Метро. Станции и сооружения. Станция "Історичний музей"
[ Общие сведения | История | Хроника | Схемы | Станции и сооружения | Подвижной состав | Статистика | Аудио | Документы, книги, публикации | Контакты ]
Описание | Маршруты городского транспорта | Фотогалерея (13) | Новости по теме (137)
>> Пересадка на станцию "Майдан Конституції" << >> К списку станций << |
На станцию "Університет" >> | |
Линия: | Салтівська лінія |
---|---|
Дата открытия: | 10.08.1984 |
Проектное название: | Радянська-2 |
Архитекторы: | Співачук В., Чечельницький П., Карпенко I. |
Инженеры: | Пашков П., Штучкін В., Грішина Л. |
Художники: | Чернова Г., Гутник В., Моргунов І., Єрофєєва О., Чурсін В., Семенюк В. |
Тип станции: | Колонная, Глубокого заложения |
Количество вестибюлей: | 1 |
Количество эскалаторов: | 4 |
Мобильная связь: | Kyivstar, Vodafone |
Маршруты городского транспорта : | (просмотреть более подробный перечень...) |
Трамвай: | 3, 6 |
Троллейбус: | 11, 40, 55, 58 |
Автобус: | 29, 272 |
Ближайшие конечные остановки городского транспорта : | Майдан Конституції, Ст. м. "Майдан Конституції" |
Центральна пересадкова станція другої черги розташована паралельно станції "Майдан Конституції" Холодногірсько-Заводської лінії на тій же самій глибині. На відміну від станції "Майдан Конституції", станція "Історичний музей" є колонною, а не пілонною. Конструкційно станція складається з трьох чавунних оправ, які обєднані в єдину систему поздовжними перемичками та колонами з кроком 5,25 метра та інтервалом 3,75 метра, завдяки чому вона виглядає значно просторішою. Спорудження станції такого типу у складних гідрогеологічних умовах здійснювалося вперше у практиці вітчизняного метробудування.
Архітектурно-художнє рішення станції присвячене темі історії Харкова. Вигнута, складчаста поверхня стін та ребриста стеля вестибюлю стилізовані під елементи оборонних споруд і нагадують про фортецю, яка існувала на прилеглій до станції території протягом XVII-XVIII століть.
Станційна зала вражає своїм простором завдяки застосуванню колонних тюбінгів та збільшеному діаметру центральної зали. Стрільчасті арки між колонами нагадують ворота фортеці. Колійні стіни розділені геральдичними барельєфами із бронзового лиття стовреними на Харківській скульптурній фабриці. Для обрамлення барельєфів використано мармур білого кольору. Оскільки головною темою барельєфів була Жовтнева революція, восени 2023 року вони були приховані згідно з вимогами Закону про декомунізацію та деколонізацію.
При будівництві станції в оздобленні стін та колон станційної зали був застосований світлий мармур "Коєлга". З ними контрастуювали колійні стіни, облицьовані коричневим мармуром хустівського родовища "Великий кам'янець", та підлога з червоних гранітних плит Капустянського родовища. З часом мармурова оздоба колон та колійних стін почала втрачати свої початкові властивості через проблеми з гідроізоляцією, адже використаний для оздоби мармур добре вбирав воду.
Протягом 2007-2014 років була проведена реконструкція станції, що складалася з двох етапів. В першу чергу мармурову оздобу колон було замінено новим мармуром грецького родовища "Волокас". Мармурова оздоба арок колон була замінена штукатуркою, адже мармурові плити, розміщені згідно з початковим проектом на похилих поверхнях арок, з часом могли впасти просто на голови пасажирам. На другому етапі колійні стіні замість мармуру було оздоблено червоно-коричневим та сірим гранітом. Цоколь колійних стін було оздоблено чорним лабрадорітом. Новий облицювальний матеріал закріплено на металевому каркасі, під яким встановлені трубки для відливу води в лоток.
Структурна форма світильників, набраних з окремих елементів з безліччю «здвоєних» ламп, розташованих вертикально, доповнює враження урочистості та ошатності. У бічних прольотах станції для освітлення використовуються аналогічні люстри, але меншого розміру.
Станція пов'язана двома переходами - у центрі та в торці центрального зала - із сусідньою станцією Холодногірсько-Заводської лінії "Майдан Конституції". Чотири ескалатори типу ЕТ-3 ведуть до просторого підземного вестибюлю, розташованого під майданом Конституції. Стіни вестибюлю мають складчасту поверхню та облицьовані сіро-кремовим мармуром Саяно-Шушенського родовища. Над ескалаторною галереєю знаходиться велике декоративне мозаїчне панно зі смальти, викладене півкільцем. На панно зображені вінки з листя та колосків, а також герб Української РСР, який було закрито рекламним щитом 2023 року.
Вестибюль станції пов'язаний із підземним переходом, виходи з якого ведуть на майдан, до початку Сумської вулиці, на вулицю Університетську та Бурсацький узвіз. На стіні переходу, що веде до Бурсацького узвозу, розташовані рельєфні керамічні композиції на тему історії Слобожанщини. Ці композиції виготовили з фаянсу на Будянському фаянсовому заводі художники-керамісти Галина Чернова та Володимир Гутник. На жаль стіна підземного переходу, на якій розміщені керамічні композиції, вже багато років загороджена кіосками, тому побачити їх неможливо.
Цікаво, що підземний перехід з ескалаторним тунелем і торцевим міжстанційним переходом було відкрито раніше самої станції, 31 грудня 1983 року. Це було зроблено для того, щоб розвантажити ескалатори станції "Майдан Конституції", які не могли впоратись з великим пасажиропотоком в години пік.
У південному торці зали також знаходиться сходовий марш, але він веде лише до службових приміщень. У середині 90-х років обговорювалася можливість будівництва другого виходу з південної сторони до адміністративно-торговельного комплексу, що проектувався на початку Пушкінської вулиці. Зрештою вихід до торгово-розважального центру "Нікольський", відкритого 2021-го року, було збудовано з існуючого переходу станції "Майдан Конституції".
На пересадковому вузлі "Історичний музей - Майдан Конституції" вперше у Харкові у 1985 році було впроваджено систему управління станцією із застосуванням промислового телебачення (СУРСТ). Згодом цю систему було впроваджено на всіх станціях Харківського метрополітену. Впровадження СУРСТ в умовах збільшення пасажиропотоків дозволило підвищити оперативність при аварійних ситуаціях, розширило зону огляду чергового станції з робочого місця, дозволило якісніше контролювати роботу ескалаторів та виконання пасажирами "Правил користування метрополітеном".
© Андрій Бутковський, 2005-2023
Відеоматеріали:
- Харьков 1983 год. Метро Исторический музей. Відеоканал KruchinaFILM;
- Харьков 1983 год. Метрострой. Відеоканал KruchinaFILM;
- Харьков 1982 год. Строительство станции метро "Исторический музей". Відеоканал KruchinaFILM;