Новости. Мобілізація резервів — реальний результат

Газета "Харківський електротранспорт", 02.11.2002.

Для працівників експлуатаційних підрозділів збирання грошової виручки — це щоденна копітка і напружена робота в лінії й безкінечне долання об'єктивних труднощів. Причому, як показує досвід, зусилля туї необхідно постійно нарощувати, а методи — удосконалювати.

Приблизно місяць тому колектив тролейбусного депо №3 піддавався різкій критиці з боку керівництва підприємства за недоліки, які мали місце у питаннях обілечування пасажирів. Треба сказати, що у депо сприйняли її по-діловому і зробили висновки. Було проведено копітку індивідуальну роботу, існуючі проблеми обговорювалися на зібраннях різного рівня. Робились серйозні дисциплінарні та кадрові висновки, пропагувався позитивний досвід.

Результати, як говориться, не забарилися. Денна виручка (у будні) почала помітно зростати. Наприклад, 22 жовтня поточного року вона склала 16490 грн. Аналізуючи цю позитивну тенденцію, начальник підрозділу М.П. Шавкун зазначив, що найважливішим фактором став щоденний суворий контроль за виконанням завдання із збору виручки на кожному маршруті. Для цього розроблено "Зведення про роботу кондукторів". Цей універсальний документ дає адміністрації можливість мати наочне уявлення про те, як відбувається збір коштів у лінії. Із "Зведення" можна дізнатися скільки одиниць рухомою складу та кондукторів трудилося в конкретно взятий день на маршрутах. На скільки процентів виконано план, яка виручка припадає на одного кондуктора... А ще — скільки грошей того ж дня привезли інші тролейбусні та трамвайні підрозділи; існує можливість порівняти результати праці з минулим місяцем.... Є у "Зведенні" дані і про роботу "ревізії" (чисельність, маршрути, зміни, сума штрафів). Можна зрівняти і фактичне виконання плану з наміченим...

Такий аналіз дає можливість адміністрації депо досить швидко реагувати на будь-які зміни в цій роботі, відчуваючи в цілому динаміку самого ходу збору виручки. А звідси — реальна можливість вживати конкретні заходи у випадку, коли тільки-но намічається негативна тенденція.

— Припустимо, — розповідає начальник відділу збору виручки тролейбусного депо №3 В.Ф. Непомнящих, — виручка на одного кондуктора на якомусь маршруті впала на певну суму. Відразу ми можемо дізнатися: торкнулося це явище всіх працюючих, чи падіння припало на кількох кондукторів, з котрими і треба розбиратися безпосередньо. Можливо, у когось був заїзд у депо через технічну несправність тролейбуса. Інша ситуація, коли коливання виручки пов'язане із пасажиропотоком. Наприклад, ми помітили, що на других змінах із настанням ранніх сутінків пасажири неохоче оплачують проїзд. Це вже привід для направлення на такий маршрут контролерів, котрі й нагадують людям, яким ми надаємо послуги, про їхній обов’язок.

До речі, В.Ф. Непомнящих підкреслила, що нині в депо 193 кондуктори і штат майже укомплектовано. У підрозділі вважають, що їх необхідно серйозно виховувати. Велика плинність кадрів серед цієї категорії працюючих негативно впливає на виконання планових завдань. Причому адміністрація депо завжди іде назустріч людям із високим почуттям відповідальності за свою роботу. Сумлінний кондуктор, котрий прагне на 100% виконувати план, незабаром починає працювати з не менш надійним у роботі водієм, котрий слідкує за тролейбусом і практично не має заходів з технічної несправності.

Серед відданих своїй роботі кондукторів називалися прізвища Р.А. В********ї, Л.І. Т*********ї, 3.І. Д********о, Г.М. А******ї, С.С. Б********ї та багатьох інших. Цих людей поважають і цінують, адже за кожним із них чималий досвід, навички ефективної роботи з пасажирами, розуміння необхідності виконувати планові завдання.

І такі вже реалії нашого життя, що в ході знайомства з проблемами грошової виручки неодмінно спливали й питання надійної роботи рухомого складу. Це й стало приводом для обговорення їх з начальником цеху технічного обслуговування та ремонту рухомого складу В.В. Кільпою.

— Звичайно, від нас також залежить багато, — сказав Володимир Васильович. — Але ж скільки претензій могли б висловити водіям тролейбусів майстри, бригадири та робітники. Сьогодні нашим "бичом" продовжують бути ресори. Адже не секрет, що деякі водії, і їх, на жаль, не так вже й мало, "відстоюються" на зупинках в очікуванні пасажирів, а потім намагаються "наздогнати" час і "стати у графік". Та наші ж дороги не пристосовані для швидкісних ралі. А це веде до нічим не виправданого зношення гальмових механізмів, протекторів коліс, деформації рам чи кузовів. Ремонтники намагаються робити все можливе для того, щоб повернути машину в лінію. однак слід врахувати, що можливості дуже обмежені. Якісь деталі відновлюємо, інші — виготовляємо самі і всюди намагаємося економити матеріали й енергетичні ресурси. Нелегко нам дається середній і капітальний ремонти тролейбусів. Довелось навіть освоїти виготовлення лючків фальшбортів із петлями та замками до них; для виготовлення елементів рам застосовуємо не зварювання, а сучасну маятникову пилку, що дозволяє не тільки економити електроди, але й добиватися більшої точності. І завжди намагаємося під час ремонту машин суворо дотримуватися технології... Гадаю, що можу з повним правом звернутися до водіїв: колеги, збережете тролейбуси сьогодні, буде на чому виїхати в лінію завтра.

Не вдаючись у довгі роздуми, можна підсумувати, що, реагуючи на зауваження, тролейбусники депо №3 спромоглися мобілізуватися, вирішуючи одне з головних завдань, яке стоїть перед ними. Якщо і в подальшому тут зуміють не тільки зберегти досягнуте, а й наростити збір виручки, то це й буде найкращим свідченням зрілості колективу.

Підготував М. АРТАМОНОВ

№87-88 (5141-5142), 2 листопада 2002 року