Новости. Подорож через історію та сучасність харківського тролейбусу до 20‑річчя сайту
"Харьков транспортный", 23.01.2025.
Рівно три роки тому, 23 січня 2022 року, наш сайт "Харків транспортний" відзначив своє 20‑річчя. Ця значуща дата вимагала особливого святкування. Ми вирішили зібратися разом — автори та постійні користувачі — щоб згадати яскраві моменти минулого, обговорити майбутнє сайту та розвиток транспорту в Харкові. Свято потребувало незвичайної програми, яка змогла б підкреслити важливість події. Так і народилася ідея, що стала основою нашого заходу.
Історія тролейбусного руху в Харкові почалася в травні 1939 року. Протягом десятиліть мережа розширювалась, ставши важливою частиною міського транспорту. Однак деякі лінії були закриті. Частина з них зникла в період розширення мережі, коли лінії були перенаправлені на зручніші маршрути, а інші припинили своє існування в останні десятиліття, не виправдавши попит на фоні загального скорочення кількості рухомого складу... Ці втрати стали частиною історії, залишивши після себе лише рідкісні фотографії та архівні відеозаписи, які, на жаль, збереглися не всюди.
У 2020 році розвиток тролейбусної мережі вийшов на новий рівень. У місті почали використовувати тролейбуси з автономним ходом. Ці машини дозволили відкривати нові маршрути там, де не було контактної мережі. Вони можуть рухатися під проводами на частині шляху, а решту дистанції долати на акумуляторах.
Завдяки цим інноваціям з’явилася можливість знову проїхати вулицями, де раніше курсували тролейбуси, але контактна мережа давно зникла. Це надихнуло нас на створення маршруту, який став центральною частиною свята. Ми вирішили доповнити його не лише історичними локаціями, а й новими напрямками, щоб продемонструвати можливості сучасних тролейбусів як основи електричного транспорту Харкова.
Для ювілейної поїздки Салтівське трамвайне депо надало тролейбус PTS‑12 #2743. Керувати ним був запрошений досвідчений водій, справжній майстер своєї справи. У визначений час тролейбус приїхав на розворотне коло "Вулиця Одеська", де вже зібралися учасники. Коли пасажири зайняли свої місця в салоні, він плавно вирушив у подорож, відкриваючи главу захоплюючої подорожі історією та сучасністю харківського транспорту.
Першим пунктом нашого маршруту стала кінцева "Вулиця Достоєвського". Тролейбуси 9‑го маршруту курсували туди до початку 2000‑х років. Особливістю цієї кінцевої була її розташованість: тролейбуси розверталися прямо навколо житлового 14‑поверхового будинку на перехресті вулиць Достоєвського та Валдайської. Кожен метр розвороту ставав об'єктом для фотографій, адже в нашому архіві досі немає знімків роботи маршрутних тролейбусів на цьому місці. Однак про поїздку на цю кінцеву та маршрут, який колись туди проходив, ми вже детально розповідали в окремому матеріалі.
Після розвороту на "Вулиці Достоєвського" тролейбус вирушив до розворотного кола біля залізничної станції "Основа". Тут був зроблений невеликий перепочинок, щоб учасники могли випити каву та підготуватися до продовження маршруту. Для багатьох це захід став чимось новим і незвичним, а попереду нас чекало ще багато цікавих локацій.
Після кави-брейку на Основі наш тролейбус знову вирушив у бік вулиці Достоєвського, але вже не заїжджав на круг 9‑го маршруту, а поїхав до кінцевої "Комсомольське озеро". Це була перша бонусна локація на нашому маршруті. Хоча тролейбусна лінія ніколи не проходила через цей район, автономний хід дав змогу розширити та переосмислити мережу, додавши маршрути в такі куточки міста, де раніше не було місця сучасному електротранспорту. Маршрут до озера особливо популярний серед харків'ян влітку, коли автобусні маршрути переповнені. При наявності достатньої кількості рухомого складу та водіїв, тролейбус міг би стати затребуваним на цих маршрутах. Міст через залізничну станцію не становив для нього жодної проблеми.
Далі маршрут нашого святкового тролейбуса продовжився через проспект Гагаріна, а потім — на вулицю Малом'ясницьку. Він був спланований так, щоб ділянки під проводами чергувалися з ділянками на автономному ході. Це дозволило тролейбусу ефективно поповнювати запас акумуляторів, не втрачаючи часу на простої та мінімізуючи затримки.
Мало хто пам'ятає, що в 90‑ті роки по Малом'ясницькій проходила двостороння лінія, і тролейбуси рухались не тільки вгору від вулиці Вернадського до проспекту Гагаріна, але й у зворотному напрямку. Це було пов'язано із закриттям ділянки дороги для будівництва з'єднувальної гілки метро. Для об'їзду закритої ділянки тролейбуси маршрутів, які слідували до кінотеатру "Зірка", курсували по Малом'ясницькій в обох напрямках. Наш тролейбус також опинився на цій вулиці в неприродному напрямку руху, що стало приводом для унікальних знімків.
Якщо поглянути в історію, можна дізнатися, що при відкритті кінцевої станції "Кінотеатр "Зірка" 1972 року, ще не було ані станції метро "Проспект Гагаріна", ані нинішньої вулиці Вернадського. Тролейбуси потрапляли на Подільський міст через площу Руднєва (майдан Героїв Небесної сотні), провулок Карбишева (або вулицю Руставелі у зворотньому напрямку) та Червоношкільну (Гімназійну) набережну. Саме по цьому маршруту й проїхав наш святковий тролейбус, надаючи можливість зробити унікальні кадри в тому районі.
Наступною локацією на нашому шляху став Костюринський провулок, розташований в самому центрі міста. Тут раніше існувала тролейбусна контактна мережа, а до середини 90‑х років знаходилась кінцева зупинка, з якої тролейбуси вирушали в східні та південні райони міста. Згодом, в 2000‑х, до цієї ділянки було перенаправлено декілька автобусних маршрутів. Проте сьогодні провулок став справжньою парковкою, і вже нічого не нагадує про його колишній зв'язок з міським транспортом. Навіть щоб потрапити в провулок, водієві довелося проявити справжнє мистецтво — завдяки хаотичній парковці завдання було не з легких. Але все вдалося, і колекція знімків поповнилася унікальними кадрами тролейбусу з табло 4‑го маршруту, який був останнім, що обслуговував цю ділянку.
Далі наш тролейбус вирушив до ще однієї колишньої кінцевої, яка носила назву "Держпром". Розворот на цій кінцевій здійснювався наступним чином: з проспекту Леніна (тепер — Науки) тролейбуси повертали направо на проспект Правди (Незалежності), потім перетинали центральний бульвар біля вулиці Ромена Роллана та знову виїжджали на проспект Леніна. Кінцева існувала до 1984 року, а після відкриття Салтівської лінії метро була перенесена на площу Дзержинського (тепер — майдан Свободи). Однак, що цікаво, контактна мережа зберігалася тут до середини 90‑х років. В теорії, при наявності напруги, тролейбус міг би заїхати на кінцеву з перестановкою штанг, але виїхати – лише накатом.
Наш тролейбус за допомогою акумуляторів з легкістю повторив розворот 16‑го та 24‑го маршрутів біля Держпрому, після чого продовжив шлях на Олексіївку. Наступною точкою маршруту стала вулиця Ахсарова та кінцева "Студмістечко", куди тролейбуси курсували до 2004 року. Рух було закрито у зв'язку зі будівництвом станції метро "Олексіївська", і довгий час контактна мережа зберігалася на розворотному колі та під'їздах до нього. Однак врешті-решт лінію було демонтовано. На жаль, нам не вдалося заїхати на саме розворотне коло, оскільки на цьому місці зараз організована парковка автомобілів, але ми все ж закарбували цей куточок на фотографіях поруч із колом.
Цікаво, що у зв'язку з будівництвом метро до Олексіївки було кілька проектів розвитку тролейбусного руху в цьому районі. Один з них передбачав реконструкцію вулиці Ахсарова та продовження тролейбусної лінії до проспекту Перемоги, а потім уздовж трамвайної лінії в бік проспекту Людвіга Свободи. Ці плани так і не були реалізовані, але наш тролейбус все ж проїхав цим маршрутом.
Наступний пункт екскурсії здивував багатьох. Усі харків’яни добре знають вулицю Пушкінську, розташовану в самому центрі міста. Вона асоціюється з історичною забудовою, бутиками, кафе та ресторанами. Майже кожен харків’янин хоча б раз гуляв цією вулицею. Однак північна частина Пушкінської — це повний контраст. Вона проходить через промзону, минаючи задню частину авіазаводу. З цивілізації тут лише комплекс Юридичної академії, далі — кладовище, а вулиця закінчується в районі гаражів та колишнього підприємства. Там і була розташована кінцева "ПМУ‑8". До початку 90‑х тут ходив навіть не автобус, а маршрутне таксі №1т від майдану 1‑го Травня. Після цього регулярні маршрути припинилися, хоча за чутками окремі рейси сучасної маршрутки №289 все ж заїжджали в цей район. На кінцевій зберігся зупинковий павільйон, який довгий час перебував в занедбаному стані. Але коли в одну з будівель переїхала приватна школа, павільйон було відновлено. Наш тролейбус розвернувся на майданчику, і було зроблено загальне фото на фоні павільйону. Для багатьох учасників це місце стало новим, і вони відвідали його вперше. До речі, водій 289‑го автобуса, побачивши наш тролейбус з табло маршруту 1т, теж був явно здивований. Він, мабуть, сприйняв нас як конкурента і вирішив різко розвернутися та випередити, щоб першим приїхати до зупинки біля Юракадемії. Проте наш тролейбус не став забирати пасажирів у автобуса і продовжив шлях по Пушкінській до центру міста, після чого вирушив на вокзал.
Лінія по вулиці Євгена Котляра біля Південного вокзалу давно не використовується для маршрутного руху, хоча інколи її задіюють для службових рейсів. Саме цією лінією наш тролейбус проїхав повз Привокзальний майдан та будівлю управління Південної залізниці, а потім повернувся в центр. Далі маршрут прямував Сергіївським майданом, Банним провулком та Рибним майданом, а потім — до вулиці Кооперативної, повторивши шлях 26‑го маршруту.
Заключним пунктом нашої екскурсії стала колишня тролейбусна лінія від універмагу "Харків". Лінію було демонтовано відносно недавно, в першій половині 2010‑х років. Раніше це була одна з популярних ліній, на якій курсували три тролейбусні маршрути з різних частин Салтівського житлового масиву. Однак з початку 90‑х пасажиропотік почав зменшуватися, і до універмагу "Харків" залишився лише один маршрут — №32. Але й у цього маршруту виникли проблеми після відкриття ринку біля станції метро "Барабашова". Тролейбус часто потрапляв у затори, виконати графік ставало все складніше, і в результаті було прийнято рішення припинити роботу маршруту. Кілька років лінія по вулиці Якіра (Тюрінській) використовувалась для службових рейсів, але згодом була демонтована, щоб уникнути крадіжки контактної мережі. Незважаючи на те, що ринок уже давно втратив свою популярність, перспективи відновлення тролейбусної лінії по Тюрінській, а також її можливого продовження та з'єднання з лінією по майдану Захисників України, на сьогодні немає. Більше того, на місці колишньої тролейбусної кінцевої та поруч стоячих будинків розпочато будівництво житлового комплексу.
Тим не менше, нам вдалося частково проїхати по колишній кінцевій і по вулиці Тюрінській, а потім через ринок — до розворотного кола біля станції метро "Академіка Барабашова". На цьому колі тролейбус був сфотографований з написом "ПУНКТ ПИТАНИЯ" на маршрутному вказівнику, як нагадування про те, що саме в цьому місці на початку 2000‑х розташовувався справжній тролейбус-буфет, де водії та кондуктори могли перекусити під час обідніх перерв. На зворотному шляху ми майже повторили маршрут тролейбусів, які колись курсували по Якіра (Тюрінській) до відкриття Салтівської лінії метро. Звісно, з урахуванням змін у сучасній дорожній мережі: тоді тролейбуси, проїхавши по вулиці Академіка Павлова, повертали в Сонячний провулок, а сьогодні від нього нічого не залишилося, і сам топонім був скасований. Тепер транспорт рухається по вулиці Тюрінській, де з однієї сторони зберігаються приватні будинки, а з іншої — залишки колишніх торгових рядів.
Після цього тролейбус повернувся на початок вулиці Тюрінської і доставив пасажирів до станції метро "Проспект Гагарина", звідки вирушив у депо. Маршрут вийшов насиченим і яскравим, повністю продемонструвавши всі можливості та переваги сучасних тролейбусів з автономним ходом.
Тролейбус PTS‑12: сучасні інновації на харківських вулицях
Тролейбуси PTS‑12 були виготовлені на підприємстві "Політехносервіс" у Броварах. За основу був узятий кузов білоруського тролейбуса МАЗ‑203Т, в який були встановлені тяговий двигун та електронна система управління. У 2020‑2021 роках до Харкова надійшло 50 таких тролейбусів, усі вони з низьким рівнем підлоги, що робить їх зручними для перевезення маломобільних пасажирів, а також оснащені кондиціонерами. Однією з головних особливостей харківських тролейбусів PTS‑12 є автономний хід на відстань не менше ніж 20 км з використанням акумуляторів. Ці тролейбуси відкрили нові маршрути на Північну Салтівку, в Жихор, П'ятихатки, селище Жуковського та в кілька мікрорайонів Роганського житлового масиву. Після повномасштабного вторгнення Росії такі тролейбуси виявилися особливо важливими, допомагаючи забезпечити надійний транспорт навіть в умовах часткового відключення електроенергії, спричиненого атаками противника.
Наша подорож стала не просто екскурсією минулим та сучасним харківського транспорту, але й символом того, як сучасний електричний транспорт може зберігати та примножувати спадщину міста. Тролейбус з автономним ходом — це не просто засіб пересування, а з'єднувальна ланка між історією та майбутнім, що дозволяє дізнатися нові маршрути та повернути забуті куточки міста в повсякденне життя. Надихнуті цією подорожжю, ми сподіваємося, що такі події стануть яскравими віхами в подальшому розвитку харківського транспорту та надихнуть усіх на нові досягнення.
Разделы по теме: | |
---|---|
Рубрики: | Наши новости, Троллейбус |
Единицы ПС: | PTS 12 #2743 |
Конечные городских маршрутов: | ВМУ-8, Вул. Силікатна, Вул. Якіра (Універмаг "Харків"), Держпром, Залізнична станція Основа, Основ'янське озеро, Привокзальний майдан, Провулок Костюринський, Ст. м. "Академіка Барабашова", Студмістечко |
Улицы и площади: | вулиця Академіка Павлова, вулиця Ахсарова, набережна Гімназійна, вулиця Євгена Котляра, проспект Незалежності, вулиця Олександра Подольського, проспект Перемоги, Сергіївський майдан, вулиця Силікатна |
Добавить комментарий
Для того, чтобы добавить комментарий, Вам нужно зарегистрироваться и/или авторизоваться на форуме.