Метро. Станции и сооружения. Станция "Університет"
Общие сведенияИсторияХроникаСхемыСтанции и сооруженияПодвижной составСтатистикаАудиоДокументы, книги, публикацииКонтакты ]

ОписаниеМаршруты городского транспортаФотогалерея (11)Новости по теме (166)

<< На станцию "Історичний музей" >> Пересадка на станцию "Держпром" <<
>> К списку станций <<
На станцию "Ярослава Мудрого" >>


Линия: Салтівська лінія
Дата открытия: 10.08.1984
Проектное название: Майдан Дзержинського
Бывшее название: Дзержинська (до 27.08.1991)
Архитекторы: Співачук В., Чечельницький П., Карпенко I.
Инженеры: Пашков В., Варич А., Бішоф Т.
Художники: Новосьолова-Хмельницька А., Хмельницький О.А, Чернова Г., Гутник В., Литвинов В., Литвинова Р.
Тип станции: Колонная, Мелкого заложения
Количество вестибюлей: 2
Количество эскалаторов: 5
Мобильная связь: Kyivstar, Vodafone
Маршруты городского транспорта :(просмотреть более подробный перечень...)
Трамвай: 12
Троллейбус: 2, 18, 40, 55, 58
Автобус: 31, 33, 47, 62, 96, 270е, б/н (Екопарк-1)
Ближайшие конечные остановки городского транспорта :Ст. м. "Держпром", Ст. м. "Університет" (Просп. Незалежності)

Станція розташована під майданом Свободи, одним з найбільших майданів в Європі, парадною площею Харкова, яку оточують чисельні монументальні споруди. Величний aрхітектурний масштаб, суворі форми, оздоблення світлим мармуром відповідають місцю розташування станції.

Двоярусна станція колонного типу побудована за індивідуальним проектом і є унікальною за своїми конструктивними та об'ємно-планувальними рішеннями. Ширину її платформи збільшено зі стандартних десяти до тринадцяти метрів. Висота станції "Університет" також на два метри більша, ніж у типових станцій. За віссю центральної зали з кроком 12 метрів у монолітному бетоні виконані куполи діаметром 6 метрів для розміщення світильників. Кожен блок купола важить понад 120 тонн. Масивні світильники-люстри доповнюють враження монументальності станції.

Над станційними коліями споруджено два балкони. На одному з них розміщуються службові приміщення. Інший до початку 90-х років використовувався як підземний перехід під площею, яким пасажири могли потрапляти з одного вестибюля в інший, минаючи станційну платформу і АКП. Але з початку 90-х перехід був закритий для постійного використання; він функціонував лише кілька разів на рік під час проведення у ньому виставок-ярмарків. Під час повномаштабного російського вторгнення напередодні нового 2023-2024 навчального року на балконі було обладнано навчальні класи для школярів.

До будівництва станції "Університет", під майданом Свободи – одним з найбільших майданів Європи – просідав ґрунт. Під час будівництва метробудівці поклали під площу бетонну основу, і тепер про просадку не доводиться турбуватися.

Посередині платформи знаходиться перехід на станцію "Держпром" Олексіївської лінії метрополітену. Спочатку перехід планували обладнати ескалаторами у центральній частині платформи станції "Університет", але будівництво станції "Держпром" велося під час економічної кризи, тому проект переходу був здешевлений і ескалаторні спуски під час будівництва були замінені звичайними сходами.

Станція має два вестибюлі з розгалуженою системою підземних переходів. У переходах розміщено численні магазини. Цікавим є також рішення одного з виходів, де встановлені дві ескалаторні стрічки, що працюють на підйом. Цей вихід розташований у невеликому скверику на перехресті вулиці Сумської та проспекту Незалежності. Це перший в Харкiвському метрополітені засклений вихід на поверхню, а також єдиний засклений вихід на станції, тому він отримав народну назву "Стєкляшка". Станція "Університет" з'єднана також секретним підземним переходом із будівлею облдержадміністрації та об'єктом цивільної оборони - "бункером" для керівництва міста та області, збудованим у період "холодної війни".

До 1991 станція, так само як і майдан, під якою вона знаходиться, носила ім'я Ф. Е. Дзержинського. Свою нинішню назву, пов'язану з Харківським Національним Університетом (ХНУ) ім. В.М. Каразіна, станція отримала буквально за кілька днів після проголошення незалежності України. 27 серпня 1991 року згідно з розпорядженням № 563 Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів з мапи міста було прибрано всі топоніми, пов'язані з ім'ям засновника ВЧК та одного з організаторів "червоного терору". Крім станції метро було перейменовано однойменний майдан (нині – майдан Свободи) та вулицю (Мироносицька). Відповідні зміни було внесено і до найменування зупинок наземного транспорту. Незабаром на станції було демонтовано монументальне горельєфне зображення Дзержинського.

Втім, "Залізний Фелікс" був не єдиним "залізним" персонажем, чиє скульптурне зображення було розміщено на станції. У серпні 2009 року в підземному переході біля північного вестибюлю станції було встановлено скульптурну композицію, присвячену виснажливій праці працівників метрополітену. Вона була виготовлена в майстернях метрополітену з деталей ескалаторів, вагонів та іншого обладнання метрополітену, що відслужили свій термін, і зображала "залізну людину", проткнуту рейкою. Скульптура викликала досить великий резонанс з огляду на лобіювання керівництвом метрополітену підвищення вартості проїзду в метро. Спірним було місце розташування скульптури, оскільки вона могла створити незручності у разі екстреної евакуації пасажирів. Скульптуру було демонтовано у лютому 2010 року, що було зроблено, згідно з заявою керівництва метрополітену, на прохання одного з пасажирів.

25 січня 2011 року, в день Св. Тетяни, на станції відкрили барельєф цієї християнської святої, яка вважається покровителькою студентів. Скульпутне зображення встановлено у західному вестибюлі, виходи з якого ведуть у бік ХНУ ім. В.М. Каразіна. Литий бронзовий барельєф розташований у ніші з жовтим підсвічуванням на стіні колишньої каси метрополітену. У руках свята Тетяна тримає сувій, на якому написано початок молитви «Символ віри». Автори барельєфу – гурт молодих художників-монументалістів Роман Мінін, Роман Блажко та Антон Шестаков.

Традиційно майдан Свободи є місцем проведення різдвяного ярмарку та зустрічі харків'янами Нового Року. Тут же встановлюють головну ялинку міста. Однак напередодні нового, 2023 року, подібні масові заходи на головній площі прифронтового Харкова виявилися неможливими з міркувань безпеки. Тим не менш, головну новорічну ялинку міста все ж таки було встановлено, але не на майдані, а під ним. На початку грудня 2022 року на платформі станції "Університет" було встановлено ялинку висотою 5,5 метрів.

© Андрій Бутковський, 2005-2024

Відеоматеріали:

  1. Харьков 1999 год. Три станции Салтовской линии метро. Прогулка по трём станциям - "Университет", "Пушкинская" и "Киевская", Салтовской линии метро города Харькова. Відеоканал KruchinaFILM;
  2. Харьков. Из истории. Станция метро "Дзержинского". Фрагмент интервью с бывшим главным архитектором Харьковметропроекта Владимиром Спивачуком. Запись 1999 года. Відеоканал KruchinaFILM;
  3. Харьковский метрополитен. Станция «Университет». Харьков (1994). Відеоканал RainbirdTV;
  4. Харьков 1983 год. Метрострой. Відеоканал KruchinaFILM;
  5. Харьков 1979 год. Метро шагает дальше. Строительство второй очереди Харьковского метрополитена. Работы на станции "Дзержинского" 1979 год. Відеоканал KruchinaFILM;
  6. Харьков. Строительство станции метро "Дзержинская" ("Университет"), 1979 год. Відеоканал KruchinaFILM;

Общие сведенияИсторияХроникаСхемыСтанции и сооруженияПодвижной составСтатистикаАудиоДокументы, книги, публикацииКонтакты ]