Новости. Конкретна пропозиція

Газета "Харківський електротранспорт", 24.08.2002.

Уважні читачі нашої багатотиражку напевне, пам'ятають деякі дописи колишнього маляра тролейбусного депо №1 Марії Данилівни Свекольник. І ось знову редакція отримала черговий лист. Цього разу, як і в попередніх, її турботи про людей, про життя електротранспортників, навіть кілька рецептів щодо поліпшення здоров'я. Нарешті, пропозиція: "Більше пишіть про роботу кожного депо. Хочеться, щоб ви усі трудилися і допомагали одне одному...". Словом, у центрі уваги авторки проблема грошової виручки.

— Виручка — це основа основ роботи кондуктора. Вона важко дається завжди, і все ж кожний намагається привезти якомога більше грошей в депо.

Я часто їжджу трамваями 27-го маршруту, котрий, на мою думку, найважчий за всі. Адже на шляху його слідування — три великих ринки: Салтівський, Барабашовський і Колгоспний, який за звичкою більшість називають Кінним. Людей у салоні багато-багато, а грошей не платять. Особливо у п’ятницю, суботу та неділю.

Гадаю, потрібно, щоб в лінії завжди був контроль і особливо у ці три дні. Скільки б наштрафували "зайців". Адже кондуктор всіх не обілетить. Навіть можна на "двадцятьсімці" на ці три дні занаряджати по два кондуктори. Особливо ж буває соромно мені, коли бачу, як молоді люди прямо у вагоні п’ють пиво, їдять морозиво, а сплачувати за проїзд їм, начебто, немає чим.

Від редакції: питання, підняті М.Д. Свекольник, досить злободенні. І не можна сказати, що деповчани, зокрема працівники відділів експлуатації депо, не знають про це. Але ж справа сьогодні полягає у недокомплекті кондукторів, тобто у проблемі значно за змістом ширшій, кадровій. Чи не з цього нині і треба починати?

№67-68 (5120-5121), 24 серпня 2002 року