Новости. Інформаційне повідомлення про проведення консультацій з громадськістю у формі електронної консультації з питання перейменування об’єктів топонімії міста Харкова

№

з/п

Чинна  назва

Запропонована назва

Примітки

1.

Провулок Аксакова

Провулок Опішнянський

Сергі́й Тимофі́йович Акса́ков  –  російський письменник. Закінчив Казанський університет, служив цензором у Петербурзі, Москві.

2.

Провулок Аляб’єва

Провулок Морозівський

Аля́б’єв Олекса́ндр Олекса́ндрович  – російський композитор. Один з перших увів у російський романс громадянські мотиви, теми патріотизму та співчуття знедоленим. Аляб’єв написав 6 опер, балет «Чарівний барабан», оркестрові твори, фортепіанні п'єси, хори, романси.

3.

Вулиця Антокольсько го

Вулиця Міністерська

Марко́ Матві́йович Антоко́льський, справжнє ім’я Мор́дух Матисович Антоко́льський  – російський скульптор-реаліст та викладач єврейського походження. Професор скульптури Петербурзької академії мистецтв.

4.

В’їзд Бестужева

В’їзд Казантипський

Бестужев-Рюмін Михайло Павлович (04.06(23.05).1801–25(13).07.1826) – декабрист.

5.

Вулиця Бестужева

Вулиця Ковалівська

6.

Вулиця Білогорська

Вулиця Олександра Чабана

Олександр Олександрович Чабан (17.08.1987–20.07.2022) –  старший лейтенант, військовослужбовець 92 ОМБр. Випускник соціологічного факультету, магістр політології, голова Студентського наукового товариства у 2009–2013 роках та лідер студентського самоврядування ХНУ імені Каразіна.

7.

В’їзд Боткіна

В’їзд Косачівський

Сергі́й Петро́вич Бо́ткін  –  російський лікар-терапевт, засновник наукової медицини в Російській імперії, громадський діяч.

На честь родини Косачів (Леся Українка, Олена Пчілка, Михайла, Миколи, Ольги Косачів та інших – усі діячі культури).

8.

Провулок Боткіна

Провулок Олени Пчілки

Олена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач) – українська письменниця, мати Лесі Українки, провулок поруч з вулицею Лесі Українки.

9.

Вулиця Брюсова

Вулиця Залиманська

Вале́рій Я́кович Брю́сов –  російський письменник і перекладач.

10.

Вулиця Бутлерівська

Вулиця Шестаківська

Бу́тлеров Олекса́ндр Миха́йлович –  російський хімік, основоположник теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії, засновник школи хіміків-органіків, ректор Казанського університету.

11.

Вулиця Вавилова

Вулиця Гаспринського

Ісмаї́л Гаспри́нський – кримсько-татарський просвітитель, видавець, письменник, громадський діяч.

12.

Вулиця Верещагіна

Вулиця Мирослава Скорика

Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (13 липня 1938, Львів, Львівське воєводство, Польська республіка –  1 червня 2020, Київ, Україна)  –  видатний український музикант, Герой України.

Василь Васильович Верещагін  –  російський художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому «Живописна Україна».

13.

Вулиця Верхнєудінська

Вулиця Олега Овсієнка

Оле́г Іва́нович Овсіє́нко  –  сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

14.

Вулиця Волховська

Вулиця Володимира Івасюка

Володимир Івасюк  –  автор пісні  «Червона рута», геніальний композитор і співак, який зробив українську естраду відомою на весь світ.

15.

Провулок Воробйова

Узвіз Скрипниківський

Історична назва.

16.

Провулок Герцена

Провулок Комарівський

17.

Провулок Глазунова

Провулок Колоритний

О. Глазунов –  російський композитор.

18.

Вулиця Глінки

Вулиця Ліцейська

Миха́йло Іва́нович Глінка –   російський композитор, засновник російської класичної музики.

19.

Провулок Горького 1-й

Провулок Кишинівський

20.

Провулок Горького 2-й

Провулок Краківський

21.

В’їзд Горького

В’їзд Творчий

22.

Вулиця Горького

Вулиця Пеньківська

23.

В’їзд Грибоєдова

В’їзд Консульський

Олекса́ндр Сергі́йович Грибоє́дов –  російський дипломат, поет, драматург, піаніст, композитор, дворянин.

24.

Вулиця Грибоєдова

Вулиця Посольська

25.

Провулок Грибоєдова

Провулок Дипломатичний

26.

В’їзд Даргомижського

В’їзд Енді Ворхола

Енді Ворхол  –  американський митець русинського походження.

Олекса́ндр Сергі́йович Даргоми́жський –  російський композитор.

27.

Вулиця Даргомижського

Вулиця Лекторська

28.

Вулиця Декабристів

Вулиця Чистоводівська

29.

Вулиця Добролюбова

Вулиця Олександри Єфименко

Олекса́ндра Я́ківна Єфи́менко (дівоче прізвище –  Ставро́вська; 18(30) квітня 1848 р. –  18 грудня 1918 р.)  –  український історик і етнограф, перша жінка в Росії, яка отримала звання доктора історичних наук.

Мико́ла Олекса́ндрович Добролю́бов –  російський літературний критик, публіцист.

30.

В’їзд Достоєвського 1-й

В’їзд Бетонний

Фе́дір Миха́йлович Достоє́вський с  російський письменник. Визнаний класиком російської літератури та одним з найкращих романістів світового значення, вважається першим представником персоналізму в Росії.

31.

В’їзд Достоєвського

В’їзд Каменярський

32.

Вулиця Достоєвського

Вулиця Силікатна

33.

Проїзд Достоєвського

Проїзд  Цегляний

34.

В’їзд Жилярді 1-й

В’їзд Архітектора Естровича

Доменіко Жилярді –  російський архітектор доби ампіру, італієць зі Швейцарії за походженням. Працював переважно в місті Москві та в підмосковних садибах.

Віктор Естрович (1881– 1941) – видатний український архітектор. Працював у Харкові з 1912 року в стилі неоренесанс, вживав модернізовані форми історичних стилів, практикував різні напрями модерну.

Мешкав на вулиці Римарській, 6 (до 1927 року). З 1928 року мешкав у будинку «Червоний банківець» (вулиця Алчевських, 6), який був збудований за його проєктом. У 1920–1930 роках його об’єктами були медичні заклади. Багато будинків, споруджених за його проєктами в Харкові, мають статус пам’яток архітектури Харкова. Був членом Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка.

Після початку німецько-радянської війни не зміг евакуюватися з Харкова через хворобу ніг. Був розстріляний нацистами разом з дружиною в Дробицькому Яру в грудні 1941 року.

35.

В’їзд Жилярді 2-й

В’їзд Архітектора Васильєва

Євген Васильєв (1773– 1833) –  український архітектор, багато років працював у Харкові. У листопаді 1803 р. був призначений ад’юнктом цивільної архітектури в Харківський університет, був його архітектором та згодом  – екстраординарним професором (з 1817 р.).

У 1820–1827 рр. –  архітектор будівельного комітету Харкова. Реконструкція будинку губернатора під будівлю університету, вул.иця Університетська, 16 (1805 р.). Слобідсько-українська гімназія на розі проспекту  Московського і вулиці  Короленка, 1814–1815 рр., не збереглася. Будівля Дворянського зібрання на Миколаївській площі не збереглася. Повітове училище на Бурсацькому узвозі. Надбудова та реконструкція гостинного двору на вулиці Університетській (початок XIX ст.)  не збереглася. Архієрейський дім на території Покровського монастиря.

36.

В’їзд Жилярді 3-й

В’їзд Архітектора Ловцова

Миха́йло Ловцо́в (1849–1907)  – архітектор і викладач з 1875 р. в Харкові.

З 1886 по 1907 рр. – викладач архітектурного і будівельного мистецтва в Харківському технологічному інституті. З 1893 року працював у проєктній конторі С.І. Загоскіна. 1894–1904 рр. – архітектор Харківського технологічного інституту. За його проєктами для ХТІ було споруджено корпус хімічних майстерень і креслярський корпус (нині ректорський). 1899 р., 1903 р. –  губернський земський архітектор. Пам’ятки архітектури Харкова, створені за проєктами М.І. Ловцова:

Благовіщенський собор на Благовіщенській площі, 1;

реконструкція церкви Св. Пантелеймона по вулиці Клочківській, 94-а;

креслярський корпус  ХТІ по вулиці Кирпичова, 21;

церква Св. Олександра Невського при губернській лікарні по вулиці Академіка Павлова, 46;

церква Трьох Святителів (у співавторстві з В.М. Покровським) по вулиці Гольдбергівській, 101.

37.

37.

В’їзд Жилярді

В’їзд Архітектора Тона

Андрій Тон  (1800– 1858) –  архітектор і викладач університету німецького походження, який жив і працював у Харкові. Деякі будівлі в Харкові: будинок Павлових по вулиці Полтавський Шлях, 13;

духовна семінарія по вулиці Семінарській, 46;

театр по вулиці Сумській, 9;

храм усікновення голови Іоанна Предтечі по вулиці Єпархіальній, 50, Троїцька церква на Подолі (Троїцький пров., № 3; орпуса лікарні на вул. Академіка Павлова № 46.

38.

Вулиця Жилярді

Вулиця Архітектора Гінзбурга

Олександр Гі́нзбург (1876, Слов’янськ – 1949, Харків) – український та радянський архітектор, науковий діяч. У 1903 році в Харкові створив власне проєктне бюро «Залізобетон». Працював у стилях модерн та конструктивізм. Уперше в Харкові проєктував багатоповерхові прибуткові будинки із застосуванням залізобетонних конструкцій. Автор проєктів більш ніж 120 будівель, з яких двадцять увійшли до Списку пам’яток архітектури Харкова. У 1923–1924 рр. Гінзбург працював головним інженером будівництва Губернського продовольчого комітету та Донвугілля в Бахмуті. До Харкова повернувся в 1924 р., активно займався промисловою архітектурою, брав участь у реконструкції фабрики імені Тінякова та інших підприємств легкої промисловості. З 1933 по 1938 рр. викладав у Промисловій академії, з 1933 р. –  в Індустріальному інституті Наркомвугілля. У 1945 р. Гінзбурга позбавили всіх посад і заборонили викладати. Його діяльність було  визнано шкідливим проявом сіонізму. Чотири роки він бідував, помер у 1949 році в Харкові.

39.

Вулиця Жуковського

Вулиця Нарбута

Васи́ль Андрі́йович Жуко́вський

(нар. 29 січня (9 лютого) 1783 р., село Мішенське, Бельовський повіт, Тульська губернія –  12 (24) квітня 1852 р., Баден, Німецький союз) –  російський поет, один з основоположників романтизму в російській поезії, автор багатьох елегій, послань, пісень, романсів, балад і епічних творів. Також відомий як перекладач поезії та прози, літературний критик, педагог.

Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (25 лютого 1886 р. – 1920) –  український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один  із засновників і ректор Української академії мистецтв. Разом з Василем Кричевським, Тимофієм і Михайлом Бойчуками, Іваном Падалкою, Василем Седлярем, Оленою Кульчицькою, Антоном Середою, Олексою Новаківським, Петром Холодним та іншими майстрами започаткував стильові ознаки українського мистецтва 20– 30-х років у графіці.

40.

В’їзд Карамзіна

В’їзд Славетний

Мико́ла Миха́йлович Карамзі́н (Санкт-Петербург, Російська імперія)  –  російський історик, письменник, поет, реформатор російської мови, почесний член Петербурзької академії наук, автор багатьох слів російської мови.

41.

Вулиця Карамзіна

Вулиця Славетна

42.

Вулиця Красноярська

Вулиця Ценковського

Лев Ценковський (1822–1887) –  польсько-український ботанік  і бактеріолог, який жив і працював в Україні. Засновник першої школи вітчизняних мікробіологів. Від 1865 року –  в Україні: у 1865–1871 роках професор Новоросійського університету в Одесі, від 1871 року –  Харківського університету. Заснував при Харківському ветеринарному інституті (разом з А.С. Раєвським) бактеріологічну станцію, де вперше у світі  розробив вакцину проти сибірської виразки.

43.

Провулок Красноярський

Провулок  Юрія Вороного

Юрій Вороний (1895–1961)  – український хірург, який вперше у світі здійснив трансплантацію нирки. Операція відбулася в Харкові.  Брав участь у бою під Крутами. У 1926–1931 роках працював асистентом у Харківському медичному інституті.
У 1936–1941 роках завідував кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.

44.

В’їзд Крилова 1-й

В’їзд Білозерський

Іван Андрійович Крилов –  російський байкар, перекладач. Відомий як автор 236 байок, зібраних у дев’яти прижиттєвих збірках.

45.

В’їзд Крилова 2-й

В’їзд Білогрудівський

46.

В’їзд Крилова

В’їзд Вечірній

47.

Вулиця Крилова

Вулиця Археологів

48.

Провулок Крилова

Провулок Шаруканський

49.

Провулок Кулібіна

Провулок Кудрявський

Кулі́бін Іва́н Петро́вич  – російський механік-винахідник. Від 1769 року протягом понад 30 років Кулібін завідував механічною майстернею Петербурзької академії наук.

50.

Вулиця Кюї Цезаря

Вулиця Дмитра Кочеткова

Цезар Антонович Кюї – російський композитор та музичний критик, член гуртка «Могутня купка» і Біляївського гуртка, професор військової фортифікації, інженер-генерал.

Дмитро Кочетков – солдат бригади «Азов», захисник Азовсталі, член Харківського клубу альпіністів. Кавалер ордена «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).

51.

В’їзд Ломоносова

В’їзд Старосільський

Миха́йло Васи́льович Ломоно́сов – російський учений-натураліст, геохімік, поет.

52.

Вулиця Ломоносова

Вулиця  Лірична

53.

Провулок Ломоносова

Провулок Старосільський

54.

В’їзд Майкова

В’їзд Чорнобривців

Аполлон Миколайович Майков –  російський поет, перекладач, член-кореспондент Петербурзької академії наук.

55.

Вулиця Маковського

Вулиця Ризька

Маковський Володимир Єгорович – російський живописець, академік, дійсний член Петербурзької академї мистецтв.

56.

Провулок Маковського

Провулок Шавлієвий

57.

В’їзд Маршака 1-й

В’їзд Екзотичний

Самуї́л Я́кович Марша́к – радянський, російський дитячий письменник, поет, перекладач, драматург, критик.

58.

Вулиця Менделєєва

Вулиця Навчальна

Дмитро́ Іва́нович Менделє́єв – російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів.

59.

В’їзд Мічуріна

В’їзд Гетьмана Полуботка

Павло́ Полубо́ток (близько 1660 р. – 29 грудня 1724 р., Петербург) – український військовий та політичний діяч. Чернігівський полковник. Наказний гетьман.

Іва́н Володи́мирович Мічу́рін – російський біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, Почесний член АН СРСР, академік ВАСГНІЛ.

60.

Вулиця Мічуріна

Вулиця Весільна

61.

Провулок Мічуріна

Провулок Енеїди

62.

Провулок Москвіна

Провулок Ровеньківський

Іван Москвін (1890–1937) – радянський партійний діяч.

63.

Провулок Мусоргського

Провулок Композиторський

Моде́ст Петро́вич Му́соргський – російський композитор.

64.

Вулиця Новопрудна

Вулиця Генріха Алтуняна

Генріх Алтунян (1933 р., Тбілісі – 2005 р., Ізраїль) – народний депутат України 1 скликання, дисидент та політв’язень радянських часів. З 1951 до 1956 рр. навчався в Харківському вищому авіаційно-інженерному військовому училищі, де він потім обіймав посади завідувача лабораторією та викладача. У 1968 році був звільнений зі служби та виключений з лав КПРС за зв’язок з дисидентами та поширення листа академіка Сахарова. У 1969 р. заарештований, 15 років провів у радянських таборах і засланні. У 1989 р. один із засновників НРУ. У 1990 р. обраний до ВР від Київського району м. Харкова. У 2004 р. один з лідерів Помаранчевої революції. Похований у Харкові.

65.

Вулиця Новочеркаська

Вулиця Родини Кенігів

Кеніги – відомі цукрозаводчики-меценати, які багато зробили для розвитку міста Харкова поч. ХХ ст.

66.

Провулок Новочеркаський

Провулок Леопольдівський

Леопольд Кеніг – старший син у родині Кенігів, відомих меценатів.

67.

Вулиця Овражна

Вулиця Яружна

68.

Провулок Овражний

Провулок Яружний

69.

Провулок Орський
1-й

Провулок Мозаїчний

70.

Провулок Орський
2-й

Провулок Вольовий

71.

Вулиця Осетинська

Вулиця Варсавинська

72.

Вулиця Писарєва

Вулиця Танцювальна

Дмитро Іванович Писарєв (2(14) жовтня 1840 р., село Знам’янське, Орловська губернія – 4(16) липня 1868 р., Дуббельн, Ліфляндська губернія) – російський публіцист і літературний критик.

73.

Вулиця Писемського

Вулиця Генуезька

Олексій Феофілактович Писемський – російський письменник.

74.

Провулок Писемського

Провулок Тосканський

75.

Вулиця Полежаєва

Вулиця Візерункова

Полежаєв Олександр Іванович – російський поет і перекладач.

76.

Провулок Ползунова

Провулок Бойчукістів

Бойчукісти – учні відомого художника Михайла Бойчука, художника світового рівня, основоположника українського монументального мистецтва.

Іван Іванович Ползунов – російський шахтар і винахідник.

77.

Вулиця Родникова

Вулиця Яни Червоної

Яна Михайлівна Червона (позивний «Відьма»; 16 квітня 1979 р., Харків – 2 квітня 2019 р., Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область) – українська громадська та військова діячка, волонтерка, військовослужбовець 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» ЗСУ, кулеметниця.

78.

Вулиця Ромашова Бориса

Вулиця Сатирична

Борис Сергійович Ромашов – російський, радянський письменник.

79.

Провулок Сєдова

Провулок Березовий

80.

Вулиця Скобелевська

Вулиця Державна

Миха́йло Дми́трович Ско́белєв – російський воєначальник, генерал від інфантерії, генерал-ад’ютант.

81.

Провулок Танєєва

Провулок Нотний

Сергій Іванович Танєєв – російський композитор, піаніст, педагог, вчений, громадський діяч.

82.

В’їзд Тімірязєва

В’їзд Мар’янівський

Климе́нт Арка́дійович Тіміря́зєв – російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог.

83.

Вулиця Тімірязєва

Вулиця  Академіка Грищенка

Валенти́н Іва́нович Гри́щенко (1928  р., Харків – 2011 р., Харків) – український вчений, видатний акушер-гінеколог, кріобіолог, кріомедик, педагог, академік НАН України, доктор медичних наук (з 1964 р.), професор. Академік Академії наук технологічної кібернетики України та Нью-Йоркської академії наук. Валентин Грищенко в м. Харкові організував першу в Україні лабораторію репродукції людини.

84.

Провулок Тімірязєва

Провулок Теплий

85.

Вулиця Тітова

Вулиця Атлетична

Ге́рман Степа́нович Тіто́в – радянський космонавт, перша людина, що здійснила тривалий космічний політ.

86.

Вулиця Толстого

Вулиця Миротворча

Лев Микола́йович Толсто́й – один з найвідоміших російських письменників і мислителів.

87.

Вулиця Тополева

Вулиця Ранкова

88.

Вулиця Тургенівська

Вулиця Антона Дербілова

Іва́н Сергі́йович Турге́нєв – російський письменник.

Антон Дербілов (1979–2023) –-художник, скульптор, музикант,  учасник російсько-української війни, доброволець. Брав участь у звільненні Балаклії та Ізюма, був нагороджений медалями «За хоробрість у бою» та «За доблесну службу».

89.

Провулок Тургенівський

Провулок Зоологічний

90.

В’їзд Ціолковського

В’їзд Прозаїчний

Костянтин Едуардович Ціолковський – радянський вчений-теоретик.

91.

Провулок Ціолковського

Провулок Петра Калнишевського

П.І. Калнишевський (1691–1803) – кошовий отаман Війська Запорізького.

92.

Провулок Чаадаєва

Провулок Суничний

Петро́ Я́кович Чаада́єв – російський філософ і публіцист.

93.

В’їзд Чаадаєва 2-й

В’їзд Аґрусовий

94.

В’їзд Чаадаєва

В’їзд Смородиновий

95.

Вулиця Чаадаєва

Вулиця Малинова

96.

Вулиця Чебишева

Вулиця Богданівська

Пафну́тій Льво́вич Че́бишев – російський математик і механік.

97.

Провулок Чебишева

Провулок Богданівський

98.

В’їзд Челюскінців
1-й

В’їзд Теслярський

99.

В’їзд Челюскінців
2-й

В’їзд Капітальний

100.

В’їзд Челюскінців
3-й

В’їзд Євгена Гребінки

Євген Гребінка – байкар, письменник, перекладач, педагог, громадський діяч.

101.

В’їзд Челюскінців
4-й

В’їзд Повітовий

102.

В’їзд Челюскінців

В’їзд Спартанський

Спарта – місто в Стародавній Греції.

103.

Провулок Чукотський

Провулок Зимовий

104.

Вулиця Ширяєва

Вулиця Шляхетна

П. Ширяєв (1859–1899) – російський революціонер, народник, журналіст.

105.

Вулиця Башкирська

Вулиця Злагоди

106.

Провулок Зеленоградський

Провулок  Мостовий

107.

Вулиця Нестерова

Вулиця Повітряна

108.

Набережна Мічуріна

Лихонінська набережна

109.

Вулиця Пестеля

Вулиця Донузлавська

Донузла́в – найглибше озеро в Криму і найбільше озеро Чорноморського району, належить до Тарханкутської групи озер.

110.

Провулок Углицький

Провулок Дмитра Шаповала

Загиблий Захисник України, випускник ХНУ ім.  В.Н. Каразіна. Загинув 29 липня 2022 року на Херсонщині.

111.

Вулиця Фонвізіна

Вулиця Миколи Кравченка

Дени́с Іва́нович Фонві́зін (1745–1792) – російський літератор катерининської епохи.

Микола Сергійович Кравченко (1983–2022) – український громадський і політичний діяч, історик, ідеолог Азовського руху, один із засновників Харківської ГО «Патріот України», начальник штабу партизанського загону «Чорний корпус», ветеран полку «Азов», заступник голови партії «Національний Корпус», ветеран російсько-української війни. Життя і діяльність Кравченка тісно пов’язані з Харковом.

112.

Вулиця Якутська

Вулиця Крижана

113.

Проїзд Біробіджанський 2-й

Проїзд Баштанівський 2-й

114.

Проїзд Біробіджанський 3-й

Проїзд Баштанівський 3-й

115.

Проїзд Біробіджанський 4-й

Проїзд Баштанівський 4-й

116.

Вулиця Дунаєвського разом з провулком Дунаєвського

Вулиця Лятошинського

Іса́к Йосипович Дунає́вський (Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський)  (1900–1955) – радянський композитор.

Борис Миколайович Лятошинський (1895–1968) – видатний український музикант та педагог, народний артист УРСР, лауреат Премії ім.Т.Г. Шевченка.

117.

Проїзд Дунаєвського

118.

Вулиця Валдайська

Вулиця Павла Тичини

Павло Тичина – видатний український письменник.

Зробив вагомий внесок в українську культуру.

119.

В’їзд Вешенський

В’їзд Домашній

120.

Вулиця Грозненська

Вулиця Болградська

121.

Провулок Дивногірський

Провулок Яблонської

Тетя́на Ни́лівна Ябло́нська (11(24) лютого 1917 р.,  Смоленськ, Російська імперія – 17 червня 2005 р., Київ, Україна) – українська художниця, Герой України.

122.

Провулок Краснодарський

Провулок Чайний

123.

Вулиця Краснодарська

Вулиця Єдності

124.

Вулиця Пушкіна

Вулиця Рибальська

125.

В’їзд Пушкінський

В’їзд Німецький

126.

Вулиця Камська

Вулиця Олега Адамовського

Олег Олегович Адамовський (21 січня 1992 р., с. Урожайне, Донецька область – 12 березня 2022 р., Харків) – підполковник (посмертно; майор під час служби) Збройних сил України, служив у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка, Герой України, нагороджений орденом «Золота Зірка» (2022 р., посмертно).

12 березня 2022 року загинув під час оборони Харкова. Група під його керівництвом під час виконання бойового завдання натрапила на ворожу засідку, він до останнього прикривав відхід побратимів ціною свого життя.

127.

Вулиця Спартака

Вулиця Ґарета Джонса

Ґа́рет Рі́чард Вон Джонс – валлійський журналіст, який уперше в західній пресі під власним іменем заявив про Голодомор. Відвідав села Харківської області і місто Харків. Саме про них писав у своїх статтях для газет «The Guardian» та «New York Post».

128.

Провулок Спартаківський

Провулок Ярмарковий

129.

Вулиця Фейєрбаха

Вулиця Вознесенська

Людвіг (Людвіґ) Андреас Феєрба́х (28 липня 1804 р., Ландсгут – 13 вересня 1872 р., Рехенберг, поблизу Нюрнберга) – німецький філософ, син криміналіста і філософа Ансельма Феєрбаха.

130.

Вулиця Новгородська

Вулиця Європейська

131.

Вулиця Пермська

Вулиця Львівська

132.

Вулиця Тобольська

Вулиця Військових Авіаторів

133.

Вулиця Раскової

Вулиця Радісна

134.

Майдан Фейєрбаха

Майдан Оборонний Вал

135.

Вулиця Ватутіна

Вулиця Лизогубівська

Мико́ла Фе́дорович Вату́тін – радянський воєначальник, генерал армії.

136.

Провулок Ватутіна

Провулок Лизогубівський

137.

Вулиця Борзенка

Вулиця Всеволода Татькова

Боєць підрозділу «Кракен», жив на Холодній Горі.

138.

Вулиця Гастелло

Вулиця Олексія Найкова

Гасте́лло Мико́ла Фра́нцович ( 23 квітня (6 травня) 1907 р., м. Москва – 26 червня 1941 р., с. Мацки) – радянський льотчик часів Другої світової війни, який став легендою в радянській пропаганді після того, як спрямував свій підбитий літак-бомбардувальник у механізовану колону німців. Герой Радянського Союзу (посмертно).

Олексій Найков – харків’янин, який загинув під час служби в ЦАХАЛ, захищаючи дітей від спроби терористичного нападу.

139.

Вулиця Городовикова

Вулиця Черняхівська

Ока́ Іва́нович Городовико́в –  радянський воєначальник калмицького походження, генерал-полковник. Герой Радянського Союзу. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

140.

Провулок Карбишева

Провулок Євгена Чикаленка

Карбишев Дмитро Михайлович – російський та радянський військовий, генерал-лейтенант інженерних військ, професор Військової академії Генерального штабу, доктор військових наук. Особа, пов’язана зі встановленням радянської влади на території України.

Євге́н Харла́мпійович Чикале́нко – український громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Освіту здобув у Харківському університеті (природничий відділ), де був діячем української студентської громади.

141.

Вулиця Кашуби

Вулиця Олександра Лавренка

В.Н. Кашуба – радянський військовий діяч.

З 1946 по 1950 роки –  начальник Харківського бронетанкового училища.

Олександр Миколайович Лавренко (1983, Лозова – 2014, Піски)  –  капітан Збройних сил України, командир танкової роти 93-ї ОМБр ЗСУ.
Кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Випускник Інституту танкових військв НТУ ХПІ, що розташовується поруч.

142.

Вулиця Клочкова

Вулиця Немирівська

143.

Провулок Клочкова

Провулок Стрийський

144.

Вулиця Ковпака Сидора

Вулиця Максима Рильського

Си́дір Арте́мович Ковпа́к –  один з керівників українського комуністичного руху опору в роки Другої світової війни, командир Путивльського партизанського загону, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор. Член ЦК КПУ в 1942– 1943 та 1949–1967 роках. Депутат Верховної Ради СРСР

2–7-го скликань.

145.

Вулиця Кошового

Вулиця Малевича

Оле́г Васи́льович Кошови́й –  один з учасників підпільної організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

146.

Провулок  Кошового

Провулок  Казковий

147.

Вулиця Маліновського

Вулиця Зброярська

148.

Вулиця Маршала Батицького

Вулиця Глобинська

Павло́ Фе́дорович Бати́цький –  радянський військовий діяч, маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу, Головнокомандувач військами ППО СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС
у 1961– 1966 роках. Член ЦК КПРС
у 1966–1984 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6–10-го скликань.

149.

Вулиця Молодогвардійська

Вулиця Апостолівська

150.

Вулиця Нікітіної Галини

Вулиця Диканська

Г. Нікітіна (1917– 1942) – комсомолка, підпільниця, член Харківського обкому ВЛКСМ.

151.

Вулиця Панфілівців

Вулиця Карлівська

Панфіловці –  бійці 316-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Івана Васильовича Панфілова, що в 1941 році брала участь в обороні Москви. Серед воїнів дивізії найбільш відомими були 28 осіб або «28 героїв-панфілівців» з особового складу
4-ї роти 2-го батальйону 1075-го стрілецького полку.

152.

Вулиця Ромашкіна

Вулиця Мрії

Учасник Другої світової війни.

153.

Вулиця Танкопія

Вулиця Каденюка

Іван Олексійович Танкопій –  командир військ НКВС під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу, полковник.

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к –  український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний космонавт незалежної України.

154.

Провулок Танкопія

Провулок Графський

155.

Вулиця Уляни Громової

Вулиця Тясминська

Уля́на Матві́ївна Гро́мова –  радянська підпільниця.

156.

Вулиця Чайкіної Лізи

Вулиця  Яготинська

Єлизавета Іванівна Ча́йкіна –  секретар Пенівського підпільного райкому комсомолу Калінінської області, одна з організаторів партизанського загону під час німецько-радянської війни.

157.

Провулок Чайкіної Лізи

Провулок  Яготинський

158.

Вулиця Черняховського

Вулиця Межигірська

Іва́н Дани́лович Черняхо́вський –  радянський військовий діяч.

159.

Провулок

Черняховського

Провулок Гаврилівський

160.

Вулиця Челюскіна Семена

Вулиця Енергодарська

Семен Іва́нович Челю́скін –  російський полярний мореплавець.

161.

Вулиця Кемеровська

Вулиця Брюссельська