Новости. Спрямованість на розв'язання актуальних завдань

Газета "Харківський електротранспорт", 13.11.2004.

Кожне депо нашого підприємства має своє обличчя. Салтівське трамвайне вражає своїм простором, Комінтернівське — компактністю і тим, що навколо нього розгорнулося ціле містечко електротранспортників.

Свій образ має і тролейбусне депо №3. Золотиста струнка каштанова алея веде через весь відкритий парк аж до самісінького адмінкорпусу...

Цього разу нашу увагу привернув саме цей підрозділ, зокрема, тим, що у депо №3 давно існує добра атмосфера для технічного пошуку, запровадження цікавих новацій.

...Обмотувальна дільниця цеху технічного обслуговування і ремонту рухомого складу. Перед моїми очима на верстаті лежать 2 колектори. Перший — від якоря двигуна ДК‑408, а другий — від ДК‑661. Можна сказати, що в цій непростій справі моїм гідом є обмотувальник О.П. А****н. Досвідчений спеціаліст із штангенциркулем в руках дає необхідні роз‘яснення.

— Без перебільшення, компресор — це друге серце тролейбуса, — каже Олексій Петрович. — І коли виходить з ладу електродвигун ДК‑408, перестають працювати і гальмова система, і механізм відкривання та закривання дверей...

Вся справа була саме в якорях, котрі виготовляються на одному з російських підприємств, а коштують недешево. Всі, хто мав відношення до цієї справи, розуміли: постачання нових якорів не буде. Треба навчитися відновлювати старі. Але як?

Сьогодні вже навіть важко згадати, хто перший звернув увагу на те, що колектор електродвигуна ДК‑408 має багато схожих параметрів з колектором іншого електродвигуна ДК‑661.

— Дивіться, — каже О.П. А****н, прикладаючи штангенциркуль до цих складових електродвигуна, — ширина першого колектора — 42 мм, у другого — така ж. Робоча частина першого колектора 30 мм, у другого — стільки ж. Є деякі відмінності в діаметрі, але ж на рівні 2 мм. Словом, запасу металу вистачає. Отже, при відповідній доробці можлива заміна першого другим. До цієї роботи підключився цілий загін спеціалістів тролейбусного депо №3. Зокрема, колишній начальник виробничо-економічного відділу А.І. Л******ий та виконуючий обов'язки начальника ВЕВ Г.П. Н*****ко технічно обґрунтували можливість такої заміни, зробили необхідні креслення й підрахунки. Роботу "підхопив" начальник ЦТО і ремонту рухомого складу В.В. Кільпа, котрий підключив до втілення цієї ідеї токаря С.М. Т******ва, колектив електрослюсарів, очолюваний бригадиром Ю.М. Ч*******им.

Та зрозуміло, що творчий задум можна було втілити тільки завдяки активній підтримці начальника депо М.П. Шавкуна і головного інженера підрозділу Л.Г. Орлова. Вкрай необхідне купували, створювалися всі потрібні виробничі передумови для реалізації новаторського задуму.

А потім, коли наявні проблеми було вирішено, новий якір виготовлявся відповідно до технологічного процесу. До цього чимало сил доклали також обмотувальниці Р.Я. Р****ва га Г. В. М*****ва.

Сьогодні на машинах тролейбусного депо №3 працює кілька "гібридів", як їх охрестили спеціалісти. Якорі працюють добре, без зауважень. А це значить, що знайдено правильний шлях до подовження строку роботи такого важливого агрегата. У розмовах із тролейбусниками я відчув справжню гордість кожного із них за реалізацію цієї новаторської пропозиції. Немає сумніву, що вона може бути запозичена іншими нашими підрозділами, котрі експлуатують ЗІУ‑9 і ЗІУ‑10. Кажуть, що ця технічна розробка зацікавила навіть представників метро, мовляв, у них з компресорами такі ж самі труднощі.

Розповідь про вирішення конкретної проблеми дає все ж можливість нам зробити й деякі узагальнення. Найважливіше з них, мабуть, полягає в тому, що в тролейбусному депо №3 панує клімат взаєморозуміння і спрямованості всього колективу на розв’язання актуальних завдань. Цей, так би мовити, "механізм" працюватиме й надалі, допомагаючи деповчанам підтримувати рухомий склад у справному стані, а, отже, забезпечувати харків'ян транспортними перевезеннями. У кінцевому ж результаті — дає можливість привозити таку необхідну нашому підприємству грошову виручку. А це, погодьтесь, сьогодні найважливіше.

М. АРТАМОНОВ

№89‑90 (5227‑5228), 13 листопада 2004 року