ЖД транспорт. Хроника
[ Общие сведения | Хроника | Расписания | Подвижной состав | Линии | Контакты ]

  • 1874 г.
    Відкрито вагоноремонтні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці (сучасний Крюківський вагонобудівний завод).
  • 15 июля 1874 г.
    Здано в експлуатацію лінію Гомель - Бахмач - Ромни; тим самим відкрито рух на всьому протязі Ландварово - Роменської (з 1876 р. - Лібаво-Роменської) залізниці. Ця ж дата вважається датою початку роботи паровозного депо Ромни та Роменської дистанції колії.
  • 15 сентября 1875 г.
    Закінчено будівництво Лозово-Севастопольської залізниці. Перший поїзд прибув до Севастополя.
  • 1876 г.
    Правління товариства Харківсько-Миколаївської залізниці розпочало будівництво лінії Мерефа - Ворожба.
  • 1876 г.
    Введено в експлуатацію станцію Нова Баварія.
  • 01 июня 1877 г.
    Ландварово-Роменська залізниця об'єднана з побудованою у 1871 році безприбутковою Лібаво-Кошедарською залізницею в Лібаво-Роменську залізницю.
  • 12 июня 1877 г.
    На станцію Харків вперше прибув санітарний поїзд - перший подібний поїзд в Російській імперії. В подальшому цей санітарний поїзд використовувався під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
  • 27 ноября 1877 г.
    П'ятою Сумською дільницею Харківсько-Миколаївської залізниці видано платіжне свідоцтво "за остаточне оздоблення паровозної будівлі станції Тростянець на 12 паровозів". Ця дата вважається днем ​​народження локомотивного депо Смородине.
  • 29 ноября 1877 г.
    Підписано акт "Про приймання в експлуатацію споруд паровозних майстерень на станції Люботин", споруджених під час будівництва лінії Мерефа - Ворожба. Ця дата вважається днем ​​народження локомотивного депо Люботин.
  • 1878 г.
    На станції Огульці збудовано першу двоповерхову будівлю вокзалу.
  • 08 января 1878 г.
    Відкрито тимчасовий пасажирський та вантажний рух Сумською лінією від станції Білопілля до станції Мерефа.
  • 22 января 1878 г.
    Відкрито рух поїздів на ділянці Білопілля – Ворожба.
  • 08 февраля 1878 г.
    Відкрито наскрізний рух поїздів всією Сумською лінією від станції Мерефа до станції Ворожба.
  • 01 августа 1878 г.
    Освячено та відкрито перше залізничне училище Харківсько-Миколаївської залізниці у Кременчуці (тепер - Кременчуцький фаховий коледж транспортної інфраструктури).
  • 29 марта 1881 г.
    Харківсько-Миколаївська залізниця перейшла до казенного управління зі скасуванням приватного товариства.
  • 1884 г.
    Введена в експлуатацію станція Максимівка на лінії Мерефа - Ворожба.
  • 1885 г.
    За рахунок скарбниці побудована Керч-Феодосійська залізниця, передана незабаром до складу Лозово-Севастопольської залізниці.
  • 18 мая 1885 г.
    Згідно з розпорядженням Комітету міністрів розпочато будівництво залізничної лінії Кременчук – Ромни завдовжки 200 верст.
  • 1886 г.
    Закінчено будівництво станції Сенча на лінії Лохвиця - Ромодан.
  • 01 ноября 1887 г.
    Відкрито рух поїздів залізничною лінією Кременчук – Ромодан – Лохвиця (150 верст).
  • 01 октября 1888 г.
    Закінчено будівництво залізничної лінії Лохвиця – Ромни. Почався регулярний рух поїздів між станціями Кремечуг та Ромни. Харківсько-Миколаївська дорога отримала вихід до Лібаво-Роменської магістралі.
  • 17 октября 1888 г.
    На перегоні Таранівка-Борки Курсько-Харківсько-Азовської залізниці сталася аварія імператорського поїзда, в якому цар Олександр III з сім'єю повертався з Криму. Подробнее...
  • 26 ноября 1888 г.
    Відкрито рух поїздів ділянкою Ворожба – Курськ Курсько-Київської залізниці.
  • 1891 г.
    Управління Харківсько-Миколаївської залізниці переведено з Кременчука до Харкова.
  • 01 февраля 1891 г.
    Курсько-Харківсько-Азовська залізниця перейшла у державну властність.
  • 21 мая 1891 г.
    Закладено Храм Христа Спасителя біля станції Бірки.
  • 1893 г.
    Побудовано залізничну лінію Гребінка - Прилуки.
  • 1893 г.
    Засновано станцію Торопилівка на лінії Баси - Ворожба.
  • 21 января 1893 г.
    Міністр шляхів сполучення Кривошеїн наказав перейменувати станцію Тростянець Харківсько-Миколаївської залізниці на станцію Смородине.
  • 01 июня 1893 г.
    Дозволено будівництво Лебединського (32 версти), Гадяцького (40 верст) та Охтирського (16 верст) під'їзних шляхів широкої колії Харківсько-Миколаївської залізниці. Гілки Боромля – Лебедин, Лохвиця – Гадяч та Кириківка – Охтирка були спроектовані інженером М. М. Биховцем.
[ Общие сведения | Хроника | Расписания | Подвижной состав | Линии | Контакты ]