Новости. Віддача могла б бути вагомішою

Газета "Харківський електротранспорт", 01.06.2002.

Проблема збору виручки ніколи не втрачає на міському електротранспорті своєї актуальності. Адже кошти, їх наявність стали своєрідним синонімом самого існування нашого підприємства. Чергова рейд-перевірка, проведена редакцією багатотиражки 22 травня, у першій половині дня, показала, що ситуація на лінії залишається досить непростою. Цього разу об’єктом перевірки були вагони Комінтернівського трамвайного депо та машини і вагони Депо №1.

Довелося їхати трамваями по вулиці Пушкінській. Відразу зазнаймо, що усі вони виявилися заповненими пасажирами за п’ятибальною шкалою на "4" та "4,5" бали. Трамвай №1539 (5-й маршрут) справив непогане враження. Чітко працював радіоінформатор, причому запис побудовано таким чином, що на кожній зупинці звучало нагадування про обов’язкову сплату пасажирами за проїзд. До того ж і кондуктор не мовчала: вона, обілечуючи харків’ян, вимагала від них оплати.

У наступній "п’ятірці", а це був трамвай №1567, перше враження від роботи екіпажу було теж позитивне: працював чітко радіоінформатор, по салону швидко рухалася кондуктор. Та, на жаль, десь через зупинку, взявши у пасажирки гроші, не видала їй квитка. Вчинила так кондуктор О. К*****а. Спочатку вона намагалася "відкараскатися" від цього факту, та, нарешті, визнала своє порушення...

Свого часу великі кошти наше підприємство вклало у забезпечення рухомого складу радіоінформаторами, очікуючи від них поліпшення культури обслуговування пасажирів, а також впливу на збір грошової виручки. Однак, у ході рейду переконалися, що деякі водії не користуються ні радіоінформаторами, ні мікрофонами. Вони мовчали, неначе так і треба, на трамвайному поїзді №№1847-1848 (6-й маршрут), вагоні №859 (12-й), тролейбусах №654, №1008 (2-й). До речі, водій останньої машини О. К*****в сказав, що на цьому тролейбусі радіоінформатора немає вже шість років, а мікрофон третій день знаходиться на ремонті.

Сьогодні непогане враження справляє кінцева станція "Лісопарк". Не так давно тут було проведено ремонт, і як поділилася диспетчер Н. Є*****а, тепер тут приємно працювати: чисті шпалери, новий лінолеум, поміняли деяку сантехніку у місці загального користування.

На жаль, як кажуть, ще не дійшли руки до станції "Вулиця Академіка Проскури". Диспетчер Л. М******ь, показуючи на підлогу "викроїну" із жерстяних шматків, жартома говорила, що об цей "килимок" порізала вже не одні черевики. Двері, стіни станції всередині обшарпані. В буфеті є проблеми із освітленням. Буфетниця Л. М***к скаржилася на те, що не працюють лампи денного освітлення. На її думку, практичніше було б замінити їх звичайнісінькими лампочками. І знову — в лінії.

...Окремо хочеться сказати, що, як правило, кондукторів не цікавить, чи є у пасажирів проїзні документи. Переважна більшість, як і раніше, продовжує вірити пасажирам на слово. А от кондуктор Л. Т******а з "дванадцятки" (тролейбус № 640) прискіпливо вимагала пред’явити проїзні документи. Причому не відходила від пасажирів, поки вони не виконували її вимоги. Проте водій Г. Г********й, не поспішав скористуватися радіоінформатором чи мікрофоном, щоб допомогти кондукторові. Адже тролейбус був заповнений вщент.

Просто ударну працю демонструвала кондуктор А. Г********о у салоні РОКАРу №3016 (16-й маршрут). Її голос було чути то з одного кінця машини, то з іншого. Водій же мовчала. До речі, протягом рейду-перевірки довелося тричі зустріти контролерів.

Робота в лінії не припиняється ні на мить. Проте, резерви з підвищення її ефективності ще існують. Саме про це й свідчать результати чергового рейду-перевірки.

М. АРТАМОНОВ, М. ЗЕЗЮЛІНА

№43-44 (5197-5198), 01 червня 2002 року