Новости. Резерви ще є

Газета "Харківський електротранспорт", 17.08.2002.

— Хто ви така? Перевіряюча? — запитав мене кондуктор у прямому смислі слова, "схоплений на гарячому".

Справа ж проста. Взявши гроші, квитка пасажирові він не дав. Та ще й намагався обурюватися. Неважко було вияснити, що це був кондуктор Салтівського трамвайного депо Г. Б*******н (27-й маршрут, вагон №667). За словами водія В. Д*****ї, він виконує план десь на 95 процентів.

До речі, багатотиражка уже повідомляла, що останнім часом завдяки напруженим зусиллям працівників депо, апарату управління та інших підрозділів спостерігається тенденція росту збору виручки. Процес цей непростий. Однак, як бачимо, ще можна зустріти на лінії несумлінних кондукторів, котрі не прониклися думкою щодо збільшення грошових доходів підприємства.

Слід зазначити, що в ході проведеного 7 серпня у першій половині дня рейду, аналогічні вищеназваному випадки також мали місце. Вони не залишилися без уваги й наслідків.

А от в іншій ситуації мова йде вже не про копійки. О 8 год. 48 хв. довелося сісти у тролейбус №315 (24-го маршруту) на кінцевій "Станція метро "Барабашова". Людей було не так багато, і кондуктор досить швидко їх обілетила. Та минувши перехрестя з проспектом 50 років СРСР, водій С.М. Ф*****в майже "прилип" до тролейбуса №773 (20-й маршрут). З цієї хвилини кондукторові "двадцятьчетвірки" вже нічого було робити. Зрозумівши, що пасажирів більше не буде, жінка сіла і дрімала аж до станції "602-й мікрорайон".

Цей випадок прокоментувала начальник І відділення служби руху Н.Я. Р*****о. Вона зазначила, що інтервал між двома тролейбусами — 2 хвилини. Проте С.М. Ф*****в у даному випадку його порушував.

— Їхав би він у своєму графіку, і пасажир би у нього був, тому, що дві хвилини — це практично дві зупинки відстані.

А пасажирів, котрих втратив електротранспорт, з радістю "підхопили" автобусники.

До речі, як зазначила диспетчер по трамваю Т.Г. Є*******о, цей день щодо руху був непоганий: зранку в лінію не виїхало з технічних причин тільки дві "шістки" і одна "двійка". За словами Тамари Григорівни, це ще терпимо. Більше прикрощів під час роботи їй завдає 22-й маршрут. Бо із чотирьох запланованих випусків, іноді не буває двох. Тоді пасажири цілком закономірно диспетчерові не дають спокою. Адже їм будь-що треба їхати. І добираються до Лісопарку чим доведеться, витрачаючи на свою поїздку не 40 коп., а більше 1 грн. Вони дістаються "маршрутками".

І все ж, завжди приємно у ході рейду побачити хорошу роботу кондуктора. У тролейбусі №2022 (63-й маршрут) уважно спостерігали, як обслуговує кондуктор. Середніх літ жінка працювала з пасажирами вимогливо, і у той же час культурно. Не вірячи нікому на слово, вона просила пред’явити постійні проїзні квитки, інші документи. Саме таким чином, приємно посміхнувшись, вона перевірила службові посвідчення у рейдівців. До того ж, як не прикро, але вона єдина, хто зробила це у ході рейду.

Заступник начальника з експлуатації тролейбусного депо №2 Г.С. Верес зазначив, що на вищеназваній машині працювала кондуктор В.І. Д*****о. Вона виконує план понад 100 проц. Кондуктор ініціативна, вболіває за роботу, завжди радиться з представниками адміністрації, коли у неї виникають проблеми, ускладнення.

Знову рейдівці зіштовхнулися із відомою проблемою: водії трамваїв і тролейбусів дуже неохоче працювали по мікрофону. Навіть там, де справний радіоінформатор, ним користуються час від часу. І це на сьогодні загальна хвороба.

..."Тоненькими струмочками" стікається грошова виручка до каси підприємства. Зараз можна і водієві, і кондукторові багато зробити для того, щоб це наповнення було більш цілеспрямованим і вагомим, бо резерви використані ще не всі.

М. АРТАМОНОВ, М. ЗЕЗЮЛІНА

№65-66 (5119-5120), 17 серпня 2002 року