Новости. У розширенні і переобладнанні — перспективи відділення

Газета "Харківський електротранспорт", 20.12.2003.

Недаремно завітав у обмотувальне відділення Салтівського трамвайного депо на початку грудня. Адже саме рік тому відбулося його новосілля: із досить незручного приміщення на 16-й канаві цей важливий підрозділ "перебрався" у велике, світле, добре відремонтоване... З іншого боку, рік — це досить значний строк для того, щоб налагодити роботу на новому місці, вирішити всі поточні проблеми.

Начальник заготівельної дільниці депо Л.С. Г*****в був небагатослівним. І на запитання, що дала виробництву ця передислокація, відповів коротко:

— Ми зробили якісний стрибок.

Проте тут мається на увазі дуже багато: більш надійну роботу тих вузлів та агрегатів, ремонт котрих відбувається в обмотувальному відділенні. Підтверджуючи цю думку керівника, доцільно буде навести ось такі цифри. Простої з технічної несправності у вересні поточного року в порівнянні з відповідним періодом минулого у депо зменшилися в 2,1 раза, а у жовтні та листопаді — на 34,4 та 38,4 процента! Одним словом, позитивна тенденція наявна.

Наведені фотознімки дають уявлення про те, що нове обмотувальне відділення складається із двох великих і світлих приміщень, де вдалося дуже зручно розмістити все необхідне обладнання.

— Я тут працюю вже рік, — ділиться електрослюсар О.М. К*********ий. — Раніше працював у Ленінському трамвайному депо, звідки, до речі, й було взято частину обладнання. Роботу виконую знайому. Коли відділення створювалося, то разом із своїми колегами встановлював і підключав намотувальні верстати, облаштовував необхідні робочі місця...

Спеціаліст розповів, що у цьому приміщенні він разом з колегами В.П. Г*******ко та Л.М. Т*******ою здійснює намотування полюсних котушок тягового двигуна трамвая Т‑3, котушок башмака рейкового гальма чи перемотування якоря мотор-генератора. Верстати й стенди, а також наявність відповідних пристосувань дозволяє проводити намотування котушок різних розмірів. Поява нового відділення дозволила розширити як номенклатуру виробів, так і обсяги роботи. Причому всі, з ким довелося того дня говорити, підкреслювали, що резерви підрозділу ще не вичерпані. Тут справа тільки у наявності необхідних матеріалів. А забезпечити ними підрозділ буває сьогодні досить непросто.

У другому приміщенні відділення на кожному із трьох робочих місць відчувався напружений ритм. Л.Р. Г****к займалася відновленням якоря калорифера кабіни водія. Обережно й уважно проводила вона його розбирання. Перед електрослюсарем на столі знаходилися необхідні інструменти. Лідія Романівна говорить:

— Перш за все я уважно доглядаю якір: чи не зігнутий вал, не зсунутий колектор... Робота із проводами вимагає своїх прийомів, котрі набуваються тільки завдяки багаторічному досвіду. Добре усвідомлюю, що від якості ремонту залежить чи буде тепло руховику під час роботи... Взагалі ж, мені доводиться відновлювати якорі двигунів дверного механізму, дзвінків тощо.

Свій, так би мовити, фронт робіт і у обмотувальниці С.І. К*******ої.

— Я ремонтую секції якорів тягових двигунів трамвая Т‑3, — зазначила Світлана Іванівна. — Всього на один двигун іде 29 таких. Ви б бачили, якими отримуємо ці секції: брудні, обгорілі. Чистимо їх, паяємо, лудимо та ізолюємо. Наприкінці проводиться перевірка на пробій струмом високої напруги. У депо, до речі, я працюю 22 роки, з самого його відкриття.

Чималий трудовий стаж на ХКП "Міськелектротранс" і в С.І. К****р. Обмотувальниця на підприємстві працює з 1968 року. У Салтівське перейшла 12 років тому з Ленінського депо. Її спеціалізація — ремонт котушок мотор-генератора. Трудівниця констатує:

— У старому відділенні на 16‑й канаві у нас не було природного освітлення, мали місце проблеми з вентиляцією. А тут, як бачите, створено всі умови для нормальної роботи: тепло, світло, є холодна і гаряча вода, хороша вентиляція приміщення, добре організовано технологічний процес.

С.І. К****р звернула увагу й на те, що в місцях, де виконується робота з дрібними деталями, наприклад, укладання секцій мотор-генератора, встановлено додаткове освітлення. Адже помилка тут абсолютно недопустима: кожний дріт повинен знаходитися на своєму місці.

А в кабінеті начальника депо О.П. Дротенка йшла мова про те, який внесок зробив кожний підрозділ у створення обмотувального відділення. Технічний відділ, котрий очолює В.О. Кульбашний, зокрема, розробив його план із розташуванням всього обладнання, доопрацював технологічні процеси, різні пристосування. Спеціалісти відділів головного енергетика — С.В. В****к та головного механіка — О.Ф. П*******ий разом із робітниками заготівельної дільниці депо встановили все необхідне обладнання, виконали його підключення, впорядковували робочі місця тощо.

— Ми віддали обмотувальному відділенню кращі приміщення, — зазначив О.П. Дротенко. — І розширено його з перспективою. Та вже сьогодні, за місяць, колектив відновлює до 40 тягових двигунів із належною якістю. Це ще один важливий крок до того, щоб зберегти депо і сотні робочих місць.

М. АРТАМОНОВ
Фото О. Зайцевої

№101-102 (5165-5166), 20 грудня 2003 року