Новости. Задуми — у реальність впроваджень

Газета "Харківський електротранспорт", 07.12.2002.

Немає сумніву, що кожний електротранспортник розуміє, наскільки наше підприємство залежить від використання сучасного технічного обладнання. Адже це є реальною запорукою ремонту вузлів і агрегатів, а в цілому — надійної роботи рухомого складу в лінії. Сьогодні, незважаючи на складності із фінансуванням виробництва, в депо та службах відбувається помітний розвиток технічної бази. Аналіз ситуації свідчить про те, що за період з початку 2002 року було виконано практично всі намічені організаційно-технічні заходи. Причому спрямовані вони на вирішення важливих завдань.

Перш за все зупинимося на технологічному обладнанні. Такого було установлено 9 одиниць. У Комінтернівському трамвайному депо це — гідропрес, верстат з установкою для зварювання в середовищі вуглецю і компресор. Ще два компресори з’явилися в Салтівському трамвайному депо. У Депо №1 змонтовано 2 установки гідравлічного обігріву ТЕК‑3 та хонінгувальний верстат.

Чимало на ХКП "Міськелектротранс" робиться для модернізації рухомого складу шляхом використання уніфікованих та доопрацьованих вузлів. Серед 14 найменувань — міжвагонні кабелі, модернізовані карданні вали, гальмові накладки, вузли кріплення тролейбусних гідро-амортизаторів, виготовлення і запровадження штангоуловлювачів, реле поворотів тощо. Такий підхід дозволяє деповчанам використовувати меншу номенклатуру запасних частин, пришвидшуючи ремонт машин та вагонів за рахунок уніфікації окремих вузлів та використання опанованих технологій.

Відчутну допомогу надають необхідні пристрої та технологічне обладнання, котрі виготовляються у наших підрозділах. Адже вони спрямовані на вирішення конкретних проблем, полегшення тих чи інших операцій. Серед 8 одиниць такого — пристрої для установки полувісей заднього моста (тролейбусне депо №2), обробки гальмових накладок (Депо №1) тощо.

Значно полегшують ручну працю засоби механізації, котрих у наших підрозділах з початку року було встановлено 9 одиниць. Непогано зарекомендували себе у тролейбусних депо №2 та №3 маятникові пилки. Комінтернівці змонтували два крани-укосини, ще один — салтовчани. У тролейбусному депо №3 запроваджено електроножиці для порізки металу...

Чимало винахідливості й кмітливості вклали наші раціоналізатори й інженерно-технічні працівники в удосконалення печі для сушіння якорів електродвигунів та уніфікації підп'ятника дверей (Депо №1), запровадження тиристорного перетворювача (Комінтернівське депо), модернізацію схеми управління лінійного автомата ВАТ‑43 (енергослужба)... Всього поліпшення торкнулося 7 агрегатів різного призначення.

На підприємстві продовжено розвиток комп'ютерної техніки, засобів зв'язку, розроблюються програмно-технічні комплекси. Це дозволяє ефективно обробляти різну поточну документацію, контролювати витрачання електроенергії, розраховувати заробітну плату тощо. Але у будь-якому випадку сучасна електронна апаратура допомагає економити час, кошти, підвищує злагодженість у роботі підрозділів, створює умови праці на тих робочих місцях, де використовується.

Не можна не торкнутися і такого важливого напряму нашої діяльності, як створення у Комінтернівському трамвайному депо дільниці з ремонту колісних пар. Вона вже видає необхідну продукцію, але процес нарощування кількісних та якісних показників продовжується. Крім того, розпочалися роботи із створення в Депо №1 дільниці з ремонту механічної частини компресорів ЕК‑4. Такі ґрунтовні організаційно-технічні заходи дають можливість відновлювати рухомий склад на новому рівні.

На жаль, слід констатувати, що через брак коштів деякі заплановані заходи по енергослужбі не були виконані. Не змогли придбати колібратори змінного струму для проведення перевірочних випробувань приладів у базовій лабораторії. В цьому році не зможемо замінити також комплекти телемеханіки на районній диспетчерській підстанції "Герцена". За наявністю коштів ці завдання буде вирішено.

Продовжується робота над заходами, запланованими на IV квартал поточного року. Тому підрозділам підприємства потрібно докласти певних зусиль, щоб виконати все накреслене, зокрема Салтівському депо, тролейбусним депо №2 та №З, службі колій. Зараз технічний відділ разом з депо і службами працює над розробкою плану оргтехзаходів на 2003 рік. План повинен бути напруженим, але реальним, економічно обґрунтованим. Треба зважати на сучасні фінансові можливості, першочергові виробничі потреби та опиратися на інженерно-технічну думку працівників колективу. Більшість технічних керівників все це враховують. Однак ще раз нагадаю — план оргтехзаходів — це не план-побажання і не план придбання дорогого обладнання, матеріалів і виробів, а план реалізації резервів виробництва, який потрібує зваженого підходу до їх виконання.

Торкаючись такої важливої теми, як виконання запланованих організаційно-технічних заходів службами та депо, я намагався показати, що навіть за досить непростих економічних обставин сьогодення, робітники й інженерно-технічні працівники можуть дуже багато зробити для якісного ремонту рухомого складу, вирішення цілого спектру невідкладних виробничих проблем. Адже за переліком різних фактів бачимо винахідливість і волю електротранспортників, вміння добиватися поставленої мети.

В. ЩЕРБАК,
начальник технічного відділу підприємства

№97-98 (5151-5152), 07 грудня 2002 року