Метро. Станции и сооружения. Метроміст
[ Общие сведения | История | Хроника | Схемы | Станции и сооружения | Подвижной состав | Статистика | Аудио | Документы, книги, публикации | Контакты ]

Особливе місце серед нових технічних рішень, застосованих при побудові другої черги Харківського метрополітену зайняло спорудження закритої галереї метромосту на ділянці завдовжки 980 метрів, де лінія метрополітену виходить на поверхню, перетинаючи річку Харків. З метою підвищення експлуатаційної надійності лінії, скорочення шуму від руху метропоїздів, створення єдиного температурного режиму, а також захисту рухомого складу від впливу атмосферних опадів було розроблено та здійснено варіант саме закритої утепленої галереї метромосту.

Враховуючи відсутність аналогів таких конструкцій у вітчизняному метробудуванні, будівництву галереї передував тривалий пошук як конструктивних рішень, так і технології її спорудження. Остаточний варіант був узгоджений з Головтоннельметробудом та Головметрополітеном та затверджений Держбудом і Мінтрансбудом СРСР як дослідне експериментальне будівництво.

Конструктивно галерея являє собою систему стійок з прольотом в 10 метрів. Термоізоляція галереї з боку основи метромосту виконана керамзитобетоном, вкладеним на контакті з рейковим бетоном. Для запобігання впливу вологи з внутрішньої сторони азбестоцементні плити вкриті гідрофобним матеріалом. Металеві несучі елементи рамних конструкцій згідно з умовами протипожежної безпеки вкриті шаром штукатурки.

Зовнішня частина стін також захищена від атмосферних опадів гідрофобним матеріалом з масляним фарбуванням. З цією ж метою виконано гідроізоляцію склепіння двома шарами рулонних матеріалів із захистом у вигляді піщано-цементної стяжки по металевій сітці. Зверху склепіння виконана покрівля із профільованого металевого листа з емалевим покриттям. Конструктивно вона пов'язана з архітектурним оформленням фасаду з таким розрахунком, щоб забезпечити стікання дощової води з покрівлі за межі метромосту.

Для монтажу галереї раціоналізатори Метробуду та філія СКТБ Головтоннельметробуду розробили, виготовили та впровадили спеціальний монтажний механізм, який забезпечив повний монтаж кожної триметрової секції галереї з утепленими плитами на обладнаному для цього майданчику. Згодом змонтовані секції транспортували та встановлювали безпосередньо на будівельному майданчику, що дозволило підвищити продуктивність праці майже вдвічі.

Пейзаж навколо метромосту досить сумний: хаотична одноповерхова забудова, пустирі, городи, сміттєзвалища. Паралельно метромосту планувалося побудувати широку автомагістраль – продовження Ювілейного проспекту – яка б виходила на вулицю Шевченка біля станції метро "Київська". Однак економічна криза останніх років існування СРСР завадила здійсненню цих планів. Нагадуванням про проект довгий час слугували чотири опори, які призначалися для майбутнього автомобільного мосту і стояли по боках від метромосту на березі річки Харків.

© Андрій Бутковський, 2005-2024

У статті використано матеріал з книги Л. А. Ісаєва "Наприкінці тунелю - світло".