Метро. Станции и сооружения. Станция "Академіка Павлова"
[ Общие сведения | История | Хроника | Схемы | Станции и сооружения | Подвижной состав | Статистика | Аудио | Документы, книги, публикации | Контакты ]

Описание | Маршруты городского транспорта | Фотогалерея (3) | Новости по теме (50)


<< На станцию "Академіка Барабашова"	>> К списку станций <<	На станцию "Студентська" >>

Центральний зал

Линия:	Салтівська лінія
Дата открытия:	24.10.1986
Проектное название:	Вулиця Академіка Павлова
Архитекторы:	Співачук В., Денисенко А., Чечельницький П.
Инженеры:	Пашков П., Денисюк Р.
Художники:	Крилов M., Ястребов І.
Тип станции:	Односводчатая, Мелкого заложения
Количество вестибюлей:	2 (працює тільки південний)
Мобильная связь:	Kyivstar, Vodafone
Маршруты городского транспорта :	(просмотреть более подробный перечень...)
Трамвай:	16, 16-А, 27

Станція "Академіка Павлова" склепінчаста, неглибокого закладення, знаходиться під вулицею Академіка Павлова в районі перехрестя з вулицею Василя Стуса. Станція споруджувалась відкритим способом.

Платформенна ділянка станції "Академіка Павлова" повнозбірна, складається з опорних частин, верхнього та зворотного склепінь. На відміну від інших склепінчастих станцій Харківського метрополітену верхнє склепіння яких побудоване з монолітного залізобетону за допомогою пересувної опалубки, тут воно зібране з об'ємних залізобетонних конструкцій, що мають поздовжні порожнисті канали - вони використовуються для пропуску освітлювальної та іншої проводки. Вага окремих елементів не перевищує двадцяти тонн. Стикування елементів здійснювалося петлевими випусками арматури, шляхом омонолічування їх бетоном. Всім елементам склепіння спочатку надали необхідну геометричну форму, щоб у результаті скласти задуманий рельєфний орнамент. Подібне застосування збірної конструкції склепіння замість монолітної дозволило досягти значної економії бетону та металу, а також значно прискорити будівництво станції.

Структурна пластика поверхні склепіння у поєднанні з точковими світильниками та торшерами-покажчиками, розташованими на платформі, формують внутрішній простір станційної зали. В обробці стін застосований сірий мармур родовища "Уфалей", підлога набрана з плит світло-сірого та червоно-коричневого граніту родовища Житомирської області.

Архітектурне рішення станції органічно доповнюють декоративні мозаїчні композиції зі смальти авторства харківського художника М. Крилова, які розташовані групами на колійних стінах. Всього на станції шість мозаїчних панно, по три на кожній колійній стіні. Вони присвячені галузям науки, в яких відзначився академик І.П. Павлов, зокрема фізіології, біохімії, психології, генетиці та медицині.

Вестибюлі, які, на відміну від самої станції, не склепінчастого, а колонного типу, також оздоблені сірим гранітом. У північному вестибюлі знаходиться бюст академіка Павлова роботи харківського скульптора І. Ястребова.

Південний вестибюль має розвинену систему пішохідних переходів, сходові марші яких розташовані поблизу зупинок наземного транспорту та основних напрямків руху пасажирів. В той же час північний вестибюль станції має лише один вихід на поверхню, що веде у бік студентських гуртожитків 519-го мікрорайону та навчального корпусу Автодорожнього університету. Через низьке завантаження цей вестибюль закритий для пасажирів вже багато років задля економії. Він працював лише перші кілька років після відкриття станції, з 1986 до 1992 року, а також з грудня 2004 до серпня 2009 року. З листопада 2023 року цей вестибюль, як і багато інших об'єктів Харківського метрополітену, використовується для підземного приміщення метрошколи, дозволяючі харківським школярам продовжувати навчання в умовах російської агресії.

Відеоматеріали:

Харьков. 1984 год. Строительство станции метро "Академика Павлова". Відеоканал KruchinaFILM;
Метрошкола у Харкові: ще один клас відкрили на станції «Академіка Павлова». Суспільне Харків, 27.11.2023