Метро. Станции и сооружения. Станция "Університет"
[ Общие сведения | История | Хроника | Схемы | Станции и сооружения | Подвижной состав | Статистика | Аудио | Документы, книги, публикации | Контакты ]

Станція "Університет" розташована під майданом Свободи, одним з найбільших майданів в Європі та парадним майданом Харкова, який оточують чисельні монументальні споруди. Величний aрхітектурний масштаб відповідає місцю розташування станції, яка цілком слушно вважається найбільш урочистою станцією Харківського метрополітену.

Двоярусна станція колонного типу побудована за індивідуальним проектом і є унікальною за своїми конструктивними та об'ємно-планувальними рішеннями. Згідно з проектним завданням будівельний майданчик станції не повинен був виходити за межі майдану Свободи, тож задля компактного розташування службових приміщень, які зазвичай знаходяться в торцях платформи, вперше в Харківському метрополітені було застосовано двоярусну конструкцію станції. Над станційною залою безпосередньо під бруківкою майдану було покладено міцну бетонну основу для запобігання просідання ґрунту під майданом Свободи.

Ширину платформи станції "Університет" збільшено зі стандартних десяти до тринадцяти метрів. Висота станції "Університет" також на два метри більша, ніж у типових станцій. За віссю центральної зали з кроком 12 метрів у монолітному бетоні виконані куполи діаметром 6 метрів для розміщення світильників. Кожен блок купола важить понад 120 тонн. Масивні світильники-люстри вагою близько 500 кілограмів кожна доповнюють враження монументальності станції. Ці люстри були виготовлені на Харківському авіаційному заводі зі сталі, бронзи та шкла.

Круглі колони та балкони оздоблені білим мармуром уральського родовища "Коєлґа". Дугоподібні стіни балконів гармонують з рельєфом бетонних ніш стелі. Підлога станції виконана з чорного лабрадориту та червоно-коричневого граніту українських родовищ, зі смугою з сірого граніту, яка огинає колони. Колійні стіни оздоблені світло-сірим мармуром "Газган". Цоколь колійних стін виконаний з червоно-коричневого граніту. Цим же гранітом оздоблені невеликі круглі ніші на колійних стінах. Початково в цих нішах повинні були розміститися бронзові рельєфні зображення на революційну тематику. Проте незадовго до відкриття станції виявилося, що вже виготовлені та встановлені рельєфи знаходяться в габариті потягів метро, тому вони були одразу демонтовані.

Посередині платформи знаходяться сходовi марші підземного переходу до станції "Держпром" Олексіївської лінії метрополітену. Спочатку перехід планували обладнати ескалаторами у центральній частині платформи станції "Університет", але будівництво станції "Держпром" велося під час економічної кризи, тому проект переходу був здешевлений і ескалаторні спуски під час будівництва були замінені звичайними сходами. На початку 2000-х рокiв посеред платформи між сходовими маршами підземного переходу до станції "Держпром" було встановлено великий екран, на якому окрім реклами транслювалися також короткометражні та мультіплікаційні фільми. Цей екран пропрацював кілька років, але в середині 2000-х його було демонтовано.

Станція має два вестибюлі з розгалуженою системою підземних переходів. З платформи станції до південного вестибюлю, переходи якого ведуть в бік Харківського Нацiонального Університету ім. В.Н. Каразіна та Саду ім. Т.Г. Шевченка, можна піднятися широкими сходами, оздобленими білим мармуром та червоно-коричневим гранітом. Північний вестибюль обладнаний трьохстрічковим есклалатором типу ЕТ-5. Виходи з нього ведуть у бік вулиці Сумської та проспекту Незалежностi. Обидва підземні переходи прикрашені керамiчними барельєфами на тему молодi та студентства.

Цікавим є також рішення одного з виходів з підземного переходу на поверхню, де встановлені дві ескалаторні стрічки, що працюють на підйом. Цей вихід розташований у невеликому скверику на перехресті вулиці Сумської та проспекту Незалежності. Це перший в Харкiвському метрополітені засклений вихід на поверхню, а також єдиний засклений вихід на станції "Університет", тому він отримав народну назву "Стєкляшка". Станція "Університет" з'єднана також секретним підземним переходом із будівлею облдержадміністрації та об'єктом цивільної оборони - "бункером" для керівництва міста та області, збудованим у період "холодної війни".

Один із двох балконів, розташованих над станційними коліями, до початку 90-х років використовувався як підземний перехід під майданом Свободи, яким пасажири могли потрапити з одного вестибюля в інший, минаючи станційну платформу і АКП. Але з початку 90-х перехід був закритий для постійного використання; він функціонував лише кілька разів на рік під час проведення у ньому виставок-ярмарків. Під час повномаштабного російського вторгнення напередодні нового 2023-2024 навчального року на балконі було обладнано навчальні класи для школярів.

До 1991 станція, так само як і майдан, під яким вона знаходиться, носила ім'я Ф. Е. Дзержинського. Свою нинішню назву, пов'язану з Харківським Національним Університетом (ХНУ) ім. В.М. Каразіна, станція отримала за кілька днів після проголошення Незалежності України. 27 серпня 1991 року згідно з розпорядженням № 563 Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів з мапи міста було прибрано всі топоніми, пов'язані з ім'ям засновника ВЧК та одного з організаторів "червоного терору". Крім станції метро було перейменовано однойменний майдан (нині – майдан Свободи) та вулицю (Мироносицька). Відповідні зміни було внесено і до найменування зупинок наземного транспорту. Незабаром на станції було демонтовано монументальне горельєфне зображення Дзержинського, яке знаходилося в північному вестибюлі над ескалаторами.

Втім, "Залізний Фелікс" був не єдиним "залізним" персонажем, чиє скульптурне зображення було розташоване на станції. У серпні 2009 року в підземному переході біля північного вестибюлю станції було встановлено скульптурну композицію, присвячену виснажливій праці працівників метрополітену. Вона була виготовлена в майстернях метрополітену з деталей ескалаторів, вагонів та іншого обладнання метрополітену, що відслужили свій термін, і зображала "залізну людину", проткнуту рейкою. Скульптура викликала досить великий резонанс з огляду на лобіювання керівництвом метрополітену підвищення вартості проїзду в метро. Спірним було й місце розташування скульптури, оскільки вона могла створити незручності у разі екстреної евакуації пасажирів. Скульптуру було демонтовано у лютому 2010 року, що було зроблено, згідно з заявою керівництва метрополітену, на прохання одного з пасажирів.

25 січня 2011 року, в день Св. Тетяни, на станції відкрили барельєф цієї християнської святої, яка вважається покровителькою студентів. Скульпутне зображення встановлено у західному вестибюлі, виходи з якого ведуть у бік ХНУ ім. В.М. Каразіна. Литий бронзовий барельєф розташований у ніші з жовтим підсвічуванням на стіні колишньої каси метрополітену. У руках свята Тетяна тримає сувій, на якому написано початок молитви «Символ віри». Автори барельєфу – гурт молодих художників-монументалістів: Роман Мінін, Роман Блажко та Антон Шестаков.

Традиційно майдан Свободи є місцем проведення різдвяного ярмарку та зустрічі харків'янами Нового Року. Тут же встановлюють головну ялинку міста. Однак напередодні нового, 2023 року, подібні масові заходи на головній площі прифронтового Харкова виявилися неможливими з міркувань безпеки. Тим не менш, головну новорічну ялинку міста все ж таки було встановлено, але не на майдані, а під ним. На початку грудня 2022 року на платформі станції "Університет" було встановлено ялинку висотою 5,5 метрів, а саму станцію було прикрашено різдвяними декораціями. Головна ялинка міста була встановлена на станції "Університет" також напередодні наступного, 2024 року. Окрім того, станція була тематично прикрашена напередодні Великодня 2023-го та 2024-го років.

© Андрій Бутковський, 2005-2024

Відеоматеріали:

1. Харьков 1999 год. Три станции Салтовской линии метро. Прогулка по трём станциям - "Университет", "Пушкинская" и "Киевская", Салтовской линии метро города Харькова. Відеоканал KruchinaFILM;
2. Харьков. Из истории. Станция метро "Дзержинского". Фрагмент интервью с бывшим главным архитектором Харьковметропроекта Владимиром Спивачуком. Запись 1999 года. Відеоканал KruchinaFILM;
3. Харьковский метрополитен. Станция «Университет». Харьков (1994). Відеоканал RainbirdTV;
4. Харьков 1983 год. Метрострой. Відеоканал KruchinaFILM;
5. Харьков 1979 год. Метро шагает дальше. Строительство второй очереди Харьковского метрополитена. Работы на станции "Дзержинского" 1979 год. Відеоканал KruchinaFILM;
6. Харьков. Строительство станции метро "Дзержинская" ("Университет"), 1979 год. Відеоканал KruchinaFILM;