Новости. Не слабшає інтерес до електротранспорту

Газета "Харківський електротранспорт", 22.11.2003.

Про те, що сьогодні в суспільстві існує чималий інтерес до міського електротранспорту, можна зробити висновок, спілкуючись із відвідувачами нашого Народного музею історії підприємства. Наприклад, під час шкільних канікул у жовтні-листопаді поточного року до нього на екскурсії завітало кілька чималих учнівських груп. Дещо із спілкування з школярами мені запам’яталося.

Із середньої школи №20 на екскурсію прийшла група дітей 5‑6 класів. Спочатку вони уважно слухали розповідь про історію харківського міського електротранспорту, роздивлялися стенди. А потім хтось на фотознімку побачив свого дідуся. Інший — знайшов бабусю. Так поступово виявилося, що у більшості дітей рідні працювали або ж працюють й зараз в енергослужбі, службі колій чи Комінтернівському трамвайному депо.

— А прізвище моїх дідуся та бабусі С*****ко, — сказала одна дівчинка. — І працюють вони у Депо №1.

Я ж добре їх знала ще по гуртожитку. Крім того, знаю і маму цієї дівчинки Галину Валентинівну П***ву, котра трудиться на нашому підприємстві у службі колій. Можливо, так і з’являються справжні династії.

І зі всіх боків знову сипляться запитання: "А що це? А як це працює?" Діти такі допитливі, безпосередні.

Учні ж 7‑го класу школи №119 проводили в нашому музеї урок "Мій рідний край. Історія мого міста". Вони прийшли з конспектами, і збирали в ході екскурсії матеріал для реферату, присвяченого 350‑річчю від дня заснування Харкова. З інтересом діти розглядали фотознімки губернського періоду нашого міста, старий рухомий склад. Поскільки у школі №119 вчаться діти, батьки котрих працюють на ХТЗ, то я розповіла їм, що трамвайний трест у 30‑х роках допомагав будувати цей завод-велет, підвозячи матеріали й устаткування вантажними вагонами. Причому в 1930 році, коли завод було відкрито, саме трамваї підвозили до нього трудівників.

Коли ж розповідаю школярам про те, що нашому підприємству незабаром виповниться 100 років, вони зацікавлюються електротранспортом ще більше. Адже розуміють, що він є невід’ємною частиною самого міста.

В. ПАФИК,
завідуюча Народним музеєм історії підприємства

№93-94 (5157-5158), 22 листопада 2003 року