Метро. Станции и сооружения. Станция "Ярослава Мудрого"
[ Общие сведения | История | Хроника | Схемы | Станции и сооружения | Подвижной состав | Статистика | Аудио | Документы, книги, публикации | Контакты ]

Станція розташована в Нагірному районі міста, на перехресті вулиць Григорія Сковороди та Ярослава Мудрого. Вона була закладена 16 квітня 1977 року, першою із восьми станцій другої лінії метрополітену. Спорудження станції велося закритим способом. "Ярослава Мудрого" - найглибша станція харківського метрополітену. Протяжність однієї стрічки ескалатора типу ЕТ-3, що з'єднує розподільний зал з вестибюлем і виходом у місто, - 365 сходинок, висота підйому по вертикалі - близько 30 метрів.

Ця станція глибокого закладення пілонного типу вперше в Харківському метрополітені побудована не з чавунних тюбінгів, а зі збірних залізобетонних конструкцій, тому вона просторіша за станції першої черги аналогічного типу. Діаметр центрального станційного тунелю було розширено з 8,5 до 9,5 метрів, щоб зробити станцію більш просторою та світлою. Під час будівництва ескалаторного ходу було застосовано метод заморожування ґрунтів. У пливунних ґрунтах було пробурено близько кілометра похилих свердловин, куди через потужні компресорні установки подавався охолоджений розчин натрію хлориду. Ескалаторний тунель прокладали у вже замороженому ґрунті за допомогою унікального бурильного верстата.

За задумкою архітекторів ідейно-композиційний задум оформлення станції повинен був відображати теми, пов'язані з російським поетом Олександром Пушкіним, ім'я якого станція носила до 2024 року. Витонченість та виразність форм, урочистість оформлення роблять її однією з найкрасивіших станцій харківського метрополітену. Облицювання пілонів у формі спадаючих складок матерії, білі мармурові стіни на тлі темно-сірих підлог, чисельні декоративні елементи відтворюють інтер'єри палаців і театрів початку XIX століття.

Підлога станції викладена зі смуг сірого граніту та чорного лабрадориту українських родовищ, розділених ламаними лініями. Завдяки такому поєднанню, вона ідеально відбиває світло від люстр зі стелі. Пілони станції та колійні стіни оздоблені білим мармуром «Коєлга» уральського родовища. Нерозкриті ніші пілонів оздоблені сірим мармуром «Уфалей». Вентиляційні отвори над пілонами прикриті оригінальними декоративними металевими гратками.

Стелю центрального станційного залу прикрашають позолочені люстри-світильники стилізовані під люстри палаців та бальних залів пушкінської доби. Ці люстри було виготовлено на Харківському заводі імені Шевченка. Освітлення бічних станційних залів виконане у вигляді бронзових позолочених бра з трьома плафонами кожне, що розташовані над пілонами. Декоративні ковані композиції з бронзи у вигляді квітів та гілок авторства харківських художників Євгена Джолос-Соловйова та Жанетти Соловйової розташовані в овальних нішах уздовж колійних стін. Нерозкриті ніши пілонів бічних залів прикрашені керамічними медальйонами з малюнками повязаними з творчістю Пушкіна. Ці медальйони авторства художниці Жаннетти Соловйової були виготовлені вручну з дуніту та порцеляни на Слов'янському керамічному комбінаті. Раніше в нижніх частинах медальйонів містилися уривки з віршів Пушкіна, які було зафарбовано у вересні 2023 року.

Низку декоративних елементів, які були безпосередньо повязані з О.С. Пушкіним, було демонтовано 2024 року. Серед них - класичний профіль поета, оповитий лавровим вінком, що знаходився в торці центрального залу, а також три з пяти бронзових композицій на тему "Пушкін в Україні", які були розміщені на стіні вестибюлю. Цих декоративних елементів станція позбулася в січні 2024 року, ще до офіційного перейменування.

Декоративні композиції з рельєфних елементів на теми "Пушкін в Україні" та "Творчість Пушкіна", виконані з бронзи, фаянсу та кованого металу, були розміщені на стінах вестибюлю та платформи. Назву станції на колійних стінах, що складалася з великих позолочених прописних літер і була виконана російською мовою, було демонтовано безпосередньо після перейменування в квітні 2024 року.

Перегін між станціями "Пушкінська" та "Київська" має найбільший перепад висот та, відповідно, найбільший ухил у харківському метрополітені. Тут, вперше в мережі радянських метрополітенів, було впроваджено в експлуатацію 24 безстикові рейкові ланцюги.

Станція має виходи до юридичної академії та гуртожитку "Гігант". Неподалік розташовані також педагогічний та автодорожній університети, низка наукових та лікувальних закладів.

© Андрій Бутковський, 2005-2024

Відеоматеріали:

1. Харьков 1999 год. Три станции Салтовской линии метро. Прогулка по трём станциям - "Университет", "Пушкинская" и "Киевская", Салтовской линии метро города Харькова. Відеоканал KruchinaFILM;
2. Харьков 1982 год. Строительство станции метро Пушкинская. Відеоканал KruchinaFILM;