Новости. Першочергово — дійти до свідомості

Газета "Харківський електротранспорт", 23.11.2002.

З 7 по 15 листопада у тролейбусних і трамвайних депо нашого підприємства проходили збори кондукторів. За нинішніх умов життя захід цей набуває особливої актуальності. Адже збір виручки у максимально можливих обсягах залишається єдиною гарантією виживання підприємства. І зрозуміло, що кондуктор є центральною фігурою в цьому важливому процесі. Про те, яка важлива увага нині приділяється всьому комплексу проблем, пов'язаних із виручкою, говорить й такий красномовний факт. На зборах кондукторів були присутні генеральний директор ХКП "Міськелектротранс" А.П. Ткаченко, його заступник з експлуатації Ю.М. Кость, а також голова профкому підприємства В.Д. Дідіньов. Ваш кореспондент побував на зібранні у Депо №1, про що і піде мова нижче.

— Сьогодні у нас досить серйозна зустріч, — сказав А.П. Ткаченко, звертаючись до кондукторів, котрі зібралися в актовому залі підрозділу. І слід сказати, що слухали його з великою увагою, адже торкався він дуже принципових і наболілих проблем, пов'язаних значною мірою із самим подальшим існуванням міського електротранспорту.

На дуже простих і конкретних прикладах А.П. Ткаченко показав, як міцно доля великою транспортного колективу переплітається з долею тих, хто у ньому трудиться. І коли виживає підприємство, мають засоби до існування його трудівники. На жаль, сьогодні в цьому плані багато питань. Адже коштів з лінії привозиться недостатньо. І після виплати трудівникам заробітної плати, обов'язкових платежів до бюджету, оплати паливно-мастильних матеріалів та газу, послуг зв'язківців, на експлуатаційні витрати в місяць, наприклад, у Депо №1 залишається тільки 800 грн. На ці кошти не можливо організувати нормальну роботу рухомою складу. Адже щодня трамвай та тролейбус вимагають необхідних запчастин і матеріалів, зокрема вугільних та алюмінієвих вставок, гальмових накладок, мастила, коліс, бандажів... Генеральний директор висловив сподівання,що кондуктори вірно зорієнтуються в нинішній ситуації і зрозуміють, що доля депо, а також власні робочі місця знаходяться в їхніх руках.

В свою чергу начальник Депо №1 А.С. Герасименко зазначив, що планові завдання, котрі поставлені у листопаді перед кондукторами, дуже напружені, але здійснимі. Їх виконання вимагає від кожною кондуктора і водія злагоджених дій, свідомої роботи на кінцевий результат. Причому ті кондуктори, котрі працюватимуть сумлінно, відчують це на своїй зарплаті. Порушники ж трудової дисципліни і ті, хто не хоче вкладати сили, старання, розум у виконання планового завдання, будуть шукати собі іншу роботу.

Заступник начальника Депо №1 О.І. Козленко та начальник планово-економічного відділу С.М. Личова націлювали присутніх на ефективну і результативну роботу. Причому в підрозділі спираються на позитивний досвід тролейбусного депо №3, де зуміли об'єднати водіїв та кондукторів у надійні екіпажі. Це позитивно відбилося й на збиранні виручки.

Зазначу: збори схвилювали деповчан. У них виникло чимало запитань, на котрі відповідали заступник генерального директора з експлуатації Ю.М. Кость та інші керівники. Розмова була непростою, але відвертою. Після зборів довелося поспілкуватися з кількома кондукторами Депо №1, адже хотілося почути їх думку з приводу всього почутого. Слід сказати, що вони відчули міру своєї відповідальності. Дехто відповідав коротко: "Будемо працювати!". Дехто висловлював побоювання, що в реальному житті непросто реалізувати намічене. Але можна стверджувати, що в актовому залі того дня не було байдужих. Про це говорили стурбовані обличчя кондукторів і те, що вони довго не розходилися, задаючи керівникам все нові й нові запитання. Такі слова, як "план", "виручка", "пасажири", "маршрути"... того дня були справжнім кодом, котрий розуміли всі. Проте, наскільки ці поняття доходили до свідомості людей, ми скоро дізнаємося, аналізуючи результати збору виручки в Депо №1 у листопаді.

М. АРТАМОНОВ

№93-94 (5147-5148), 23 листопада 2002 року