Новости. Реконструкція колії - у центрі міста

Газета "Харківський електротранспорт", 13.06.1998.

Субота, 13 червня 1998 р.

У минулому номері багатотиражки ми анонсували нинішній матеріал. Майже два тижні і вдень, і вночі в центрі міста тривали небувалі за останні роки роботи з реконструкції трамвайного полотна. Пік їх не спадав, адже кожного дня тут було задіяно в середньому 140 — 160 спеціалістів і робітників різних професій. Важко розповісти про всі дні. І ми обрали один із найхарактерніших. Про нього і йтиме оповідь.

...Виринувши із підземки на майдан Конституції, городяни і гості міста з якимось зацікавленням і подивом уважно роздивлялися, що ж це тут діється. Дехто, напевне, найспостережливіший, чи, можливо, який бачив таке вперше, навіть зупинявся. Торохкотять відбійні молотки, гуде компресор, гуркочуть різні автомобілі, екскаватори, стоять у черзі вантажні трамваї. А над усім цим панує потужна сучасна машина ВКРС-500. Всюди від початку вулиці Пушкінської аж до площі Рози Люксембург у оранжевих жилетах спритно працюють люди. Це електротранспортники ремонтують трамвайну колію. Кожен зайнятий своєю працею.

Пройшовши вздовж лінії і побачивши багато знайомих обличь робітників, переконуєшся, який колектив і де саме виконує те чи інше виробниче завдання. Та найкраще пояснення дає головний інженер служби колій ХДКП «Міськелектротранс» Ю.С. Фрідман: — Реконструкція тут розпочалася 25 травня. У досить стислі строки нам належить зробити великий обсяг: замінити 440 погонних метрів прямих рейок, 200 — кривих, 6 комплектів стрілочних переводів, 3 пересічення; ув'язати профіль трамвайного полотна з автодорогою таким чином, щоб асфальт знаходився на одному рівні обох головок рейок.

Робота досить складна в технологічному відношенні. Працюють круглодобово всі підрозділи нашої служби: основний обсяг робіт виконує колектив цеху механізованого ремонту колій. Трудівники замінюють прямі напроти будови, міськвиконкому. На початку вулиці Пушкінської трудяться колійники І дистанції. Як бачите, там уже срібляться нові рейки, засипано щебінь. Уже все готове до замощування залізобетонними плитами.

З боку Московського проспекту до виїзду на майдан працюють робітники II дистанції, IV — «ідуть» з майдану Рози Люксембург, їм також належить замінити вузол. Трохи далі знімають старі рейки, шпали колійники дільниці БМУ. Що ж до III дистанції, то вона зайнята ремонтом лінії на Харківському мосту.

Як бачимо, визначено кожен метр трамвайного полотна, хто і за що відповідає.

Ось все глибше й глибше ківши екскаватора занурюється у землю. Його господар занадто уважний і зосереджений. Навантажує землею один автомобіль, на зміну йому під'їжджає інший. «Працює найвідповідальніше, як ювелір», — таку характеристику дає машиністові ЦМРК А. В. Прохору головний інженер підприємства А.Г. Матвієнко, який тут вирішував немало питань.

Поруч теж кипить робота, йде повним ходом реконструкція полотна. Дружно знімають зношені шпали, рейки колійники БМУ.

— Як завжди, старанно ставляться до дорученої справи наші кадрові працівники на чолі з П.І. Донченком, — розповідає прораб цього управління В.І. Савельчев.

— Заслуговують добрих слів похвали і наші сусіди, тобто автомобілісти, — обізвався начальник БМУ В.Т. Душка. — Адже без їхньої різної техніки сьогодні реконструкція трамвайного полотна не обходиться. Тож хочеться назвати екскаваторників A. Г. Демченка, В.І. Бартеньєва, а ще Пилипенків: батька Миколу Кіндратовича, що працює на Т-150, і його сина Андрія, який водить КРАЗ.

А в іншому кінці вже підкотив черговий вантажний трамвай. Водій B.Ф. Шурхай з IV дистанції служби колій чітко виконує розпорядження керівництва. Поступово одна за одною акуратно лягають старі ланки рейок. їх укладають робітники О.Т. Сезонов та А.А. Санін. У черзі, напоготові, стоять платформи з вантажного депо.

— Основні роботи на реконструкції цієї ділянки колії виконують трудівники ЦМРК, — каже його начальник В.М. Тверетінов. Керує ж безпосередньо виконанням відповідального завдання сам директор підприємства М.О. Крікунов. Чотири рази на день тут проводиться планерка, де вирішуються відразу нагальні й невідкладні питання.

Так, Михайла Олексійовича можна побачити «на об'єкті» не тільки вдень, а й вночі. Дає конкретні вказівки і розпорядження. На питання кореспондента, як оцінює роботу всіх причетних до реконструкції колії, відповів: — На «відмінно». Всіх до одного. Висока оцінка.

Таке ставлення до роботи з боку колійників, усіх допоміжних підрозділів нашого підприємства, енергетиків цілком зрозуміле. Адже реконструкція трамвайної колії на майдані Конституції — це своєрідна «операція на серці». Бо саме через центр міста в його віддалені куточки й окраїни курсують багато трамваїв. І раптом їх рух тут припинено. Отож, й докладають усіх зусиль електротранспортники, щоб якомога швидше відновити його, задовольнити потреби харків'ян перевезеннями, позбавити їх певних тимчасових незручностей, спричинених ремонтом полотна.

Від керівника середньої ланки і до начальника того чи іншого підрозділу можна було зустріти на цьому об'єкті. Відчувалося, кожен із них розуміє велику відповідальність і вболіває за те, щоб виконати поставлене завдання в строк. До нього проявили увагу і міський голова М.Д. Пилипчук та його заступник — начальник ГУ міського господарства С. Г. Савенко.

Приємно було бачити, як помічник машиніста ВКРС-500 В.В. Грибко на основі геодезичного знімання доводив профіль нової колії напроти будови міськвиконкому. Ще б пак! Адже на цьому невеличкому відрізку роботи, так би мовити, вже підходили до завершального етапу — укладання плит.

Надворі стояла по-справжньому літня спека. Здається, електротранспортники — колійники, вантажники, автомобілісти, будівельники — усі, хто був задіяний на реконструкції трамвайного полотна у історичному центрі міста, її й не помічали, все тут просто кипіло. Та рівно о 13-й годині приїхав автобус. Привезли обід, що приготували працівники їдальні Ленінського депо. Була не тільки гаряча їжа, але й лимонад, щоб втамувати жагу.

А під густими кронами зелених дерев, у затінку, стояв водій Жовтневого трамвайного депо Г.Г. Седрякан, який з півгодини спостерігав за роботою колійників. При зустрічі із кореспондентом він запитав: «Чи скоро відкриють рух?».

Отже, руховики теж зацікавлені в тому, щоб трамваї швидше поїхали по «вилікуваній артерії».

А тепер, шановний читачу, помнож все вищевикладене майже на 15 днів і ти побачиш повну картину великої напруженої роботи електротранспортників. Звичайно, не обходилося без труднощів. Наприклад, щебінка і плити йшли прямо з коліс. Та все залишилося позаду. Сьогодні по реконструйованій лінії плавно і легко їдуть трамваї, наповнені пасажирами. І все це завдяки невтомній праці наших трударів, за що їм низький уклін.

М. ЗЕЗЮЛІНА. Фото В. Шамаріна.