Новости. Станція Ворожба: На межі існування цілий населений пункт

Газета "Время", 23.04.2009.

Жити чи існувати?! — таке питання невдовзі може постати перед містечком Ворожба. Здавалося б часи, коли кілька чиновників одним розчерком пера вирішували долі тисяч людей, пішли в минуле. Однак це не зовсім так. Вузлова залізнична станція Ворожба, що у Білопільському районі, вже почала відчувати на собі таку чиновницьку «увагу».

Розчерком пера

Ворожба, попри невелике населення, до березня цього року мала статус вузлової залізничної станції. Цей статус давав роботу майже 900 жителям містечка на станції, у локомотивному і вагонному депо, на дільницях обслуговування колій. Іншої роботи у містечку майже немає. Тож для нього залізниця — без пафосу! — неначе артерія, яка забезпечує містечко усім необхідним для життя. Однак у листопаді минулого року через кризу Міністерство транспорту і зв’язку вирішило цю «артерію» перерізати. У міністерських кабінетах почали процес оптимізації транспортних потоків на залізниці. В результаті великовагові вантажні потяги майже перестали проходити по ділянці Південно-Західної залізниці від Харкова до Конотопа. Їх спрямували від Харкова на Полтаву і Київ. Туди ж спрямували й деякі пасажирські потяги, які ходили через Суми і Ворожбу, скажімо, «Акмола — Київ», «Харків — Трускавець». У залізничників на цій ділянці стало менше роботи. Частина з них уже зараз перебуває у безоплатних відпустках. Інші змушені перейти на скорочений робочий тиждень із відповідним скороченням заробітної платні. Чиновницькою резолюцією статус Ворожби вирішено було знизити з «вузлової» до «лінійної станції другого классу».

Відповідно, наразі треба скорочувати й персонал. Перед загрозою втратити роботу у найближчій перспективі опинилася майже половина залізничного колективу — це близько 400 людей. Серед них поповзли чутки, що з часом число звільнених може сягнути і 600 чоловік. Для Ворожби із населенням у сім з половиною тисяч це відчутна цифра.

Через економічні негаразди останніх двадцяти років число жителів містечка вже скоротилося майже наполовину. Колись тут жило близько 15 тис. людей. Та якщо сьогоднішні плани Мінтрансзв’язку та «Укрзалізниці» буде втілено, на Ворожбу чекають ще більш скрутні часи. Не менше турбує ворожбянських залізничників намір керівництва Південно-Західної залізниці розібрати «непотрібні» тепер колії для прийому і обслуговування великих товарних потягів. Адже криза рано чи пізно закінчиться. А відсутність колій не дасть можливості відновити колишню класність станції. Більше того, з часом класність Ворожби через ці ж обставини можуть взагалі знизити до третьої категорії — звичайної станції, повз яку поїзди проходитимуть без зупинок. Така перспектива жителів Ворожби просто лякає.

Звичайно, дехто з числа звільнених зможе знайти роботу на Конотопській вузловій станції. Та більшості таки доведеться або їхати з дому на заробітки, або переходити на утримання держави і натуральнее — «хатньо-городнє» — господарство.

Перша спроба

Такі перспективи непокоять не тільки потенційно безробітних залізничників. Серйозно стурбовані також представники міської та районної влади. Міський голова Ворожби Анатолій Дружченко каже, що ще у грудні розпочав боротьбу за відміну цього рішення. Кілька разів зустрічався з керівником Південно-Західної залізниці Олексієм Крівопішиним. Керівник райдержадміністрації Сергій Дворнік також мав з ним кілька зустрічей з цього ж приводу. Листи з проханням відмінити рішення були надіслані у міністерство транспорту та Кабінет мінстрів. Місцеві керівники також зустрічалися із нардепами, обраними від Сумщини — бютівцем Іваном Сідельніком та комуністом Володимиром Даниленком. Певна надія на відміну рішення була. Адже голова станційної профспілки Галина Сидоренко взагалі вважає, що воно було прийняте з порушеннями законодавства. Зокрема, його не погодили із тією таки профспілкою станції. Заперечує Галина Сидоренко і ще один аргумент чиновників щодо економії на дизельному паливі. Чиновники кажуть, що тепловози, які працюють на дизпаливі, обслуговують ділянку залізниці від Харкова до Конотопа. Гілку «Харків — Полтава — Київ» обслуговують електровози. Електроенергія, мовляв, зараз набагато дешевша за дизпаливо.

— Але за нашою інформацією додатковий крюк через Дарницю обходиться кожному товарному поїзду, що прямує, наприклад, до білоруського Гомеля, у додаткові 28 тис. грн, — стверджує профспілковий керівник.

Оскарженню не підлягає

Та попри всі аргументи високі чиновники залишились невблаганними. 19 березня 2009 року Олексій Крівопішин, що очолює Південно-Західну залізницю, підписав відповідний наказ про зміну класності станції. Перед цим він пообіцяв міському голові Анатолію Дружченку, що скорочення не будуть значними. Вони, мовляв, стосуватимуться тільки адмінперсоналу станції. Та минулого тижня надійшов перший список на скорочення 32 працівників. Анатолій Дружченко твердить: це більше, ніж домовлялися. У списку значаться не тільки адмінпрацівники, а й залізничники, що працюють з потягами…

Втім, місцева влада продовжує «боротьбу». На початку квітня сесія Білопільської райради прийняла звернення до найвищого керівництва держави з проханням відмінити рішення транспортного міністерства. Підключилися до захисту Ворожби й представники обласної влади. Голова облдержадміністрації Микола Лаврик також зустрічався з керівником Південно-Західної залізниці Олексієм Крівопішиним. Та поки що відмінити рішення не вдалося. Та деякі пропозиції щодо працевлаштування звільнених залізничників Олексій Крівопішин надав. Громада Ворожби поки що утримується від рішучих дій, але подібні заклики вже лунають. Адже скорочення невдовзі можуть стати не тільки локальною проблемою Ворожби. Поїздів стало менше на всій ділянці залізниці від Харкова до Конотопа. Тож ніхто наразі не гарантує, що не буде скорочень і на таких станціях як Суми, Смородино (Тростянець) та Путивль.

Сергій Правденко