Новости. Головне — взаємоповага

Газета "Харківський електротранспорт", 22.05.2004.

Трамвай №1569 5‑го маршруту рухався до центру. Зупинка "Парк Артема". Зайшовши до салону, знайшла можливість якомога зручніше влаштуватися, щоб спостерігати за роботою кондуктора. Тим більше, що "одинарка" була заповнена майже на "п’ять" балів. Правда, сподівалася, що на наступних зупинках, зокрема, біля метро, вагон "розвантажиться". Та, не дивлячись на наповненість салону, десь із середини вагона почула: "Будь ласка, хто ще у нас ще заплатив за проїзд?".

Мить — і побачила русявого, невеликого на зріст чоловіка з червоною пов’язкою на рукаві: "кондуктор-контролер". У своїх діях, при обілечуванні пасажирів він був впевнений, рухливий і при цьому ввічливий.

Одні пасажири залишали вагон, інші заходили до нього. Таким чином, наповненість практично не зменшувалася. Познайомитися з кондуктором було нелегко. Нарешті, десь біля Кінного ринку, така можливість з’явилася. Отож, це був Олександр Васильович З****в з Комінтернівського депо.

Він розповів, що "привела" його у підрозділ мама. У цей день, як говориться, працював "з вихідного". Відробивши на лінії три години, ішов з випередженням плану. А взагалі ж постійно працює на закріпленому вагоні №1538 з водієм Н. П*****вою. За 7 років роботи у депо його ще жодного разу не запрошували на засідання фінансової комісії.

— Які ж основні складові вашого успіху? — запитала. Дещо подумавши, О.В. З****в відповів:

— Головне — взаємоповага. Стараюся уникати за будь-яких умов конфліктів. Бо це — зіпсований настрій... Я пам’ятаю, кого вже обілетив. Ще — важлива злагодженість водія та кондуктора. І безсумнівно, під час обілечування не цураюся й гумору, особливо, коли контактую з молоддю. Оскільки добре знаю зупинки, де найбільша її кількість, а це на вулиці Мироносицькій, Пушкінській, площах Руднєва, Конституції, провулку Короленка, то тут намагаюся працювати з максимальним напруженням, щоб охопити кожного й повністю зібрати виручку.

Дуже нам заважають продуктивно трудитись постійні "пробки" по вул. Пушкінській. Особливо десь з 12 год. їх створює безсистемна парковка автомобілів. Це виводить вагони із графіка, відбивається на культурі обслуговування й виручці. А бажання добре працювати у мене є. Я не люблю "стрибати" з місця на місце.

М. ЗЕЗЮЛІНА.

№39‑40 (5187‑5188), 22 травня 2004 року