Трамвай. Подвижной состав. КТМ-2 та КТП-2

Історія вагонів КТМ-2/КТП-2

У 1957 році фахівцями Усть-Катавського вагонобудівного заводу було розроблено проект нового трамвайного поїзда з двовісних вагонів, яким було присвоєно серію КТМ-2/КТП-2. Перший дослідний поїзд був побудований восени 1958 року, а з 1960 року розпочалося серійне виробництво трамвайних вагонів серії КТМ-2 та КТП-2 (Катавський трамвай моторний та причіпний відповідно). Незважаючи на новий, більш незграбний дизайн і деякі зміни в інтер'єрі салону, вагони КТМ-2 і КТП-2 все ще залишалися двовісними, і в технічному плані недалеко пішли від своїх попередників, вагонів КТМ-1 і КТП-1, випуск яких був припинений в 1960 році. Ці вагони стали, мабуть, найневдалішою розробкою заводу. Двовісні вагони в 60-ті рокі ХХ століття повністю перестали відповідати вимогам до сучасного трамваю, насамперед, через обмежену місткість та низьку експлуатаційну швидкість.

Кузов вагонів КТМ-2 та КТП-2 суцільнометалевий, зварний. Двері стулчасті, з пневматичним приводом. Вагони, як і їхні попередники КТМ-1 та КТП-1, мали подвійне ресорне підвішування кузова. На осях моторного вагона було встановлено два тягові двигуни ДК-258А потужністю 50 кВт кожен. Струмоприймач бугельного типу. На відміну від КТМ-1 та КТП-1 були використані підгумовані колеса. Службове гальмо - реостатне у моторного вагона і соленоїдне у причіпного, при гальмуванні використовувалося дискове гальмо з пневматичним приводом.

Мала місткість салону та обмежена швидкість руху була далеко не єдиним недоліком поїздів КТМ-2/КТП-2. Компресор видавав нестерпний гуркіт, з редуктора виливалося мастило на дорогу, на поворотах лунав жахливий скрегіт. Невигадливий дизайн вагона також не приніс йому доброї слави. Салон трамвая був досить простим - дерев'яні сидіння були вкриті дерматином, шибки трималися між дерев'яними планками. Великі незручності вагон завдавав і водіям. Управляти поїздом сидячи було практично неможливо, оскільки ручка управління контролером і гальмівна ручка були розташовані занадто далеко одна від одної.

Перші вагони КТМ-2 ззовні мали незначну відмінність від пізніших трамваїв цієї ж моделі. У них над переднім вказівником маршруту на даху була невелика "шпаківня" для номера маршруту. Пізніше маршрутовказівники стали виконувати в один рядок.

Незважаючи на серйозні недоліки та застарілу конструкцію, Усть-Катавський завод продовжував випускати потяги КТМ-2/КТП-2 аж до 1969 року, коли в серію пішла нова модель КТМ-5 (71-605). Пов'язано це було з гострою необхідністю в нових трамваях, яку відчували на той час трамвайні господарства більшості радянських міст. Усього заводом було випущено понад 3500 поїздів КТМ-2/КТП-2. Вагони КТМ-2 та КТП-2 були останніми серійними двовісними вагонами вітчизняного виробництва.

У 1962 році було збудовано дослідний поїзд КТМ-3/КТП-3, який відрізнявся від КТМ-2/КТП-2 лише відсутністю пневматичної системи і мав електричний привід гальм та дверей. Теоретично це підвищувало надійність взимку та зменшувало масу вагона. У серійне виробництво він не пішов, оскільки на Усть-Катавському заводі розпочалася робота над проектом чотиривісного вагону – прообразом майбутнього КТМ-5. Паралельно велася розробка зчленованого трамвайного вагона на базі КТМ-3/КТП-3, який отримав позначення КТМ-4С (С - від російського слова «сочлененный»). Але матеріально-технічна база заводу не дозволила втілити проект навіть у вигляді дослідного зразка.

Вагони КТМ-2 та КТП-2 у Харкові

Харків став першим у СРСР містом, яке розпочало експлуатацію трамвайних поїздів КТМ-2/КТП-2. В 1960 році перші вагони цієї моделі проходили випробування у Харкові. Перший поїзд КТМ-2/КТП-2 надійшов до Комінтернівського трамвайного депо, і після дослідної експлуатації моторний та причіпний вагони отримали номери 901 та 951 відповідно - за аналогією з нумерацією поїздів КТМ-1/КТП-1, у яких номер причіпного вагона також відрізнявся від номера моторного на півсотні.

Нові вагони за традицією вийшли насамперед на зразковий 5-й маршрут. Загалом у період з 1960 по 1968 рік до Харкова надійшло 140 двовагонних поїздів КТМ-2/КТП-2. Вагони КТМ-2 отримали номери #901-950, #1301-1390, КТП-2 - #951-1000, #1501-1590, відповідно. Як і КТМ-1/КТП-1, усі моторні вагони працювали з відповідними причіпними (наприклад #911-961 або #1356-1556), поодинокі винятки з'явилися лише в останні роки експлуатації. На відміну від своїх попередників, КТМ-2 та КТП-2 ніколи не експлуатувалися у трьох та чотиривагонних поїздах. Стандартним забарвленням було темно-вишневе, з кремовим низом та темно-сірим дахом. Як струмоприймач використовувався бугель.

Поїзди КТМ-2/КТП-2 спочатку експлуатувалися лише у Комінтернівському депо, яке до 1965 року повністю позбулося старих поїздів Х-М, передавши більшість їх у нове Жовтневе, інші - в Ленінське депо. Однак з 1967 року до Комінтернівського депо почали надходити нові чеські вагони Tatra-T3 та Tatra-К2. До кінця року таких вагонів у депо налічувалося вже 65, і очікувалися нові великі поставки, тому КТМ-2/КТП-2 також почали активно передаватися в Жовтневе депо, як і старіші поїзди КТМ-1/КТП-1. Вже до початку 70-х ця передача була повністю завершена. Цікаво, що нові вагони Tatra-T3 надходили до Жовтневого депо, де проходили пуско-налагоджувальні роботи, і "обмінювалися" на вагони КТМ-2/КТП-2 з Комінтернівського депо.

Але Tatra-T3 продовжували надходити до міста все в більшій кількості. З 1972 року чеські трамваї, які раніше надходили тільки в Комінтернівське депо, з'явилися і в Жовтневому, при цьому кількість вагонів, що надходили, збільшувалася з кожним роком. Звичайно, депо поквапилося позбутися старого рухомого складу. Першими у 1974 році були списані поїзди КТМ-1/КТП-1, а за ними прийшла черга і КТМ-2/КТП-2. З 1975 починаються масові списання цих трамваїв, які тривали наступні п’ять років. Останні трамваї КТМ-2/КТП-2 працювали на 2-му маршруті до літа 1980 року. Восени 1975 року до Харкова стали надходити перші вагони моделі КТМ-5М3, які експлуатувало вже виключно Ленінське депо.

Таким чином, поїзди КТМ-2/КТП-2 відпрацювали на вулицях Харкова лише два десятки років. Жоден з цих вагонів після списання не був перероблений у вантажний чи службовий: для цих цілей використовувалися надійніші МТВ-82. Тож у Харкові не залишилося жодного кузова вагонів КТМ-2 чи КТП-2. В низці міст України вагони КТМ-2/КТП-2 працювали довше, ніж в Харкові. Так, останні вагони КТМ-2/КТП-2 були відставлені від експлуатації в Запоріжжі 1986 року, а в Одесі - 1987-го.

© Андрій Буткoвський, 2006.

Джерела:

• А. Шанин. Последние двухосные // Стаття на сайті "Нижегородский трамвай"
• Сайт "Одеса на колесах"
• Сайт "Алматинский трамвай"
• Інформація, надана Ааре Оландером (www.photo.tramway.ru)
• Матеріали архіву ХКП "Міськелектротранс"
• Газета "Харківський електротранспорт"

Матеріали по темі:

1. Вагони КТМ-2 та КТП-2. Технічний опис...

Технічна характеристика вагона КТМ-2: