Новости. За кожною цифрою — наша робота

Газета "Харківський електротранспорт", 09.08.2003.

У непростих умовах доводиться сьогодні працювати колективу електротранспортників. Причини наших проблем добре відомі. І все ж, за І півріччя поточного року колектив основні техніко-економічні показники виконав. План з перевезення пасажирів — на 101,8%. За звітний період перевезено 136,7 млн. пасажирів, у тому числі платних — 72,4 млн. Тоді як за І півріччя минулого року було перевезено відповідно 176,7 млн. чоловік, у тому числі 85,8 млн. платних.

Таким чином, зниження обсягу пасажироперевезень дорівнює 40 млн. чоловік. У тому числі 13,4 млн. чол. платних.

Однією з головних причин є та, що через зростання ціни та зміни асортименту постійних квитків, змінилася їх реалізація по видах: учнівських — на 13901 штук, хоч доходи збільшились на 7,0 тис. грн., студентських — на 31245 шт., або в доходах це складає 24768 тис. грн., громадянських — на 76602 шт., або — 1326,6 тис. грн., постійних для підприємств в кількості 6399 шт. Проте за рахунок росту вартості цього виду по доходах ріст склав 1103,5 тис. грн.

У цілому реалізація постійних квитків зменшилася на 115349 шт. Відповідно ж і доходи — на 463,9 тис. грн.

На сьогодні розповсюдженням проїзних квитків займаються 56 кіосків ХКП "Міськелектротранс" та 63 фірми "Аттика". Але в наших кіосках середня виручка на одного молодшого продавця складає 2383,1 грн., а на одного продавця "Аттики" — 2029 грн., тобто менше на 15%. Це пояснюється тим, що квитки у кіосках фірми поповнюються несвоєчасно, в кіосках вони непомітні через велику кількість інших товарів, немає відповідної реклами на них.

За І півріччя план по доходах в цілому на підприємстві виконано на 102,1 %. Фактично отримано 19625,4 тис. грн., що на 956,9 тис. грн. більше проти відповідного періоду минулого року.

Структура наших доходів така: від реалізації разових квитків кондукторами складає 13790,6 тис. грн., або 70,3% від загальної суми доходів. Від реалізації проїзних квитків — 5834,8 тис. грн., або 29,7%. Найбільш виручки зібрали проти відповідного періоду минулого року у тролейбусному депо №3 (ріст на 417 тис. грн.). Потім — у Комінтернівському трамвайному (ріст на 322,5 тис. грн.), Салтівському (на 307,3 тис. грн.), тролейбусному депо №2 (на 302,9 тис. грн.). Гірше із збільшенням виручки у Жовтневому депо, де постійно не справляються з щоденним планом по доходах. Виручка зросла тільки на 141,1 тис. грн. Найменший показник щодо збільшення виручки має Депо №1. Тут доходи виросли проти минулого року всього на 13 тис. грн. Але, якщо без врахування доходів трамвая у минулому році, то — на 178,1 тис. грн.

Коли ж порівнювати доходи і заробітну плату з нарахуваннями в середньому на місяць за І півріччя поточного року, то видно, яке із депо працює ефективніше з питання збору виручки.

Найбільша різниця в місяць між виручкою, яка привозиться, і фондом оплати праці у тролейбусному депо №3. Вона складає 89,3 тис. грн. Потім іде Салтівське депо, де ця різниця складає 30,1 тис. грн. Затим — тролейбусне депо №2 — 26,3 тис. грн. Депо №1 — 20,1 тис. грн. А Комінтернівське — 8,1 тис. грн. Не має практично позитивної різниці Жовтневе депо. А ця різниця необхідна для придбання в першу чергу запасних частин та матеріалів для рухомого складу.

Безсумнівно, доходи могли б бути значно більшими, якби ж не втрати в лінії. Так, із-за них недоотримали: в Комінтернівському депо всього 174,6 тис. грн., у тому числі через технічні несправності — 145,9 тис. грн.; в Жовтневому депо — всього 351,5 тис. грн., у тому числі через технічні несправності — 332,4 тис. грн. (це найбільша втрата виручки); у Салтівському депо — всього 324 тис. грн., у тому числі з технічної несправності — 314,3 тис. грн.; Депо №1 — всього 163,6 тис. грн., з технічної несправності — 122,2 тис. грн.; у тролейбусному депо №2 — всього 202,8 тис. грн., у тому числі з технічної несправності — 170,5 тис. грн.; у тролейбусному депо №3 — всього 187,4 тис. грн., у тому числі з технічної несправності — 110,7 тис. грн.

Якщо проаналізувати щоденну виручку у другому кварталі у порівнянні з першим, то слід зазначити, що найбільший ріст її у Салтівському трамвайному депо і складає 2080 грн. у середньому на добу. Потім іде тролейбусне депо №2, де збільшення склало 1090 грн. За ним — Комінтернівське депо — 1040 грн. Тролейбусне депо №3 — 800 грн. Депо №1 — 790 грн. І на останньому місці — Жовтневе — 760 грн. Всього на підприємстві щоденна виручка збільшилась у середньому на 6560 грн.

Коли ж аналізувати виручку на одного кондуктора, то серед тролейбусних депо найбільша вона — 24560 грн. на 1‑му маршруті депо №3. На другому місці — 63‑й маршрут депо №2. Тут виручка склала 23562 грн. Потім надійно тримає свою позицію 38‑й маршрут Депо №1, де виручка 20441 грн. Найменша виручка на маршрутах 36‑му (депо №3) і 40‑му (Депо №1), тут виручка відповідно — 9851 грн. і 10153 грн.

Серед трамвайних депо максимальна виручка на 5‑му маршруті Комінтернівського — 16858 грн. За ним іде маршрут №3 Жовтневого — 15552 грн. Маршрут №6 Комінтернівського має виручку 14558 грн. Відрадно зазначити, що колись кращий маршрут №20 Жовтневого депо "підтягнувся" і має виручку на одного кондуктора 14195 грн. І, я думаю, у нього непогана перспектива.

Найменша виручка на маршрутах №30 (Комінтернівське депо) і №22 (Салтівське), на котрих виручка відповідно дорівнює 8106 грн. і 9174 грн.

За І півріччя поточного року оштрафовано 4095 чоловік. Сума штрафів склала — 32,9 тис. грн. На одного контролера припадає штрафів у Депо №1 — 1860 грн., депо №2 — 1576 грн., депо №3 —1636 грн., Комінтернівському — 1112 грн., Жовтневому — 660,8 грн., Салтівському — 721,6 грн.

Як показують перевірки, за проїзд пасажири платять, але окремі кондуктори квитків не дають. Словом, до каси гроші не доходять. Тому для цього необхідно проаналізувати погодинну виручку по всіх маршрутах і на основі обстеження пасажиропотоку, який в серпні збільшується, підвищити план для кондукторів. Це по‑перше. По друге, слід поліпшити якість контролю за обілечуванням пасажирів, і по третє, при апараті управління підприємства створити фінансову комісію, на якій розглядати роботу кондукторів-порушників.

Гадаю, що ми повинні вживати всіх заходів до того, щоб якомога більше збирати грошової виручки, а в кінцевому результаті все це впливатиме на якість утримання рухомого складу, рівень матеріального життя кожного електротранспортника.

С. СТЕПАНЕНКО,
заступник генерального директора ХКП "Міськелектротранс" з економіки

№63-64 (5221-5222), 9 серпня 2003 року