Новости. Ми і депо

Газета "Харківський електротранспорт", 01.05.2004.

Щоб для вас означає депо? Який зміст вкладаєте в нього, поєднуючи долю з працею в цьому експлуатаційному підрозділі. Саме на такі питання відповідали працівники депо представники різних спеціальностей.

Л. С***ДА, заступник головного бухгалтера Депо №1:

— Молодою дівчиною 32 роки тому прийшла я в депо, де навчалася, росла фахово, збагачувалася досвідом. Для мене все тут рідне, бо на моїх очах писався немалий відрізок історії підрозділу. Звичайно, дуже хотілося б, щоб депо функціонувало й надалі, даючи можливість людям трудитись. Адже навіть в нинішніх складних умовах всі трудівники докладають зусиль аби покращити показники роботи. Якраз і останній місяць свідчить про це.

В. К********ВА, кондуктор:

— Депо — це місце прикладання моєї праці. Але я б додала, де ще й приємно трудитися. Бо зв’язано це з людьми, що дає розуміння необхідності та значимості твоєї праці для Харкова і харків’ян. Приємніше за все, коли я обслуговую колишніх своїх колег, федівців.

В. Р*****КО, слюсар-електрик, профгрупорг:

— Підрозділ сміливо можна назвати другим домом. Бо тут пройшла більше частина життя. Тут мої колеги, друзі. Добре й те, що відчуваєш потрібність своєї праці для людей. А вихід тролейбуса в лінію, його безаварійна робота — це оцінка її. Дуже хочеться бачити поновлення рухомого складу.

В. Г*****В, бригадир слюсарів з ремонту рухомого складу:

— Двадцять один рік роботи в депо вже говорить про те, що я корінням вріс у цей колектив. І, звичайно ж, душа болить за його майбутнє, його успіхи та невдачі. Люди тут хороші, з якими можна трудитися якісно і продуктивно. Та й з приходом на посаду начальника А.С. Герасименка багато що в плані дисципліни, постачання — покращилося. Але допомога міста нам потрібна.

Л. ДМИТРЕНКО, начальник відділу збору виручки:

— Робота нашого відділу в нинішніх умовах, можна сказати, визначальна. І я намагаюся аби весь колектив кондукторів був однодумцями у плані збільшення виручки. Бо від цього залежить фінансовий етан підприємства. Хочеться, щоб ми вийшли по цьому показнику в число перших. Наша робота — цс невід ємна частина життя і хочеться, щоб вона була корисною для суспільства.

№33‑34 (5181‑5182), 1 травня 2004 року