Новости. На Олексіївському напрямку

Газета "Харківський електротранспорт", 05.06.2004.

21 травня. Перша половина дня. Зранку на станції "Південний вокзал", як завжди, на обох кільцях — трамваї. Всі вони ось-ось роз’їдуться по своїх маршрутах. Я ж вирішила цього разу поїхати "двадцяткою", зокрема, на вагоні №3063. Мотив один: пасажирів до вагона зайшло немало бо попередній "пішов" у депо. Скажу відверто, уже з самого початку привернула увагу робота екіпажу. Адже водій і кондуктор, як кажуть, у таких випадках, працювали злагоджено: перша оголошувала усі назви зупинок, а другий весь час проходив по салону і не минав жодного пасажира, звертаючись до кожного із словами: "Сплачуємо за проїзд".

Швидко доїхали до Центрального ринку, одні пасажири вийшли, інші — зайшли до вагона... Вже й вулиця Клочківська. Потік людей на зупинках не зменшується. Стиль роботи екіпажу ніскільки не змінюється. Подумалося: так би працювали усі, таких би нам кондукторів побільше! Відчувається чітка робота, гарна зорова пам’ять. І водій, як належить, обслуговує харків’ян. Мабуть, на "двадцятці" добре знають цей хороший впевнений екіпаж, тож прагнуть їхати саме з ним. Бо й Клочківська ось‑ось закінчиться, та вільних сидінь де‑не‑де.

Повернули на фінішну пряму — проспект Перемоги. До однойменної кінцевої — рукою подати, але ніхто не йде пішки навіть одну зупинку. Звичайно, тут уже помітний спад пасажирів. Але почерк роботи екіпажу — майже незмінний. Хіба що знизив дещо свою "швидкість по салону" кондуктор.

Хто ж він? Є.С. Б***х. Стаж роботи 6 років. Як сказав він сам, у середньому фінансовий план виконує на 96‑98 процентів. І цього разу за рейс продав 65 квитків. Це добре. Взагалі його привчила так працювати водій В.Г. С*****ва, бо у складі екіпажу трудяться вони ще з Ленінського депо. І за весь період роботи кондуктором Є.С. Б***х, як зізнався, мав лише один раз справу з товариством із захисту прав споживачів.

Начальник відділу збору виручки Жовтневого депо П.Т. Карпіка зазначила, що на "двадцятці" Є.С. Б***х у числі кращих кондукторів. Та сьогодні ставиться завдання, щоб кожен із них виконував фінансовий план на 100 процентів.

Гадаю, що у Євгена Сергійовича для цього є всі підстави. По‑перше, він спокійний і культурний у ставленні до пасажирів. По‑друге, працює з досвідченим водієм, котрий теж прагне, щоб на лінії було все в порядку, а значить — сприяло збору виручки. Отже, екіпаж у складі В.Г. С*****вої та Є.С. Б***х — перший претендент на 100‑процентне виконання плану. Успіхів вам!

Довелося познайомитися того дня ще з одним екіпажем: водієм H.В. М*****ою та кондуктором І.С. Л*****ць. Кондуктор виявилася небагатослівною. А от Надія Василівна на питання, що заважає у роботі щодо збору виручки, відповідала розсудливо і чітко:

— Розумієте, з 10 годин ранку на проспекті Перемоги ціла низка трамваїв. Інтервал між вагонами — одна зупинка. Дивіться, кивнула головою вперед, — зараз навіть менше, де вже тут візьмеш виручку. І так десь до 15‑ї години. Треба щось робити. Інша справа у "пікові" години. Вагони ідуть один за одним. І пасажирів повнісінько. Або ще такий приклад. У вихідні курсує 13‑й маршрут з Іванівки до станції "Проспект Перемоги". Раніше їздили до вулиці Новгородської. На мою думку, це було правильно. Тепер же ми у неділю та суботу лише нервуємо у погоні за пасажирами: хтось "тягне", хтось запізнюється. Контролери і громадська ревізія на лінії бувають. І роль їх відчутна. От тільки, як правило, далі Клочківської не їдуть. А чому б не побувати на проспекті Перемоги?

Справді, водій Н.В. М*****а з приводу останнього має рацію. Адже, їдучи у кількох вагонах на названій ділянці, довелося побачити, як пасажири намагалися сплачувати неповну вартість за проїзд, мотивуючи тим, що через дві або на наступній зупинці вийдуть. Можливо, саме через присутність кореспондента, кондуктори у таких випадках діяли дещо принциповіше і все‑таки домоглися, щоб ті заплатили 40 коп., як того вимагають правила користування міським електротранспортом.

Варто сказати, того дня і водіям трамваїв, і водіям тролейбусів Олексіївського напрямку працювати доводилося нелегко: змінювалися напрямки слідування через закриття руху на Рогатинському мосту та по проспекту Леніна (у бік до Олексіївки). Але рух є рух, він завжди може бути непередбаченим. Тож водії за будь‑яких умов чи дорожньої ситуації зобов’язані гарантувати безпеку і культурно обслуговувати пасажирів. Так й інструктували їх диспетчери станцій "Проспект Перемоги" і по тролейбусу М.Г. К*****ко, і по трамваю Т.О. Н**********а.

Сподобалася, мабуть, не тільки мені, а й пасажирам робота тролейбусного екіпажу з 38‑го маршруту у складі подружжя Я****вих, що працювало на машині №1102. Після їхньої обідньої перерви бажаючих їхати у напрямку центру було багато. Та у ЮМЗі місця вистачило всім. Кондуктор І. Я****ва, перепочивши, а, може, так завжди працює, швидко протискалася, по довжелезному салону: обілечувала пасажирів, перевіряла проїзні, і посміхалася. Своєю ввічливістю, стрункою поставою, елегантним виглядом й роботою вона нагадувала стюардесу.

Результат — наяву: до станції "Наукова" продала 71 квиток. — Це дуже добре, — сказала І. Я****ва, — враховуючи, що нам надто заважають нормально працювати постійні закриття по проспекту Леніна. А пасажири тут завжди є, вони приучені до сплачування за проїзд, бо постійно на цій ділянці є контроль громадської ревізії як з нашого депо, так і з інших підрозділів.

На календарі — літо. З досвіду минулих років знаємо, що в цей період усім нам необхідно теж докладати немало зусиль, щоб збір грошової виручки ні в якому разі не зменшився, бо від цього залежатиме подальша наша праця і життєздатність.

М. ЗЕЗЮЛІНА

№43‑44 (5191‑5192), 5 червня 2004 року