ПТЕ Харківського та Дніпропетровського метрополітенів. Розділ 3. Споруди та пристрої колійного господарства

       Розділ 3. Споруди та пристрої колійного господарства

                              Тунелі

  3.1.  Усі  елементи  колії метрополітену  (бетонна  основа  чи
земляне  полотно, верхня будова) і штучні споруди  за  міцністю,
стійкістю  і  технічним станом мають забезпечувати безпечний  та
плавний рух поїздів з найбільшими швидкостями, встановленими  на
даній ділянці колії.

  3.2.   Розміщення   технічного  оснащення   дистанцій   колії,
тунельних  споруд та інших підрозділів служби колії і  тунельних
споруд  має передбачати виконання необхідних робіт щодо якісного
утримання  й ремонту колії, тунелів, штучних споруд і  технічних
засобів  для  забезпечення  заданих  розмірів  руху  поїздів  із
установленими швидкостями, а також безпечні умови праці.

              План та профіль колії. Тунельна оправа

  3.3.  Радіуси  кривих, сполучення прямих  і  кривих,  крутості
схилів колії метрополітену мають відповідати затвердженому плану
та профілю колії.

  3.4.   Станції   тунельних   і  закритих   наземних   дільниць
споруджуваних   ліній   мають   розміщуватися   на   односхилому
подовжньому  схилі  не  менше  0,003.  В  окремих  обґрунтованих
випадках  допускається схил до 0,005 або розміщення  станцій  на
площадці за умови забезпечення відводу води.

  Колії   для   обороту   та  відстою  рухомого   складу   мають
розміщуватися  на  схилі  0,003 з підйомом  у  бік  пасажирської
платформи.  На окремих станціях, побудованих до 1980  р.,  колії
для обороту та відстою рухомого складу можуть експлуатуватися  з
підйомом у бік тупикових упорів.

  Паркові  колії мають розміщуватися на площадці чи на схилі  не
більше 0,0015.

  3.5.   План   і  профіль  колії,  тунельна  оправа  підлягають
періодичній інструментальній перевірці.

  Організація  робіт  з  інструментальної  перевірки  плану   та
профілю  колій  і  стану тунельної оправи,  ведення  відповідної
технічної  документації,  а також складання  схематичних  планів
ліній  метрополітену  (станцій, перегонів, з'єднувальних  віток)
покладається на служби колії і тунельних споруд із залученням, у
разі  потреби,  для  цих  робіт проектних інститутів,  проектно-
дослідницьких  чи  проектно-кошторисних груп,  які  мають  право
виконання цих робіт.

  Стан колій, тунелів і контактної рейки має перевірятися:

  -  колієвимірювальним вагоном або колієвимірювальним візком не
рідше одного разу на місяць;
  -  габаритним  вагоном  або  габаритною  рамою  для  перевірки
габаритів наближення обладнання - не рідше двох разів на рік;
  -  контактна  рейка  -  вимірювальним  візком  із  записом  на
стрічці - не рідше одного разу на квартал.

  Ділянки  колії,  на  яких виконується  реконструкція  чи  інші
роботи,  які  викликають  зміни плану та  профілю  (капітальний,
середній  ремонт колії), перевіряються службою колії й тунельних
споруд після закінчення зазначених робіт.

  Стан тунельних оправ перевіряється суцільним нівелюванням  при
експлуатації тунелів терміном:

  до 5 років             - не рідше одного разу на рік;
  від 5 до 10 років      - не рідше одного разу на три роки;
  більше 10 років        - не рідше одного разу на п'ять років.

  Порядок  проведення перевірок плану та профілю колій  і  стану
тунельних  оправ і розгляду їх результатів установлює  начальник
метрополітену.

  3.6. Дистанції колії повинні мати:

  -  креслення й описи всіх наявних у службі пристроїв колійного
господарства, споруд, а також діючі стандарти та норми;
  -  схематичні  плани  станцій,   поздовжні  профілі  та  плани
головних і станційних колій.

  До цих документів мають вчасно вноситися всі зміни.

  Дистанції тунельних споруд повинні мати:

  -  попікетні  схеми  ліній  із  планами та профілями  тунелів,
станцій,  службових  блоків, притунельних споруд і похилих ходів
ескалаторів і видами їх оправ;
  -  будівельні креслення наземних та підземних вестибюлів;
  -  розміщення  всіх  службово-технічних і виробничих приміщень
на станціях. До цих документів мають вчасно вноситися зміни.

      Земляне полотно, верхня будова колії та штучні споруди

  3.7.  Ширина земляного полотна зверху на прямих ділянках колії
має   відповідати  верхній  будові  колії  згідно  з   проектною
документацією.  На  діючих  лініях до  їх  реконструкції  ширина
земляного полотна має бути не менше:

  - на одноколійних лініях - 6,7 м;
  - на двоколійних лініях - 10,7 м.

  На кривих ділянках колії радіусом менше 2000 м земляне полотно
розширюється за встановленими нормами.

  Ділянки  земляного полотна, що не задовольняють  перелічені  в
цьому пункті вимоги, приводяться у відповідність до них під  час
виконання капітального ремонту.

  Для наземних дільниць ліній метрополітену, що заново будуються
чи   реконструюються,  ширина  земляного  полотна   зверху   має
відповідати вимогам ДБН В.2.3-7-2003 "Метрополітени".

  3.8.  У  тунелях на всьому протязі має забезпечуватися надійне
водовідведення  від елементів верхньої будови  колії,  тунельних
конструкцій, пристроїв та обладнання.

  Земляне   полотно   на   наземних   дільницях   повинне   мати
водовідливні,  протидеформаційні й  укріплювальні  пристрої,  що
забезпечують утримання земляного полотна в стійкому стані.

  3.9.   Межі   обслуговування   водовідливних   пристроїв   між
підрозділами метрополітену встановлює начальник метрополітену.

  3.10.  Номінальна ширина колії між внутрішніми гранями головок
рейок  на  прямих ділянках колії і на кривих радіусом  600  м  і
більше має бути 1520 мм.

  Ширина колії на кривих меншого радіуса має бути (при радіусі):

  - від 599 до 400 м - 1530 мм;
  - від 399 до 125 м - 1535 мм;
  - від 124 до 100 м - 1540 мм;
  - менше 100 м      - 1544 мм.

  На існуючих лініях до реконструкції чи переобладнання в прямих
і   кривих   ділянках  колії  допускається   ширина   колії   за
встановленими раніше нормативами; норми утримання таких  ділянок
колії встановлює начальник метрополітену.

  3.11.  Величини відхилень від номінальної ширини колії, що  не
потребують  усунень,  на  прямих та  кривих  ділянках  колії  не
повинні перевищувати по звуженню -4 мм, а по розширенню - +8 мм;
на  кривих  радіусом 100 м і менше відхилення по  розширенню  не
повинне  перевищувати +2 мм; на паркових,  деповських  та  інших
коліях - по звуженню - -4 мм, по розширенню - +10 мм.

  Ширина колії менше 1512 мм і більше 1548 мм не допускається.

  В  обґрунтованих  випадках  на  існуючих  лініях  допускається
ширина  колії  1524  мм  на прямих ділянках  колії  й  у  кривих
радіусом 200 м і більше. Відхилення від ширини колії не  повинні
перевищувати по розширенню +6 мм і по звуженню - -4 мм.

  Якщо   рейки   мають  боковий  знос,  то  величину  допустимих
відхилень    від    зазначених   норм    установлює    начальник
метрополітену.

  3.12.  Верх головок рейок обох ниток колії на прямих  ділянках
колії має бути на одному рівні.

  Дозволяється на прямих ділянках колії на всьому протязі кожної
з них утримувати одну рейкову нитку не більше 6 мм вище другої.

  Підвищення  зовнішньої нитки на кривих ділянках колії  залежно
від  радіуса кривої і швидкості руху на ній визначається наказом
начальника  метрополітену відповідно до вимог  ДБН  В.2.3-7-2003
"Метрополітени".

  Підвищення  зовнішньої рейкової нитки не повинне  перевищувати
120  мм.  На  кривих  ділянках головних  колій  у  разі  потреби
підвищення  зовнішньої  рейкової нитки  понад  120  мм  дозволяє
Управління метрополітену.

  Відхилення  від  зазначених норм у рівні  розміщення  рейкових
ниток на кривих ділянках колії допускаються не більше 4 мм.

  3.13.   Перелік  штучних  споруд,  які  потребують  особливого
контролю  (споруди, що мають пошкодження, дефекти чи деформації,
що при своєму подальшому розвитку можуть знизити ступінь безпеки
руху  поїздів), порядок нагляду за ними, а також порядок нагляду
за тунелями, які деформуються і перебувають у складних інженерно-
геологічних  умовах, і ділянками земляного полотна  визначаються
начальником метрополітену.

  3.14.  Для  контролю  стану  колії  та  споруд,  габаритів  на
метрополітені мають застосовуватись колієвимірювальні  вагони  й
візки,  дефектоскопічні  вагони чи візки,  габаритні  вагони  чи
габаритні рами, а в разі потреби можуть створюватися лабораторії
(станції)   з  дефектоскопії,  тунельні,  мостові   та   колійні
обстежувальні випробувальні станції.

                   Рейки та стрілочні переводи

  3.15.  Рейки  та  стрілочні переводи на головних та станційних
коліях   за   потужністю   й  станом  мають  відповідати  умовам
експлуатації  (швидкостям  руху  поїздів, вантажонапруженості та
осьовим навантаженням).

  Норми  зносу рейок, стрілочних переводів та елементів верхньої
будови   визначаються   інструкцією,  затвердженою   Управлінням
метрополітену.

  3.16.  Рейки  та стрілочні переводи на головних  і  станційних
коліях,   коліях  з'єднувальних  віток  підлягають   періодичній
перевірці  дефектоскопічним вагоном і дефектоскопічними  візками
за  графіком, затвердженим начальником служби колії та тунельних
споруд.

  Порядок  пропускання поїздів рейками та елементами  стрілочних
переводів, які мають небезпечні дефекти (гостродефектні), до  їх
заміни   визначається  начальником  служби  колії  та  тунельних
споруд.

  3.17. Рейки в тунелях і на наземних дільницях не повинні  мати
з'єднання     з     металевими    конструкціями,    обладнанням,
трубопроводами   й  оболонками  кабелів,  колійним   бетоном   і
щебеневим баластом. Зазор між ними має бути не менше 30 мм.

  Рейки,  покладені на деповських коліях, мають бути  електрично
ізольовані від заземлених пристроїв та конструкцій споруд.

  3.18.  У конструкціях колії та колійних стін, у підплатформних
просторах, венткамерах та інших спорудах на споруджуваних лініях
мають передбачатися елементи поглинання шуму та віброзахисту.

  3.19. На лініях, де основним засобом сигналізації під час руху
поїздів  є  АЛС-АРШ,  температурні стики на графітовому  мастилі
повинні доповнюватися типовими електроз'єднувачами.

  3.20.  Стрілочні переводи і глухі схрещення мають  відповідати
затвердженим кресленням і типу рейок, покладених у колію.

  Стрілочні переводи повинні мати хрестовини таких марок:
  
  -  на всіх коліях, крім паркових та інших, - не крутіше 1/9;
  -  на паркових та інших коліях - не крутіше 1/5.

  Глухі  схрещення  перехресних з'їздів повинні мати  хрестовини
марки не крутіше 2/9.

  3.21. Не допускається експлуатувати стрілочні переводи і глухі
схрещення, в яких допущена хоча б одна з таких несправностей:

  -  роз'єднання стрілочних гостряків;
  -  відставання  гостряка  від  рамної  рейки на 4 мм і більше,
вимірюване біля гостряка напроти першої робочої тяги;
  -  викришування  гостряка,  при  якому  створюється  небезпека
набігання   гребеня  колеса,  і  в  усіх  випадках  викришування
довжиною:

    -  на головних коліях - 200 мм і більше;
    -  на коліях для обороту та відстою рухомого складу - 300 мм
і більше;
    -  на інших станційних коліях - 400 мм і більше;

  -  зниження  гостряка  проти  рамної  рейки на 2 мм і  більше,
вимірюване в перетині, де ширина головки гостряка зверху 50 мм і
більше;
  -  відстань між робочою гранню сердечника хрестовини й робочою
гранню головки контррейки менше 1472 мм;
  -  відстань між  робочими гранями головки контррейки й головки
вусовика більше 1435 мм;
  -  злам гостряка чи рамної рейки;
  -  злам хрестовини (сердечника, вусовика чи контррейки);
  -  розрив контррейкового болта в одноболтовому  чи обох болтів
у двоболтовому вкладиші.

  Норми вертикального зносу рамних рейок, гостряків, сердечників
хрестовин затверджує Управління метрополітену.

  3.22.   Укладання   та  зняття  (перевлаштування)   стрілочних
переводів   і   перехресних  з'їздів  на  станціях,   стрілочних
переводів на перегонах, з'єднувальних вітках і в електродепо  та
введення  їх  в  експлуатацію проводиться за наказом  начальника
метрополітену.

  Заново    укладені   й   перевлаштовані   стрілочні   переводи
приймаються   в   експлуатацію   комісією,   яка   призначається
начальником   метрополітену,  і,  як  правило,   включаються   в
електричну централізацію.

  3.23.  Стрілочні переводи з'їздів, що укладаються на  станціях
між  головними коліями двоколійних ліній, мають бути зашерстними
для  поїздів,  що  прямують правильною  колією,  і  мати  прямий
напрямок на головній колії.

  У  виняткових  випадках,  з дозволу начальника  метрополітену,
може допускатися укладання протишерстних стрілочних переводів.

  На  кінцевих  станціях лінії колії для обороту електрорухомого
складу мають розміщуватися за пасажирською платформою.

  3.24.  Перед гостряками всіх стрілочних переводів на  головних
коліях для обороту та відстою електрорухомого складу мають  бути
укладені відбійні бруси.

  3.25. Стрілки, укладені в тунелі, мають постійно освітлюватися
додатково встановленими світильниками.

  3.26.  Усі  стрілки  на  лініях  метрополітену  (на  станціях,
перегонах,  з'єднувальних вітках) і в електродепо,  за  винятком
неелектрифікованих  паркових та інших  станційних  колій,  мають
бути включені в електричну централізацію.

  На  неелектрифікованих  паркових та  інших  станційних  коліях
допускається  укладання  нецентралізованих  стрілок,  обладнаних
стрілочними покажчиками - освітлюваними чи неосвітлюваними,  про
що зазначається в технічно-розпорядчому акті (ТРА) станції.

  Стрілки   на   всіх  коліях,  у  т.ч.  централізовані,   мають
обладнуватися  пристроями для можливості замикання  їх  висячими
замками.  Ці  пристрої повинні забезпечувати  щільне  прилягання
гостряка до рамної рейки.

  3.27.  Централізовані  стрілки  на  наземних  дільницях  і   в
електродепо мають обладнуватися пристроями очищення від снігу.

  3.28.   Ремонт  та  поточне  утримання  стрілочних  переводів,
перехресних  з'їздів,  глухих схрещень та стрілочних  покажчиків
проводиться    дистанцією   колії,   а   ремонт   та    технічне
обслуговування  пристроїв  СЦБ  на  них  проводиться  дистанцією
автоматики.

  Межі  обслуговування вузлів стрілочних переводів  і  пристроїв
СЦБ на них установлюються начальником метрополітену.

                         Контактна рейка

  3.29.   Контактна   рейка   має   забезпечувати   безперебійне
струмознімання  при встановлених швидкостях  руху  за  будь-яких
атмосферних умов.

  3.30.  Підвищення робочої поверхні контактної рейки над рівнем
головок  ходових рейок має бути 160 мм, відхилення  допускаються
не більше 6 мм убік збільшення чи зменшення.

  Відстань від осі контактної рейки до внутрішньої грані головки
найближчої  ходової  рейки має бути 690 мм  із  відхиленнями  не
більше 8 мм убік збільшення чи зменшення.

  Стан контактної рейки має перевірятися вимірювальним візком із
записом на стрічці не рідше одного разу на квартал.

  3.31.  Контактна рейка повинна бути електрично ізольована  від
ходових  рейок  та  конструкцій тунелю, мати захисний  короб  із
важкозаймистого матеріалу.

  3.32. Контактна рейка повинна розділятися на окремі ізольовані
секції   (фідерні   зони)   повітряними   проміжками,   що    не
перекриваються,  довжиною не менше 14 м  між  кінцями  металевих
частин  відводів. Такі повітряні проміжки, які не перекриваються
струмоприймачами  одного  вагона електрорухомого  складу,  мають
розміщуватися в місцях проходження електропоїздів з відключеними
тяговими  двигунами, а на підходах до станцій головними  коліями
на відстані не більше 50 м від початку пасажирської платформи.

  У  місцях розміщення стрілочних переводів, перехресних з'їздів
та   колійних   металоконструкцій  (МК)  мають  бути   повітряні
проміжки, що перекриваються, довжиною не більше 10 м.

  На споруджуваних лініях контактна рейка головних колій повинна
мати  кінцеві  відводи зі схилом 1/30 на кінці, що  приймає,  та
1/25  на кінці, що віддає. На діючих лініях надалі до перебудови
допускається застосування відводів зі схилом 1/25.

  На    споруджуваних   лініях   метрополітенів    секціонування
контактної  рейки  паркових  колій  має  передбачати  можливість
зняття напруги з контактної рейки з чотирьох-п'яти колій.

  3.33.   Схеми  живлення  та  секціонування  контактної  мережі
затверджуються начальником метрополітену.

       Пересічення ліній метрополітену і примикання до них

  3.34.  Пересічення ліній метрополітену між собою та з  лініями
інших видів транспорту мають здійснюватися в різних рівнях.

  3.35.  Пересічення колій метрополітену лініями  електропередач
та зв'язку, нафтопроводами, газопроводами, водопроводами, іншими
наземними  і  підземними  комунікаціями  та  спорудами  дозволяє
начальник  метрополітену  згідно  з  ДБН  360-92  "Планування  і
забудова  міських  і  сільських  поселень"  і  ДБН  В.2.3-7-2003
"Метрополітени".

  На  таких  пересіченнях  у  разі потреби  мають  передбачатися
спеціальні запобіжні пристрої чи здійснені заходи, що гарантують
безпеку та безперебійність руху поїздів. Проекти таких пристроїв
узгоджує Управління метрополітену.

  3.36.  Не допускається примикання колій залізниць і трамвайних
ліній до головних та станційних колій метрополітену.

  З   дозволу   начальника  метрополітену  може  бути   допущене
примикання  зазначених  колій  та  ліній  до  неелектрифікованих
паркових та інших станційних колій.

  3.37.  Експлуатовані тунелі метрополітену мають бути відділені
від  прилеглих  тунелів  чи  наземної траси заново споруджуваних
дільниць  суцільними  бетонними  перемичками або, при особливому
обґрунтуванні,   суцільними   металевими  воротами,  обладнаними
запорами   та   пристроями  управління,  з  боку  експлуатованої
дільниці.   Технічні   вимоги  до  металоконструкцій  затверджує
Управління метрополітену.

                    Сигнальні та колійні знаки

  3.38.  Сигнальні  та колійні знаки встановлюються  біля  колій
метрополітену  з  правого боку в напрямку руху,  а  на  наземних
дільницях  можуть  встановлюватися  на  осі  міжколійя  за  умов
дотримання габариту наближення обладнання. Сигнальні та  колійні
знаки мають бути затвердженого типу.

  3.39.  Біля  стрілочних переводів і в інших  місцях  з'єднання
колій  у  тунелях установлюються граничні рейки, а  на  наземних
дільницях - граничні стовпчики.

  Граничні   рейки  встановлюються  в  міжколійя,   а   граничні
стовпчики  - посередині міжколійя в тому місці, де відстань  між
осями збіжних колій становить:

  -  у тунелях і на наземних дільницях - 3400 мм;
  -  на  паркових  коліях,  призначених  для  обертання рухомого
складу залізниць - 4100 мм.

  На  кривих  ділянках  колії ці відстані мають  бути  збільшені
відповідно   до  норм  щодо  застосування  габаритів  наближення
будівель та обладнання.

                 Пристрої колійного загородження

  3.40.  Пристрої колійного загородження (скидальні  башмаки  чи
стрілки)  в  загороджувальному положенні  не  повинні  допускати
виходу рухомого складу з колій, на яких вони встановлені.

  Ці  пристрої, а також поворотні бруси і тупикові  упори  мають
обладнуватися покажчиками колійного загородження.

                  Колійні приміщення та будівлі

  3.41.  Для  працівників, що обслуговують колії та  споруди,  а
також   для  зберігання  механізмів,  обладнання,  інвентарю   й
інструменту   мають  передбачатися  приміщення   в   спеціальних
виробках   станційних  і  перегінних  тунелів,  а  на   наземних
дільницях - колійні будівлі.

  Ці   приміщення  та  будівлі  мають  розміщуватися  на   лінії
рівномірно за дільницями обслуговування.