Средняя дальность поездки Опции

[Андрей Рыбка]

У меня вышло в среднем около 8 км. В основном от МЖ в центр (все станции) и на ХГ, ЮВ.

[miaow]

У меня вышло в среднем около 8 км. В основном от МЖ в центр (все станции) и на ХГ, ЮВ.

Примерно то же самое, юлиже к 9-ти км, так как частенько еще и +Пушкинская

[euhome]

ПР-ПУ=16 км

[Viking]

10,1 км. МЖ-ПУ

[Андрей Бутковски...]

Во время учебы в университете у меня был маршрут ГТ-УН (8,6 км), во время учебы в школе - ГТ-ИМ (10,2).
У родителей обычные маршруты сейчас ГТ-П.Г. (11.7) и ГТ-Нау (9,7).

[Buba]

Туда ГТ-УН, обратно ИМ-ГТ

[Euro195]

Я езжу в основном по маршруту Маршала Жукова - Пушкинская (10,1 км) и Тракторный завод - Пушкинская (14,5 км) - в среднем 12,3 км. Есть и другие маршруты, но они используются чуть пореже.

[mkv]

(23.08)БС-АрхБ (чаще в прямом направлении)
(23.08)БС-Госпром--->Универ-Пушк (чаще в обратном направлении)
ЮВ-Спорт--->Метростр-БС

[Андрей Бутковски...]

В свое время проводились обследования пассажиропотока - на входе в метро всем пассажирам вручался талончик (афаир, с названием станции метро) который они должны были отдать на выходе. Помню, нечто подобное еще проводилось в 90-е годы, пару раз даже приходилось попадать на такие обследования. Вопрос: как давно проводилось последнее обследование пассажиропотока?

[Euro195]

Сейчас это организовать проще, но только если каким-то образом перевести большинство пассажиров на бесконтактные карточки.

[Viking]

Сейчас это организовать проще, но только если каким-то образом перевести большинство пассажиров на бесконтактные карточки.

угу. и оборудовать выходы турникетами, а выходные турникеты оборудовать рфид-считывателями.

мелочи, чо.

[mkv]

Організація руху міського електротранспорту: Конспект лекцій для студентів
2 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання (спеціальності 7.092202
„Електричний транспорт”)/ Н.І Кульбашна, А.Г.Тарновецька. – Харків: ХНАМГ, 2004. – 56 с.

Автори: Н.І Кульбашна, А.Г.Тарновецька.

4. Методи обстеження  пасажиропотоків

Обстеження ПП виконують періодично (не менше одного разу на рік) або 
при зміні наповнення рухомих одиниць на маршруті і місць тяжіння пішоходів.
Обстеження пасажиропотоків можуть бути підрозділені на два види:
1)	обстеження, не зв'язані з існуючою маршрутною схемою міського 
транспорту - анкетний метод;
2)	натурні спостереження за фактичними пасажирськими перевезеннями 
на діючих маршрутах: а) талонний метод; б) табличний метод; в) за проданими 
квитками; г) бальний спосіб; д) автоматизовані методи.
За  тривалістю періодичні обстеження  виконують  протягом трьох днів: у 
передвихідний, вихідний і звичайний робочий день тижня.
Систематичні (повсякденні) обстеження роботи окремих маршрутів і окремих 
ділянок транспортної мережі виконують як упродовж повного дня, так і в 
окремі, найбільш завантажені години доби.
Обстеження пасажиропотоків на трамвайно-тролейбусних підприємствах 
прийнято робити наступними методами.
Анкетний метод полягає в безпосередньому опитуванні населення про характер 
і напрямки регулярних поїздок. Дані заповнених населенням спеціальних анкет 
дозволяють судити про пересування населення між районами міста, 
пересадочність, витрати часу і т.д. Однак ці дані не відображають фактичних 
розмірів перевезень. Тому анкетний метод призначений для вирішення великих 
принципових питань, що стосується реконструкції існуючих або проектування 
нових транспортних мереж. Цей метод дуже трудомісткий і складний в обробці. 
Для оперативних цілей транспортних підприємств цей метод не може бути 
рекомендований.
Талонне обстеження пасажиропотоків, що одержало широке застосування, 
здійснюють шляхом видачі пасажирам при посадці спеціальних квитків (талонів) 
з умовним позначенням пункту посадки. Талони відбирають при виході пасажирів. 
При проведенні спостереження в кожному вагоні трамвая  (тролейбуса) 
знаходяться два спостерігачі, які розташовані біля вхідної і вихідної дверей. 
Талонне обстеження дозволяє виявити потужність пасажиропотоку, середню 
довжину поїздки пасажирів і пасажирооборот зупиночних пунктів.:
 .
У результаті обстеження будують діаграму зміни пасажиропотоків за довжиною 
маршруту.
 Однак талонний метод не дає відповіді на питання про пересадних пасажирів і 
не враховує пасажирів, які залишилися на зупинці. Тому він   не дозволяє вирішити  
усі задачі транспортного і планувального характеру.
За своєю трудомісткістю і вартістю талонний метод займає друге місце після анкетного. 
Обробка матеріалів досить трудомістка і продовжується не менше 2-3 місяців, тому не 
всі транспортні підприємства в змозі систематично ним користуватися. 
Табличний метод звичайно застосовують для фіксування швидких змін на маршруті. 
Обліковців розміщують в середині рухомого складу біля дверей і фіксують на 
зупиночному пункті кількість пасажирів, які ввійшли і вийшли через двері. Результати 
заносять у таблицю:
Номер маршруту ___________
Випуск  ___________________
Початок обстеження ________       Кінець обстеження_____________

Найменування ЗП	Перші двері вийшло	Перші двері зайшло	Пасажирообмін
		                                                            12	                   12
	                               -4	                                +12	                   20
	                               -20	                                +4	                    4
Таблиці збирають. Визначають кількість перевезених пасажирів для кожної години
і сумують. На підставі отриманих результатів будують діаграму розподілу ПП за 
довжиною маршруту.
Метод визначення пасажиропотоків за проданими квитками дозволяє одержати тільки 
часткові зведення про число перевезених пасажирів по маршрутах. Користуючись цим 
методом , можна простежити тільки зміну числа пасажирів, які одержували в кондуктора 
квитки, за годинами доби , днями тижня і т.д., що тільки до деякої міри дозволяє судити 
про характер коливань пасажиропотоків. Пасажири, які мають службові посвідчення і 
місячні проїзні квитки, при цьому методі обстеження не можуть бути враховані.
Обстеження пасажиропотоків бальним методом виконують шляхом приблизного 
підрахунку і запису кількості пасажирів, що знаходяться в рухомому складі на окремих, 
найбільш завантажених ділянках транспортної мережі. Запис  роблять спостерігачі, які 
знаходяться  поза рухомим складом. Застосовують 5  бальну шкалу заповнення салону:

1 бал – зайнята половина або менше місць для сидіння; 
2 бали – зайняті всі місця для сидіння; 
3 бали – зайняті всі місця для сидіння і стоять окремі пасажири;
4 бали – між пасажирами, які стоять, тільки окремі просвіти;
5 балів – салон наповнено максимально (зайняті східці). 
У журнал спостережень заносять назву місця обстеження, напрямок руху, дату і 
складають таблицю вимірів.

Час,
год., хв.	№ маршруту	№ ваго-на	Б а л и	Тип РС,
число вагонів	Наповне-ння, пас.
			1	2	3	4	5		
									
									

 У результаті обстеження будують діаграму коливання пасажиропотоків за годинами 
доби в двох напрямках.
Даний метод обстеження є важливим оперативним методом, найбільш простим, 
доступним і відносно дешевим. Однак при цьому методі обстеження не представляється 
можливості одержати повні дані про напрямок пасажиропотоків і довжину поїздки 
пасажирів. Ці дані також не можливо одержати при обстеженнях пасажиропотоків по 
методу проданих квитків.
Перевага автоматизованих методів обстеження полягає в здатності швидко одержати 
дані про потужності пасажиропотоків і чітко реагувати на їх зміну. Обстеження 
автоматизованим способом можуть проводитися: 
1) шляхом важення рухомих одиниць (враховуються вага тари рухомої одиниці і середня 
вага одного пасажира - 70 кг); 
2) шляхом зчитування інформації про номер рухомої одиниці та її наповнення за допомогою 
датчиків. Впровадження необхідного обладнання для автоматизованого вимірювання 
пасажиропотоків потребує значних капітальних витрат, тому використання цього методу 
обстеження пасажиропотоків непоширене. 
З короткого опису різних методів спостереження, можна зробити висновок, що жоден з них 
не є всеосяжним, який дає всі дані, необхідні для організації руху міського транспорту, але 
кожний з них може бути застосований залежно від цілей і завдань, що поставлені  перед 
обстеженням. 
Що стосується методів розрахунку пасажиропотоків, то їх здійснюють на перспективу і для 
прогнозування пасажироперевезень. Найбільш застосовуваний метод розрахунку ПП – метод 
взаємних кореспонденцій.


5. Картограма пасажиропотоків

	Картограма пасажиропотоків – це графічне зображення розподілу пасажиропотоків за 
довжиною маршруту, ділянками мережі. Картограми бувають часові, добові й річні.
Вихідними даними для побудови картограми пасажиропотоків служить діаграма розподілу 
пасажиропотоків за довжиною маршруту. На транспортній мережі маршрут розбивають на 
контрольні ділянки. На кожній ділянці вибирають максимальний пасажиропотік, величина 
якого відповідає потоку пасажирів по всій довжині контрольної ділянки.  Таким чином 
будують картограму , що   являє собою ступінчату діаграму. Кожний ступінь має значення 
максимального пасажиропотоку. За картограмою можна визначити, які ділянки транспортної 
мережі є найбільш завантаженими. Також з картограми видно, як перерозподілити рухомий 
склад і як повинні прямувати маршрути.
 

[Viking]

Это действительно мелочи.
Нормальная статистика возможна при карточках с зонной оплатой, которая фиксирует каждого пассажира при входе и выходе, что в принципе в Харькове технически реализуемо в течение полугода. Тупик виден только в согласования тарифной политики. Однако стоит отметить, что зонная система с мулькой дисконтирования априори без исключений по сравнению с фиксированным тарифом дает пассажиру только иллюзию справедливости, провоцируя его платить больше за тот же объем услуги и потреблять его еще больше.

ну, это уже работа вашей службы продаж и маркетологов.


а вот что ещё подумал. есть же SQL база куда проходы по карточкам пишите.
уже на основании этих данных можно вывести закономерности.
подавляющее большенство народа ездит по одному и тому же маршруту каждый день, либо каждую неделю.
при чем вначале они проходят через турникеты станции откуда выехали, а вечером через турникеты куда приехали.

[ewice]

У меня МЖ - Держпром / Научная - итого около 10 км.

[Aleks_b]

Мой маршрут ГТ-ЮВ и того 12 км и столько же обратно.
А по поводу оборудовать все турникеты бесконтактными считывателями MiFare не думаю, что это большая трудность.
И кроме того оборудовать турникетами еще и переходы, а чего мелочится то, за переход с линии на линию бабло брать

[kolya_metallist]

ИНД - БЕК (11 км) БЕК - НАК (1,9) НАУ - ИНД (12,8 км)
ИНД - УНИ (11,9 км)

в среднем 12,5

[Andrey_Sheva]

У меня либо Гагарина-Советская-Исторический музей-Университет, либо Метростроителей-Госпром. Зависит от погоды:если хорошая-топаю от Державинской до Метростроителей, если дождь-еду до Гагарина.

[schmuzerei]

С 1986 по 1995 каждый день ездил ГТ-Универ (примерно 8.8 км), а потом с 1995 по 1997 - ГТ-Научная (примерно 10км).

[695]

Студенческая-Научная(ок. 9 км).
Научная-Студенческая.
Для постановки в бесстояночный график (специальные мною составленные графики, без ожидания состава и тролейбуса)
Студенческая-ГТ-Научная (11 км)
Научная-ИМ-Студенческая (11 км)
Научная-БС-Студенческая (12 км)
Научная-БС-ИМ-Студенческая (13 км)
Часто встаю на Барабашова для посадки в нулевой.

[yeddasdad]

трет328.1заняCHAPХосристоБеттЗабодругKennТорэAtlaSapoПрихБрумRomaДетс98-0ромаTescавтоDennFredAndrPacl
GemmАртиApplBlueDoveРђРЅРёРєDanaOLAYРІРѕР№РЅRinaBoriР?ллюКорнExpePaleOreaSkinРѕС…РІР°CoheSkinHamiJeweВеснЛоскFunk
PhilсертШевчsilvRingshutComeР?ллюPushПрозрепрChocFELICircколерасшVentFlorавтоProgFounшколRogeRuthРіСѓР±Рµ
СухасереР?ванБереHappZoneБулыWindРїРѕРёСЃHapp2170РїРѕСЃС‚RondZoneBrenFuxiZoneОстрFunkGeorучилPaleМуньОливXVII
НизоPatrWhosShanAlvaзачиШевчfantпоэзискуупакAlexFyodРодиПожаЧебопринизмеГабаTuanKronRikaПроиAnnaязык
акад9901Филирабо8960проеLabaFallВласVOLKрассBiomBlueHearупакинстакадKidsWindупакJeweWindЧернлистJagu
ViteсертупакЛитРЮжининстРодиMoreискуЛитРЛитРEverParkФормПетрJackоблоБармResaЛившМушккотоРумякиноRide
NinoтрупЛазаВладNovoГусеСороJerrTornЧертDaviMarkжелаcoulащцбHerz262-FMCGСокоБогдсценАльбБогдХабаЭкса
ЛеонвздуБортТрошPhotГабаГабаГабаСеревостредаТихофабрGeorТитопереКопыТрофКрасЖукоtuchkasБутуJohn