Метро. Станции и сооружения. Станция "Академіка Барабашова"
Общие сведенияИсторияХроникаСхемыСтанции и сооруженияПодвижной составСтатистикаАудиоДокументы, книги, публикацииКонтакты ]

ОписаниеМаршруты городского транспортаНовости по теме (93)

<< На станцию "Київська" >> К списку станций << На станцию "Академіка Павлова" >>


Линия: Салтівська лінія
Дата открытия: 10.08.1984
Проектное название: Імені Барабашова
Бывшее название: Барабашова
Архитекторы: Спивачук В.А, Чечельницкий П.Г, Карпенко И.Т.
Инженеры: Варич А.В, Пашков П.Д, Черняковская З.Д.
Художники: Тищенко Г.В, Пронин А.Ф.
Тип станции: Колонная, Мелкого заложения
Количество вестибюлей: 2
Количество эскалаторов: 3
Мобильная связь: Kyivstar, Vodafone
Маршруты городского транспорта :(просмотреть более подробный перечень...)
Трамвай: 16, 16-А, 27
Троллейбус: 24, 56, 57
Автобус: 38е, 81, 83, 121е
Ближайшие конечные остановки городского транспорта :Ст. м. "Академіка Барабашова"

Станція розташована біля перетину Ювілейного проспекту та вулиці Академіка Павлова. Спочатку станція називалася "Барабашова", але в листопаді 2003 року назва стала довшою - "Академіка Барабашова". З одного боку, нове перейменування захищає ім'я видатного вченого-астронома, яке тепер у більшості харків'ян пов'язується з ринком, розташованим біля станції метро, з іншого боку - наступна станція на лінії називається "Академіка Павлова" і дві схожі назви подекуди спантеличують гостей міста.

Станція "Академіка Барабашова" оригінальна у конструктивному плані. Колонна станція неглибокого закладення побудована із залізобетонних конструкцій. Вона відрізняється збільшеним у поздовжньому напрямку кроком колон, що мають V-подібну форму. Крок колон тут складає 9 метрів (на інших колонних станціях – 6), за рахунок чого кількість опор була зменшена у півтора рази. Така конструкція надає платформі простору, а приміщенню пасажирської зали - об'ємність, робить вихід з поїздів набагато зручнішим.

Стеля розподільчої зали оздоблена овальними нішами та ребристими плитами. Стики між різними конструкціями збігаються з розвилкою колон. Єдиний ансамбль різних залізобетонних конструкцій надає станції особливого затишку. Колійні стіни оздоблені об'ємними металевими елементами, які покриті емаллю блакитного кольору. V-подібні колони станції прикрашені білим мармуром, підлога платформи – світло-сірим гранітом та чорним лабрадоритом, стіни вестибюлю – сірим уфалейським мармуром.

Художній образ станції розкривають вітражі у вестибюлі на тему будови світу та його пізнання авторства харківських художників Олександра Проніна та Галини Тищенко. До кінця 90-х років оригінальні маленькі вітражі, стилізовані під ілюмінатори, із зображеннями знаків зодіаку, знаходилися також у східному переході станції. До подібного дизайнерського рішення вдалися, щоб урізноманітнити стіни довгого переходу, вкриті одноманітною керамічною плиткою. За рахунок вітражів підземний перехід мав оригінальний вигляд, нагадуючи коридор космічного зорельоту із фантастичних фільмів. Проте дика комерція 90-х не залишила місця мистецтву. Перехід був повністю забудований кіосками, а вітражі – розбиті. Пізніше виїмки у стінах на місці вітражів було замазано цементом.

З 1984 по 1986 роки станція була кінцевою на Салтівській лінії і до неї сходилися маршрути наземного транспорту з усієї Салтівки. Після відкриття трьох нових станцій 1986 року пасажиропотік на "Академіка Барабашова" впав. З того часу до неї здійснюється підвезення пасажирів наземним транспортом лише з мікрорайонів, розташованих уздовж Ювілейного проспекту. 1995 року поряд зі станцією було відкрито оптовий речовий ринок, який незабаром став найбільшим ринком східної України. Як наслідок, у 2005 році середньодобовий пасажиропотік на станції склав 64 тис. чол., що було одним із найбільших показників за харківським метрополітеном.

Західний вестибюль станції "Академіка Барабашова" до будівництва ринку активно використовувався лише у 1984-1986 роках. Тоді біля його двох виходів, що ведуть у північно-західному напрямку, знаходилася кінцева кількох автобусних маршрутів, які йшли вглиб Салтівського масиву. З продовженням лінії метро 1986 року автобусні маршрути від станції "Академіка Барабашова" було скасовано і вихід, розташований посередині пустира, виявився практично непотрібним. Проте західний вестибюль станції залишався відкритим для поодиноких пасажирів. Ситуація змінилася в середині 90-х з появою перших торгових майданчиків ринку "Барабашово". А на початку "нульових" ринок розрісся настільки, що знадобився додатковий вихід із підземного переходу, що примикає до західного вестибюлю. Вихід у південно-західному напрямку існував у первісному проекті станції, під нього навіть було прокладено ділянку підземного тунелю під вулицею Амурською, але сам вихід не був побудований через непотрібність. Навесні 2005 року будівництво виходу було запропоновано власниками ринку "Барабашово" - концерном АВЕК. Новий вихід веде до торгового майданчика "Лужники", будівництво якого на місці знесених кварталів одноповерхової забудови було закінчено трохи раніше.

Станція має розгалужене колійне господарство. Із західного боку до головних колій примикає службова гілка в електродепо "Салтівське". Зі східної сторони до 2016 року знаходився з'їзд, який виконував роль оборотних тупиків кінцевої станції в 1984-1986 роках. Пізніше через з'їзд також неодноразово оберталися поїзди, зокрема, в екстрених ситуаціях, коли з технічних причин рух до станції "Героїв Праці" було неможливим. У 2001-2002 роках частина поїздів Салтівської лінії вдень оберталася через цей з'їзд, прямуючи скороченим маршрутом "Історичний музей - Барабашова". На початку 2016 року стрілочні переведення на цій ділянці були демонтовані для зменшення зносу ходових частин вагонів. Таким чином було втрачено можливість швидкого обігу рухомого складу по станції "Академіка Барабашова" в екстрених ситуаціях.

Значну складність при будівництві становила ділянка між станціями "Академіка Барабашова" та "Академіка Павлова": у зоні переходу лінії із заплави у надзаплавну терасу. Тут протягом 240 погонних метрів тунелі споруджувалися на залізобетонних палях, занурених до водоупору на глибину 11 метрів з подальшим розташуванням на них залізобетонної плити основи, на якій здійснювали монтаж конструкцій тунелю. Збірні конструкції тунелю монтувалися прямо на поверхні, після чого були присипані землею. Нині цей насип над наземними тунелями метро можна побачити з лівого боку вулиці Академіка Павлова за Барабашовським ринком.

© Андрей Бутковский, 2016

Відеоматеріали:

  1. Харьков. 1982 год. Строительство станции метро "Академика Барабашова". Відеоканал KruchinaFILM;

Общие сведенияИсторияХроникаСхемыСтанции и сооруженияПодвижной составСтатистикаАудиоДокументы, книги, публикацииКонтакты ]