3. Рухомий склад
3.1. Види та призначення рухомого складу
3.1.1. Рухомий склад міськелектротранспорту поділяється на пасажирський та
спеціальний. Пасажирський рухомий склад призначений для перевезення
пасажирів, спеціальний - для виконання вантажних перевезень, механізації
робіт, контролю різних параметрів, навчання персоналу та ін.
3.1.2. Рухомий склад міськелектротранспорту повинен виготовлятися
відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) та інших
нормативних документів, що регламентують виготовлення транспортних засобів.
( Підпункт 3.1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Держкомжитлокомунгоспу N 187 ( z1341-04 ) від 08.10.2004 )
3.2. Реєстрація та облік транспортних засобів
3.2.1. Трамвайні вагони та тролейбуси підлягають реєстрації та обліку в
порядку, що встановлюється Держжитлокомунгоспом України.
3.2.2. Трамвайні вагони та тролейбуси повинні бути зареєстровані протягом
10 діб після їх придбання, отримання або виникнення інших обставин, які
потребують змін у реєстраційних документах. ( Підпункт 3.2.2 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Держкомжитлокомунгоспу N 187 ( z1341-04 ) від
08.10.2004 )
3.3. Допуск рухомого складу до участі у дорожньому русі
3.3.1. Основні вимоги до виробництва рухомого складу
3.3.1.1. Рівень технічної оснащеності та організації виробництва
підприємств-виготівників має забезпечувати:
розроблення та виготовлення рухомого складу міськелектротранспорту
відповідно до вимог державних стандартів, технічних умов та технічної
документації;
випуск запасних частин та комплектуючих виробів у необхідних обсягах
відповідно до потреб експлуатаційних підприємств;
проведення планової модернізації раніше виготовленого рухомого складу;
сервісне обслуговування, облік та аналіз показників експлуатаційної
надійності продукції, що випускається;
забезпечення експлуатаційних організацій комплектами чинної технічної
документації;
вхідний контроль купованих виробів;
проведення пусконалагоджувальних та кваліфікаційних випробувань.
3.3.1.2. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності
та видів діяльності, а також окремі підприємці, які виготовляють
транспортні засоби, їх складові частини та комплектуючі елементи, повинні
мати ліцензії, оформлені відповідно до чинного законодавства.
3.3.2. Ввезення на територію України рухомого складу міськелектротранспорту
та його складових частин
3.3.2.1. Ввезення транспортних засобів на територію України повинно
здійснюватися відповідно до статті 31 Закону України "Про дорожній рух" (
3353-12 ). ( Підпункт 3.3.2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Держкомжитлокомунгоспу N 187 ( z1341-04 ) від 08.10.2004 )
3.3.2.2. Рухомий склад, його складові частини та комплектуючі вироби, які
ввозяться на територію України повинні супроводжуватися сертифікатом, який
підтверджує їх відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів,
чинних в Україні. Порядок сертифікації рухомого складу, його складових
частин та комплектуючих виробів встановлює орган із сертифікації відповідно
до Переліку ввезення на митну територію України продукції, що імпортується
та підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, затвердженого наказом
Держстандарту і Держмиткому України від 10.05.94 N 107/126 ( z0103-94 )
(Держреєстр N 103/312 від 19.05.94) і Переліку проведення робіт з
сертифікації продукції іноземних виробництв за схемами з обстеженням,
атестацією та сертифікацією систем якості, затвердженого наказом
Держстандарту України від 02.08.96 N 329 ( z0458-96 ) (Державний реєстр N
458/1483 від 16.08.96).
3.3.3. Переоснащення (переобладнання) рухомого складу
міськелектротранспорту
3.3.3.1. Переоснащення (переобладнання) рухомого складу, тобто зміна
основних параметрів конструкції трамвайних вагонів та тролейбусів, які
перебувають в експлуатації, шляхом переобладнання кабіни, кузова або їх
деталей, установлення обладнання та номерних агрегатів, не передбачених
нормативно-технічною документацією, повинно відповідати правилам,
нормативам і стандартам України.
3.3.3.2. Не дозволяється без погодження з підприємствами-виготівниками
рухомого складу переобладнання, що веде до зміни повної маси та її
розподілу по осях, розташування центру ваги, типу двигуна, його ваги та
потужності, колісної бази та колісної формули, гальмівних систем, рульового
управління та трансмісії.
3.3.3.3. Переоснащення (переобладнання), виконане відповідно до п.3.3.3.1,
яке призвело до зміни основних техніко-експлуатаційних показників рухомого
складу, повинно відображатися в його реєстраційних документах.
3.3.4. Основні вимоги до технічного стану рухомого складу, який перебуває в
експлуатації
3.3.4.1. Технічний стан трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають в
експлуатації, у частині, яка стосується безпеки пасажирів, безпеки
дорожнього руху і охорони навколишнього середовища, повинен відповідати
правилам, нормативам і стандартам України, затверджених у встановленому
порядку.
3.3.4.2. Обов'язки забезпечення належного технічного стану рухомого складу
покладаються на керівників підприємств міського електротранспорту та
керівників підрозділів, які здійснюють технічне обслуговування, ремонт та
експлуатацію трамвайних вагонів і тролейбусів.
3.3.5. Інформаційне забезпечення рухомого складу
3.3.5.1. Інформаційне забезпечення рухомого складу здійснюється з метою
ознайомлення пасажирів з порядком та умовами перевезень.
Інформаційне забезпечення рухомого складу поділяється на звукове та
візуальне.
3.3.5.2. Звукову інформацію передає водій рухомого складу або
автоінформатор, повідомляючи про назви пунктів зупинок, порядок оплати
проїзду, можливі пересадки і таке інше.
Інформація повинна передаватися українською мовою. Дозволяється дублювання
інформації іншими мовами, прийнятними для населення.
3.3.5.3. Візуальна інформація міститься на покажчиках, схемах маршрутів та
інформаційних табличках.
Покажчики маршрутів рухомого складу повинні інформувати про номери
маршрутів, назви початкових, кінцевих та основних проміжних пунктів
зупинок.
Передні та бокові покажчики рухомого складу повинні містити дані про номер
маршруту та назви початкового і кінцевого пунктів зупинок. Дозволяється
наносити тільки номер маршруту, якщо конструкція ніші не дозволяє
розмістити усю інформацію.
На задніх покажчиках зазначаються тільки номери маршруту. Маршрутні
покажчики у темний час доби повинні освітлюватися.
3.3.5.4. Як правило, покажчики маршрутів повинні виготовлятися на
заводах-виготівниках рухомого складу та входити до комплекту поставки.
Дозволяється виготовлення бокових покажчиків транспортними підприємствами
або іншими організаціями.
Назви пунктів зупинок на передніх та бокових покажчиках наносяться
українською мовою. Допускається дублювання іншими мовами, прийнятними для
населення.
3.3.5.5. Освітлення переднього та заднього покажчиків маршрутів, а також
розміри інформаційних написів повинні забезпечуваити їх читання у світлий
та темний час доби на відстані не менше 15 м, бокового покажчика - не менше
3 м, інвентарних номерів - до 30 м.
Читаність інформації визначається візуально.
3.3.5.6. Схеми маршрутів призначені для інформування пасажирів про
послідовність проходження усіх пунктів зупинок маршруту. Вони повинні
встановлюватися у салонах рухомого складу в місцях, зручних для огляду
пасажирами.
3.3.5.7. Інформаційні таблички у салоні обов'язково повинні містити
інформацію про:
інвентарний номер рухомого складу;
номер телефону підприємства міського електротранспорту;
місця для пасажирів з дітьми та інвалідів (для міських маршрутів);
місце розташування вогнегасника;
місця розташування кнопок екстреної зупинки та аварійного відкривання
дверей;
місце розташування аптечки;
правила користування рухомим складом;
вхід та вихід;
місця аварійних виходів (через вікна, двері, люки) із зазначенням способу
їх відкривання.
3.3.5.8. Фон покажчиків маршруту, схем маршруту, інформаційних табличок
повинен бути білого кольору, інформаційні написи - чорного кольору,
кольорографічне зображення піктограм чорно-біле або кольорове.
Інформаційні написи на табличках, які позначають аварійні виходи, повинні
бути червоного кольору.
3.3.6. Загальні підстави для заборони експлуатації рухомого складу
3.3.6.1. Експлуатація трамвайних вагонів та тролейбусів забороняється у
разі:
відсутності затверджених в установленому порядку технічних умов;
відсутності сертифіката якості рухомого складу, ввезеного на територію
України;
невідповідності конструкції затвердженій технічній документації
підприємств-виготівників;
переобладнання транспортних засобів з порушенням вимог п.3.3.3 цих Правил;
невідповідності реєстраційних даних записам у документах про реєстрацію; (
Абзац шостий підпункту 3.3.6.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Держкомжитлокомунгоспу N 187 ( z1341-04 ) від 08.10.2004 )
порушення вимог чинних стандартів та інших нормативних актів під час
виготовлення обладнання систем, що забезпечують безпеку руху, технічного
обслуговування та ремонтів;
відсутності інвентарних номерів;
відсутності завірених записів у технічних журналах трамвайних вагонів та
тролейбусів про проведення відповідного технічного обслуговування, ремонту
та усунення несправностей за заявками водіїв;
досягнення граничного пробігу (граничного строку служби), якщо спеціальною
комісією, призначеною керівником підприємства міського електротранспорту,
не видано висновків про придатність до експлуатації з пасажирами;
повної або часткової відсутності екіпірування, передбаченого цими
Правилами;
наявності технічних несправностей, визначених цими Правилами;
якщо вони не зареєстровані (перереєстровані) в установленому порядку, не
пройшли державного технічного огляду або не мають талона про його
проходження. ( Підпункт 3.3.6.1 доповнено абзацом згідно з Наказом
Держкомжитлокомунгоспу N 187 ( z1341-04 ) від 08.10.2004 )
3.3.6.2. Забороняється експлуатація трамвая та тролейбуса у разі технічних
несправностей та за умов, що сприяють виникненню аварійних ситуацій:
3.3.6.2.1. Гальмівні системи, якщо:
змінено конструкцію гальмівних систем, використано вузли або деталі, які не
відповідають технічним умовам підприємства-виготівника;
гальмівний шлях, визначений як у ході перевірки функціонування гальмівних
систем, так і у процесі експлуатації, більший нормативного:
гальмівний шлях трамвайного вагона (поїзда) при початковій швидкості 20
км/год на чистих сухих рейках за умов службового гальмування не повинен
перевищувати 12 м, у разі екстренного гальмування - 5,5 м;
гальмівний шлях тролейбуса при початковій швидкості 20 км/год на рівній
сухій дорозі з асфальто(цементно)-бетонним покриттям не повинен
перевищувати 4,5 м;
за цих же умов, але з початковою швидкістю для тролейбуса 30 км/год
гальмівний шлях не повинен перевищувати 11 м, а для трамвайних вагонів з
швидкістю 40 км/год - відповідно 45 та 21 м;
порушено герметичність пневматичного (або невмогідравлічного) гальмівного
приводу, що призводить до падіння тиску повітря при непрацюючому компресорі
більш ніж на 0,05 мПа (5 Н/кв.см; 0,5 кгс/кв.см) за 15 хв.;
при увімкненій гальмівній системі;
не працює манометр гальмівної системи;
не фіксується важіль (педаль, рукоятка) гальмівної системи у робочому
положенні;
не діє хоча б один з видів гальм;
несправний хоча б один з приводів механічних гальм;
не діє хоча б один з рейкових електромагнітних гальм (на трамваях).
3.3.6.2.2. Колеса, шини та колісні пари
Колеса та шини тролейбусів, якщо:
залишкова висота малюнка протектора у центрі бігової доріжки менше 2,0 мм
на довжині більше четвертої частини поверхні шини;
мають місце місцеві ушкодження (порізи, розриви тощо), які оголюють корд, а
також розшарування каркаса, відшарування протектора та боковин;
на одній осі встановлено діагональні шини разом з радіальними, а також
шини, які мають різний малюнок протектора;
зламана, ослаблена або відсутня хоча б одна шпилька чи гайка кріплення
колеса або є тріщини дисків та ободів коліс;
на передніх колесах встановлено шини, відновлені за другою групою ремонту;
тиск у шинах не відповідає встановленим нормам; несправні замкові кільця
або ослаблено їх кріплення на ободі.
Колісні пари трамвайних вагонів, якщо:
висота реборди бандажа менше 13 мм та товщина менше 8 мм (висота реборди
вимірюється від точки на поверхні катання бандажа на відстані 33 мм від
бокової грані бандажа з боку реборди, товщина реборди - на висоті,
віддаленій на 5 мм від верхнього канта реборди);
є викришені місця на реборді бандажа; послаблений бандаж;
товщина бандажа менше 25 мм (товщина вимірюється на відстані 33 мм від
внутрішньої грані);
є тріщини на бандажі або колісному центрі;
ослаблено центральну гайку;
ослаблено або зрушено маточину;
ослаблено або обірвано болт кріплення амортизаторів коліс;
є видимі дефекти гумових амортизаторів;
ушкоджено понад 25% площі перетину шунта колеса з гумовою прокладкою.
Забороняється експлуатація вагонів на лініях швидкісного трамвая, якщо:
висота реборди менша 15 мм;
товщина реборди менша 10 мм;
товщина бандажа менша 30 мм.
3.3.6.2.3. Рульове управління, якщо:
окружний люфт рульового колеса перевищує при працюючому підсилювачі руля,
перевищує 20 градусів у положенні керованих коліс відповідно до
прямолінійного руху; ( Абзац другий підпункту 3.3.6.2.3 пункту 3.3 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 ( z0494-00 ) від
25.05.2000 )
утруднене обертання рульового колеса;
несправний гідропідсилювач рульового управління;
ослаблено або зіпсовано кріплення рульового механізму;
просмоктується мастило з картера рульового механізма.
3.3.6.2.4. Трансмісія, якщо:
ослаблено кріплення та посадки фланців на валах тягового двигуна та
редуктора;
підвищена вібрація, відчутний стук чи шум;
зламалися або ослаблені хоча б одна шпилька картера, кріплення кришок
фланця.
3.3.6.2.5. Підвіска, якщо:
зруйновано корінний лист або центральний болт ресори, пружини;
не працює регулятор рівня положення кузова (при пневмопідвісках);
перекошений кузов.
3.3.6.2.6. Кузов, якщо:
немає передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного обладнання,
грязезахисних фартухів та бризковиків;
у салоні немає передбачених конструкцією поручнів; порушено міцність
підніжок та поручнів;
ушкоджено ізоляційне покриття поручнів, підніжок або доріжок на покрівлі;
порушено міцність дверей, люків підлоги;
протікає покрівля;
розбито скло (салона, дверей або кабіни водія);
є тріщини та інші ушкодження, які погіршують видимість на передньому склі
та дзеркалах заднього огляду; ( Абзац дев'ятий підпункту 3.3.6.2.6 пункту
3.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 ( z0494-00 ) від
25.05.2000 )
до скла прикріплено речі або на скло нанесено покриття, які обмежують огляд
водія та погіршують прозорість скла;
несправні замок дверей кабіни, механізм регулювання положення крісла водія,
приводи управління дверима, спідометр (тахограф), обладнання для
обігрівання та обдування скла;
немає піску у пісочницях або він непридатний до використання;
немає клейма на пристроях зчеплення.
3.3.6.2.7. Пневматичне обладнання, якщо:
час наповнення пневматичної системи стисненим повітрям від нульового до
робочого тиску перевищує встановлену норму;
не забезпечується автоматичне підтримування тиску в заданому діапазоні;
порушено герметичність пневмосистеми, що спричинює падіння тиску понад 0,05
МПа (5 Н/кв.см) за 15 хв. за умови п.3.3.6.2.1 цих Правил;
несправні апарати пневмосистеми (кран водія, гальмівний кран, запобіжний
кран, манометр, привід дверей, пісочниці, склоочисник та ін.);
запобіжний клапан не має пломби.
3.3.6.2.8. Електричне обладнання, якщо:
величина струму витікання перевищує 3 мА (для тролейбусів);
порушено функціонування пускорегулюючої та захисної апаратури, допоміжних
електричних кіл;
у разі включення двигунів спрацьовують автоматичні вимикачі або перегорають
запобіжники силових кіл чи кіл управління;
деформовано струмоприймачі або тиск їх на контактний провід не відповідає
нормативному;
"заїдають" шарніри або струмоприймач не фіксується в опущеному положенні;
порушено цілість мотузки (тросу) опускання струмоприймача (знос більше
20%);
не працюють приводи дверей, склоочисників, пісочниць, світлова та звукова
сигналізація;
установлено некалібровані запобіжники;
не працюють контрольно-вимірювальні прилади;
кількість, тип, колір, розміщення та режим роботи зовнішніх світлових
приладів не відповідають вимогам документації;
порушено регулювання фар;
не горить ліва фара у режимі ближнього світла;
на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі та
лампи, які не відповідають типу даного світлового приладу.
3.3.6.2.9. У разі виникнення хоча б однієї з перелічених несправностей у
процесі експлуатації рухомого складу на лінії водій повинен вжити заходів
до їх усунення, а якщо це зробити неможливо, - рухатися без пасажирів в
депо або до місця стоянки чи ремонту, дотримуючись необхідних застережних
заходів та ввімкнувши аварійну світлову сигналізацію.
3.3.6.2.10. Забороняється рух транспортних засобів з несправностями
гальмівної системи, рульового управління, тягово-зчіпного обладнання
поїзда, при струмі витікання більше 3 мА (на тролейбусах), а у темний час
доби на дорогах без штучного освітлення або в умовах недостатньої видимості
- з несправними фарами та задніми габаритними вогнями, в дощ або снігопад -
у разі несправності склоочисників з боку водія.
3.3.6.2.11. На нерухомому транспортному засобі повинна бути увімкнена
аварійна сигналізація, а у разі її відсутності або несправності
встановлений знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар (на
відстані не менше 20 м від транспортного засобу в населених пунктах та 40 м
поза ними).
3.4. Введення в експлуатацію та списання рухомого складу
3.4.1. Рухомий склад повинен бути прийнятий від підприємства-виготівника
комісією, призначеною керівником підприємства міського електротранспорту,
із складанням відповідного акта.
3.4.2. На рухомому складі, що приймається, повинно перевірятися
функціонування всього обладнання, надійність його кріплення та проводитись
пробна обкатка на лінії без пасажирів не менше 50 км.
До початку експлуатації нового рухомого складу (моделі, типу), який раніше
на даному підприємстві не застосовувався, повинно бути організовано
навчання водіїв та ремонтного персоналу.
3.4.3. Кожна одиниця рухомого складу повинна бути зареєстрована відповідно
до п.3.2 цих Правил з присвоєнням інвентарного номера, який наноситься на
передній і задній частинах, бокових бортах та у пасажирському салоні.
3.4.4. Інвентарні номери тролейбусів та трамвайних вагонів повинні
дозволяти визначати їх належність до конкретного транспортного підприємства
і не повторюватися у межах міста.
3.4.5. Рухомий склад, який відпрацював установлений строк експлуатації,
підлягає списанню з оформленням акта відповідної форми, який підписується
начальниками відділу технічного контролю (ВТК), виробничо-технічного
відділу (ВТВ), головним бухгалтером, головним інженером підприємства і
затверджується власником транспортних засобів. Строк служби може бути
продовжено за висновком комісії, призначеної керівником підприємства, та
узгодженням Держтехінспекції міського електротранспорту.
3.4.6. Агрегати, машини, вузли та деталі, які демонтуються із списаного
рухомого складу та придатні для подальшого використання, повинні
оприбутковуватися для поповнення оборотного фонду.
3.5. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу
3.5.1. Загальні положення
3.5.1.1. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу виконуються для
забезпечення його працездатного стану, підтримання належного зовнішнього
вигляду, а також відновлення технічного ресурсу деталей, вузлів, агрегатів,
машин, кузовів.
3.5.1.2. Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу проводяться
відповідно до системи, затвердженої Держжитлокомунгоспом України.
3.5.1.3. Технічне обслуговування повинно виконуватись за щомісячними
графіками, затвердженими головним інженером підприємства.
Ремонт рухомого складу здійснюється за графіками, затвердженими головним
інженером підприємства, що складаються за результатами розрахунку річної
програми ремонтів з врахуванням добового пробігу, строку служби та
технічного стану кожної одиниці рухомого складу.
3.5.1.4. Трамвайні вагони та тролейбуси підлягають санітарній обробці у
строки, встановлені виконавчими органами міських рад.
3.5.2. Організація технічного обслуговування
3.5.2.1. Технічне обслуговування рухомого складу поділяється на:
щоденне технічне обслуговування (ЩО);
технічне обслуговування N 1 (ТО-1);
технічне обслуговування N 2 (ТО-2);
сезонне технічне обслуговування.
3.5.2.2. Щоденне обслуговування (ЩО) повинно забезпечувати гарантовану
працездатність агрегатів, вузлів та деталей гальмівних систем, рульового
управління, трансмісії, дверей, сигналізації на період до чергового ЩО. Це
обслуговування включає в себе контроль технічного стану, усунення заявлених
водієм або виявлених у процесі контролю несправностей, а також контроль
електробезпеки пасажирів, прибирання, миття та екіпірування рухомого
складу.
3.5.2.3. Технічні обслуговування ТО-1 та ТО-2 включають
контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи,
спрямовані на попередження та виявлення несправностей, зниження
інтенсивності погіршення параметрів технічного стану рухомого складу,
економію електроенергії та матеріалів, а також зменшення негативного впливу
трамваїв та тролейбусів на навколишнє середовище.
3.5.2.4. Сезонне технічне обслуговування рухомого складу повинно
проводитися двічі за рік з метою забезпечення належної експлуатації в
осінньо-зимовий та весняно-літній періоди року.
3.5.2.5. Технічне обслуговування повинно виконуватися згідно з інструкціями
з технічного обслуговування заводів-виготівників та технологічними картами
в межах часу, передбаченого системою технічного обслуговування та ремонту.
Інструкції з технічного обслуговування, технологічні карти затверджуються
головним інженером підприємства міського електротранспорту і повинні бути
на робочих місцях.
3.5.2.6. Технічне обслуговування, як правило, повинно бути організовано на
основі потокового методу з регламентуванням видів, обсягів та тривалості
робіт на кожному робочому місці.
3.5.2.7. Технічне обслуговування ЩО і ТО-1 повинно виконуватися у періоди
між ранішнім і вечірнім піками навантажень без зняття рухомого складу з
випуску.
3.5.2.8. Робітники, які здійснюють технічне обслуговування, повинні мати
відповідну кваліфікацію. Робочі місця мають бути забезпечені устаткуванням,
інструментом, комплектуючими виробами та матеріалами згідно з
технологічними картами.
3.5.2.9. Якість виконання робіт з технічного обслуговування повинна
контролюватися майстром (бригадиром) - керівником дільниці та робітниками
служб (відділів) технічного контролю. Стан агрегатів, що забезпечують
безпеку руху, а також електробезпеку, повинен перевірятися апаратурними
засобами. До впровадження апаратурних засобів контролю стану агрегатів, які
забезпечують безпеку руху, дозволяється їх перевірка випробуванням.
3.5.2.10. У процесі проведення технічного обслуговування повинні
використовуватися тільки сертифіковані вироби та матеріали (гальмівні
накладки, шини, щітки, кріпильні вироби, мастила та ін.)
3.5.3. Організація ремонту
3.5.3.1. Залежно від призначення, характеру та обсягів робіт ремонти
поділяються на:
капітальний ремонт (КР);
середній ремонт (СР);
неплановий ремонт (НР).
3.5.3.2. Капітальний ремонт повинен забезпечити близьке до повного
технічного ресурсу відновлення кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого
складу із заміною або відновленням будь-яких частин, включаючи базові.
3.5.3.3. Середній ремонт виконується для часткового відновлення ресурсу
кузова, агрегатів, вузлів та систем рухомого складу із заміною або
відновленням збірних частин.
3.5.3.4. Неплановий ремонт проводиться для відновлення працездатності
трамвайного вагона (тролейбуса ) або окремих систем та агрегатів,
несправності яких виникли внаслідок їх експлуатації чи
дорожньо-транспортних пригод.
3.5.3.5. Періодичність та тривалість перебування рухомого складу у ремонтах
визначається згідно з графіками, розробленими на основі розрахунку річної
програми.
3.5.3.6. Ремонт технологічного устаткування спеціального рухомого складу
виконується у строки та в обсягах, передбачених інструкціями з ремонту та
експлуатації цього устаткування.
3.5.3.7. Ремонт рухомого складу, як правило, виконується агрегатним
методом, для чого повинні бути організовані спеціалізовані цехи та
дільниці.
3.5.3.8. Загальна тривалість перебування рухомого складу в ремонті не
повинна перевищувати нормативів, регламентованих системою технічного
обслуговування та ремонту.
3.5.3.9. Капітальний та середній ремонти рухомого складу
міськелектротранспорту повинні виконуватись згідно з затвердженими в
установленому порядку технічними умовами (керівництвами), які повинні бути
на робочих місцях.
3.5.3.10. Ремонтний персонал повинен мати відповідну кваліфікацію, а робочі
місця укомплектовані стандартним та нестандартним устаткуванням,
інструментом, комплектуючими виробами та матеріалами, необхідними за
технологічними картами.
3.5.3.11. Використання несертифікованих матеріалів, виробів, запасних
частин та агрегатів забороняється.
3.5.3.12. Поопераційний контроль якості ремонту повинен здійснюватися
безпосередньо керівником робіт (майстром, бригадиром), контроль якості
ремонту агрегатів, складання, налагодження - робітниками служб (відділу)
технічного контролю; якість ремонту агрегатів, які забезпечують безпеку
руху, повинна перевірятися апаратурними засобами.
3.5.3.13. Остаточний контроль та приймання рухомого складу здійснюється
після позитивних наслідків обкатки його на лінії. При цьому перевіряються
комплектність та зовнішній вигляд, функціонування систем та агрегатів,
відповідність параметрів і технічних показників вимогам чинної нормативної
документації.
3.5.3.14. Приймання рухомого складу з ремонту оформляється актом, на основі
якого робляться записи про категорії та строки ремонту у технічних
паспортах основних агрегатів.
3.5.3.15. Про виконання ремонтів рухомого складу повинні бути зроблені
відповідні відмітки у технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса) та
облікових документах депо. ( Підпункт 3.5.3.15 пункту 3.5 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 ( z0494-00 ) від 25.05.2000 )
3.5.4. Технічна діагностика
3.5.4.1. Технічна діагностика проводиться для отримання достовірної
інформації про стан агрегатів, вузлів та деталей рухомого складу, приховані
та можливі відмови з метою запобігання передчасним або запізнілим ремонтним
втручанням, а також для контролю якості технічного обслуговування і
ремонту.
3.5.4.2. Діагностування технічного стану агрегатів, вузлів, деталей, деяких
систем та рухомого складу в цілому повинно здійснюватися за алгоритмами
(послідовність дії), встановленими інструкціями, затвердженими головним
інженером підприємства. В інструкціях повинні бути відображені значення
граничних нормативів, вказівки щодо застосування засобів діагностування,
порядку дій персоналу залежно від результатів діагностування.
3.5.4.3. Діагностування повинно виконуватися за допомогою спеціальних
стендів та приладів, допущених до використання органами метрологічного
контролю. До впровадження приладів та стендів частину параметрів
допускається визначати методом експертної оцінки, що проводиться
кваліфікованими робітниками.
3.5.4.4. Діагностування під час проведення технічного обслуговування не
повинно збільшувати часу простою рухомого складу.
Допускається, з урахуванням діагностичної інформації, змінювати
періодичність та обсяги робіт у процесі технічного обслуговування, а також
строки перебування у ремонті з оформленням цих змін наказом керівника
підприємства міського електротранспорту.
3.5.5. Виробничо-технічний облік. Документація депо
3.5.5.1. Виробничо-технічний облік повинен забезпечувати:
вчасне отримання інформації про пробіг і технічний стан парку рухомого
складу в цілому та кожної одиниці зокрема (готовність до випуску на лінію,
необхідність проведення та перебування на технічному обслуговуванні або в
ремонті тощо);
реєстрацію робіт з технічного обслуговування та ремонту кожної одиниці
рухомого складу, виконаних за весь строк служби, а також кількості
витрачених агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів;
проведення поточного аналізу діяльності структурних підрозділів;
персональну відповідальність робітників за якість виконання технічного
обслуговування та ремонту рухомого складу;
можливість ручної та механізованої обробки інформації з використанням
єдиних форм обліку.
3.5.5.2. Виконання ремонтів рухомого складу, пробіг та інші технічні
відомості про його роботу повинні заноситися до облікових відомостей та
відображатися у статистичній звітності за формами, затвердженими
Міністерством статистики.
3.5.5.3. Кожне трамвайне депо повинно мати такі книги (журнали):
книгу ремонтів - для обліку технічного обслуговування та ремонтів
трамвайних вагонів;
книгу заявок та книгу повторних заявок водіїв про несправності вагонів;
журнал щомісячного заміру бандажів колісних пар;
журнал обліку замірів питомого опору руху;
журнал обліку замірів акумуляторних батарей.
3.5.5.4. Кожне тролейбусне депо повинно мати такі книги (журнали):
книгу ремонтів - для обліку технічного обслуговування та ремонтів
тролейбусів;
книгу заявок та книгу повторних заявок водіїв про несправності тролейбуса;
журнал заміру тиску у шинах;
журнал обліку шин;
журнал заміру опору електричної ізоляції та струмів витікання;
журнал обліку замірів питомого опору руху;
журнал обліку замірів акумуляторних батарей.
3.5.5.5. На кожний трамвайний вагон та тролейбус повинні бути заведені
технічні журнали, технічні паспорти та ремонтні формуляри встановленої
форми, а також формуляри на основні агрегати: тягові двигуни,
мотор-компресори, високовольтні допоміжні двигуни, колісні пари, задні
мости, шини, тягово-зчіпні прилади.
3.5.5.6. Форма та ведення технічного журналу трамвайного вагона або
тролейбуса повинні відповідати Положенню, затвердженому
Держжитлокомунгоспом України. Він повинен бути прошнурований та
пронумерований. У цьому журналі повинні відображатися усі несправності,
виявлені в процесі експлуатації, а також дані про проведені під час
технічного обслуговування роботи та про готовність рухомого складу до
випуску на лінію.
3.5.5.7. Технічний журнал трамвайного вагона або тролейбуса із завіреними
відмітками про виконання технічного обслуговування, усунення несправностей,
в тому числі за заявками водіїв, та готовність до випуску повинен
передаватися диспетчеру депо з випуску.
Водій трамвайного вагона або тролейбуса перед виїздом на лінію отримує
технічні журнали на кожний трамвайний вагон або тролейбус у диспетчера і
повертає їх після прибуття у депо приймальнику (черговому майстру).
3.5.5.8. У разі наявності у технічному журналі трамвайного вагона або
тролейбуса повторних заявок на технічні несправності випуск їх на лінію
дозволяється тільки після усунення несправностей, підтвердженого підписом
начальника цеху технічного обслуговування або головного інженера депо.
3.5.5.9. Водій перед виїздом на лінію повинен перевірити технічний стан
трамвайного вагона або тролейбуса на відповідність вимогам цих Правил та
засвідчити його придатність до експлуатації особистим підписом у технічному
журналі.
Не рідше одного разу на місяць технічний журнал трамвайного вагона або
тролейбуса повинен перевірятися головним інженером депо з оформленням
відповідних записів.
3.5.5.10. Технічний журнал трамвайного вагона або тролейбуса повинен
зберігатися протягом трьох років з дня останнього запису.
3.5.5.11. Обробку інформації про експлуатацію рухомого складу на лінії,
технічне обслуговування, планові та непланові ремонти, прогнозування
ресурсу та планування роботи рухомого складу рекомендується проводити з
використанням обчислювальної техніки на автоматизованих робочих місцях.
3.5.5.12. Автоматизовані робочі місця повинні бути забезпечені необхідними
формами обліку первинної інформації та пакетами прикладних програм, що
дозволяють виконувати:
автоматизований облік добових та міжремонтних пробігів;
підготовку звіту про місячні та річні програми планових ремонтів та їх
формування на наступні 12 місяців;
формування програми планових ремонтів на наступний місяць;
формування обліку технічного обслуговування і ремонтів трамвайних вагонів
та тролейбусів;
автоматизоване ведення формулярів (паспортів) рухомого складу.
Автоматизовані робочі місця повинні забезпечувати надання інформації про:
ремонт (заміну) вузлів або агрегатів;
кількість та причини технічних несправностей стосовно маршрутів, водіїв, а
також вузлів та агрегатів;
обсяг, трудомісткість та вартість виконаних робіт;
проходження трамвайним вагоном або тролейбусом планових ремонтів.
Інформація з автоматизованих робочих місць повинна бути підтверджена
підписом особи, що здійснює виведення цієї інформації.
3.6. Експлуатація рухомого складу
3.6.1. Випуск рухомого складу на лінію
3.6.1.1. Підготовлений до випуску на лінію трамвайний вагон повинен бути
екіпірований:
вуглекислотним (порошковим) вогнегасником або ящиком (мішечком) із сухим
піском;
лобовими, задніми та боковими маршрутними покажчиками;
правилами користування трамваєм;
гучномовною установкою, кабінним устаткуванням АСДУ-Е, якщо це передбачено
конструкцією;
противідкочувальним упором;
знаком аварійної зупинки;
буксирною зчепкою;
піском у пісочницях;
ломом для переводу стрілок.
Водій трамвайного вагона повинен мати:
ручку реверса, якщо це передбачено конструкцією;
необхідний інструмент;
комплект плавких запобіжників;
діелектричні рукавиці;
комбіновані рукавиці;
дорожній лист;
розклад руху;
технічний журнал кожного трамвайного вагона;
оранжевий сигнальний жилет.
3.6.1.2. Підготовлений до випуску на лінію тролейбус повинен бути
екіпірований:
вуглекислотним (порошковим) вогнегасником або ящиком (мішечком) із сухим
піском;
лобовими, задніми та боковими маршрутними покажчиками;
правилами користування тролейбусом;
гучномовною установкою, кабінним устаткуванням АСДУ-Е, якщо це передбачено
конструкцією;
противідкочувальним упором;
знаком аварійної зупинки.
Водій тролейбуса повинен мати:
ручку реверса, якщо це передбачено конструкцією;
необхідний інструмент;
комплект плавких запобіжників та запасні вставки головки струмоприймачів;
діелектричні рукавиці;
комбіновані рукавиці;
дорожній лист;
розклад руху;
технічний журнал тролейбуса;
оранжевий сигнальний жилет.
Комплект інструментів та запобіжників для кожного типу рухомого складу
затверджується головним інженером підприємства міського електротранспорту.
3.6.1.3. Призначений за нарядом водій зобов'язаний: прибути у встановлений
час до диспетчера з випуску;
пред'явити документи на право управління трамвайним вагоном або
тролейбусом, звірити годинник;
отримати дорожній лист, технічний журнал кожного трамвайного вагона або
тролейбуса, розклад руху, радіоустановку, комплект запобіжників та
інструментів;
ознайомитися з наказами, розпорядженнями щодо змін руху на маршрутах, стану
погоди та місць проведення ремонтних робіт на трамвайній колії чи на
контактній мережі;
перевірити у технічному журналі наявність штампа про виконання технічного
обслуговування ЩО або ТО-1, підписів двох майстрів із зазначенням дати, які
засвідчують придатність поїзда до експлуатації, а також наявність підпису
майстра, що засвідчує усунення несправностей, в тому числі за заявками
водіїв.
За наявності повторної заявки усунення несправності повинно бути
підтверджено, крім підпису майстра, підписом начальника цеху технічного
обслуговування депо або іншої особи, уповноваженої на це наказом керівника
депо. У разі невідповідності оформлення технічного журналу вказаним вимогам
виїзд на лінію трамвайного вагона або тролейбуса не дозволяється.
Перед випуском на лінію водій повинен перевірити візуально та за приладами
технічний стан, комплектність, зовнішній вигляд трамвайного вагона або
тролейбуса.
У процесі візуального огляду перевіряється:
стан контактних вставок та мотузок струмоприймачів;
стан та кріплення коліс;
чистота та зовнішній вигляд кузова, салону, кабіни, люків підлоги, кришок
та захисних щитків;
екіпіровка;
дзеркала заднього огляду;
скло вікон, розсіювачів ліхтарів.
За допомогою контрольно-вимірювальних приладів у кабіні водій повинен
перевірити стан акумуляторних батарей та функціонування низьковольтної
системи живлення. Дозволяється виїзд на лінію, якщо напруга акумуляторної
батареї тролейбуса під навантаженням до 1,5 кВт не менше 21 В; трамвайного
вагона при вмиканні рейкових гальм - не менше 18 В; трамвайного вагона
ліній швидкісного трамвая при вмиканні рейкових гальм - не менше 19 В. У
разі вмикання приводу генератора (зарядного пристрою) напруга у
низьковольтній мережі повинна зрости, струм заряду акумуляторної батареї за
час приймання рухомого складу повинен зменшитися. Тиск повітря та
герметичність пневмосистем (падіння тиску) повинні відповідати вимогам
п.3.3.6 цих Правил. ( Абзац шістнадцятий підпункту 3.6.1.3 пункту 3.6 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 ( z0494-00 ) від
25.05.2000 )
Після візуального огляду та контролю стану за приладами перевіряється
випробуванням:
функціонування гальмівних систем;
справність рульового управління;
справність штанговловлювачів;
справність гідропідсилювача;
стан та надійність кріплення зчіпних пристроїв;
справність звукової та світлової сигналізації;
чіткість фіксації автоматичних вимикачів силових кіл;
робота дверей.
3.6.1.4. До посадки пасажирів у трамвайний вагон або тролейбус, під час
руху на спеціально визначених дільницях, повинно бути перевірено
функціонування гальмівних систем, рульового управління, електро- та
гідроустаткування.
Гальмівний шлях трамвайного вагона або тролейбуса, визначений у ході цієї
перевірки, не може перевищувати показників, зазначених у п.3.3.6.2.1 цих
Правил.
Умови та порядок проведення перевірок повинні регламентуватися
інструкціями, затвердженими керівником підприємства міського
електротранспорту.
Після перевірки технічного стану у разі відповідності його вимогам чинних
Правил водій повинен підтвердити це особистим підписом у технічному журналі
трамвайного вагона або тролейбуса.
3.6.2. Усунення несправностей на лінії
3.6.2.1. Для усунення незначних несправностей повинні бути організовані
лінійні ремонтні пункти, які забезпечуються необхідними інструментами,
пристосуваннями, приладами та запасними частинами. Їх перелік та порядок
застосування затверджуються головним інженером депо.
3.6.2.2. Лінійні ремонтні пункти комплектуються кваліфікованими слюсарями з
ремонту рухомого складу, які добре обізнані з усіма видами обладнання та
ремонтних робіт, а також Правилами техніки безпеки при проведенні цих
робіт. Лінійний ремонтний персонал перебуває в оперативному підпорядкуванні
диспетчера служби руху.
3.6.2.3. Виконання ремонтних робіт на рухомому складі водієм або лінійним
слюсарем повинно бути засвідчене відповідним записом у технічному журналі
трамвайного вагона (тролейбуса) та особистим підписом. ( Підпункт 3.6.2.3
пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держбуду N 111 ( z0494-00
) від 25.05.2000 )
3.6.3. Організація швидкої технічної допомоги
3.6.3.1. Для швидкої ліквідації затримок руху через несправності рухомого
складу на лінії або дорожньо-транспортні пригоди повинна бути організована
служба швидкої технічної допомоги.
Швидка технічна допомога, як правило, надається спеціальними ремонтними
бригадами депо згідно з оперативними вказівками старшого (центрального)
диспетчера.
3.6.3.2. Бригади швидкої технічної допомоги забезпечуються транспортними
засобами та перебувають у стані постійної готовності.
Транспортні засоби швидкої технічної допомоги повинні бути оснащені
підйомними механізмами, приладами, необхідними інструментами та запасними
частинами, пристосуваннями для забезпечення безпечної роботи, засобами
огородження та сигналізації.
Відповідні підрозділи депо або служби повинні контролювати передачі змін та
поповнення мінімального запасу запчастин (інструментів, матеріалів та ін.).
Транспортні засоби бригад швидкої технічної допомоги повинні бути обладнані
двостороннім радіозв'язком.
3.6.3.3. Керівництво роботою бригад швидкої технічної допомоги здійснює
бригадир (майстер) бригади, який прибув на місце пошкодження першим, або
працівник з інженерно-технічного персоналу, який прибув спеціально для
керівництва роботою.
3.6.3.4. Усі робітники підприємства міського електротранспорту зобов'язані
сприяти бригадам швидкої технічної допомоги в оперативній ліквідації
затримки руху.
3.6.3.5. Бригади швидкої допомоги повинні щоденно представляти своєму
безпосередньому керівникові інформацію про несправності рухомого складу,
виконані роботи для їх усунення та затрачений на це час.
3.6.4. Експлуатація рухомого складу на лінії в осінньо-зимовий та
весняно-літній періоди
3.6.4.1.Сезонна підготовка рухомого складу повинна проводитися відповідно
до положень, затверджених виконавчими органами міських рад.
3.6.4.2. У сезонній підготовці рухомого складу можуть брати участь
закріплені за ним водії.
До початку осінньо-зимового періоду необхідно провести інструктажі водіїв
про особливості роботи в умовах зниженого зчеплення, погіршення видимості
та низьких температур.
3.6.4.3. Водіям повинні бути видані затверджені керівником підприємства
інструкції з особливостей експлуатації рухомого складу даного типу в
осінньо-зимовий (весняно-літній) період стосовно конкретних умов міста.
Виконання вимог інструкцій повинно контролюватися відповідними посадовими
особами.
3.7. Особливі умови експлуатації
3.7.1. У разі сезонного зниження (збільшення) пасажиропотоку в курортних
зонах невикористовуваний рухомий склад повинен бути законсервований
(розконсервований) до наступного сезону.
Консервація та розконсервація повинні проводитися відповідно до інструкції,
затвердженої головним інженером підприємства міського електротранспорту.
Перелік трамвайних вагонів та тролейбусів, що підлягають консервації
(розконсервації), строки проведення консервації (розконсервації)
встановлюються наказом керівника підприємства.
На майданчику зберігання законсервованого рухомого складу повинна бути
забезпечена постійна охорона.
3.7.2. Транспортування тролейбусів з одного міста в інше по міжобласних та
республіканських шляхах, в тому числі від підприємства-виготівника до міста
майбутньої експлуатації, може виконуватися тягачами з використанням
жорстких буксирів.
Час, маршрут та умови транспортування повинні бути погоджені з обласними
органами ДАІ.
3.7.3. Рухомий склад, що експлуатується на міжміських маршрутах, повинен
мати засоби радіозв'язку з центральним диспетчером.
