своєрідну екскурсію по станції провела швейцар П.В. Полтавська. Порівняно — це нове приміщення. Та сьогодні тут не дуже затишно. Три роки через економічну скруту воно централізовано не опалюється, а обігрівачі, які встановлені, звичайно, мало¬ефективні. Під час великих морозів полопалися труби, що ускладнило роботу прибиральниці та буфетниць, додало неприємного вигляду стелі на першому поверсі. Якщо ж говорити про буфет, то ремонт, який проводили, пішов, як кажуть, нанівець. Робота буфетниць Т.П. Мураховської і Т.Г. Місеври ускладнюється відсутністю ще й гарячої води. А доводиться їм тут годувати водіїв аж чотирьох маршрутів: 2, 15, 20, 24-го. Свої претензії висловив і слюсар М.М. Сізонов: — Територія станції майже не освітлюється, а в оглядовій канаві взагалі темно; взимку після 17 го¬дин, а то й раніше, доводиться ремонтувати вагони в темряві. Тільки їдучи в одній із «двадцяток», де на весь салон лунав ввічливий, приємний голос кондуктора і працював радіоінформатор, на душі стало радісніше. Хто ж обслуговує. пасажирів? Водій Л.І. Запороженко і кондуктор В.М. Матвієнко. Поцікавилася, як іде збір виручки? «Добре, — відповів Володимир Миколайович, — ще продам до кінця зміни квитків 40 — і перевиконаю план». А Любов Іванівна додала: — «Мій» кондуктор дуже ста¬ранний, вміє культурно працювати з пасажирами, навіть міліціонерів примушує купувати квитки, якщо ті не можуть пред'явити наряд на виконання службового обов'язку». М. ЗЕЗЮЛІНА.