Трамвай. Хроника
[ Общие сведения | Конка | Хроника | Маршруты | Схемы | Подвижной состав | Фотогалерея | Горэлектротранс ]

  • 24 июля 1871 г.
    До Харківської міської Думи звернувся інженер М. Г. Олександровський з пропозицією збудувати в Харкові кінну залізницю. Згодом пропозиція була відхилена.
  • 31 мая 1882 г.
    Міською управою було укладено контракт із французькими громадянами Бонне та Отле про влаштування ними кінної залізниці для пасажирського та товарного руху довжиною 17.5 верст.
  • 15 августа 1882 г.
    Відбувлася перша пробна поїздка вагону конки від вулиці Олександрівської до Павлівського майдану.
  • 12 сентября 1882 г.
    У Харкові відкрито конку. Перша ділянка першої лінії проходила від рогу вулиць Олександрівської (Євгенія Котляра) та Катеринославської (Полтавський Шлях) вулицею Катеринославською через Лопанський міст і Торговий (Павлівський) майдан до будівлі біржі (тепер - ріг Павлівського майдану та майдану Конституції).
  • 10 января 1883 г.
    Перша лінія конки подовжена Миколаївським майданом, Московською та Старо-Московською вулицями до реального училища (тепер - навчальний корпус ХНТУСГ по проспекту Героїв Харкова 45).
  • 17 марта 1883 г.
    Харківська міська дума виділила ділянку землі при Кінному майдані на розі вулиці Тарасівської та Власівського провулку для будівництва депо кінної залізниці.
  • июль 1883 г.
    Побудовано коротку ділянку лінії конки по Олександрівській вулиці від Катеринославської вулиці до Привокзального майдану.
  • 18 августа 1883 г.
    Відкрито ділянку лінії конки від реального училища Старо-Московською та Кінною вулицями до Кінного ринку.
  • 24 августа 1884 г.
    Відкрита ділянка лінії конки Старо-Московською вулицею від Кінної вулиці до рогу Кінного майдану.
  • 1885 г.
    Закінчено будівництво депо кінної залізниці при Кінному майдані.
  • май 1885 г.
    Відкрито другу лінію кінної залізниці. Вона пройшла від Ветеринарного інституту (район нинішнього майдану Свободи) Сумською вулицею, Миколаївським (Конституції) та Торговим (Павлівським) майданами, Торговим провулком (нині забудованим) через Циганський міст (тепер на цьому місці підвісний пішохідний міст), вулицями Мар'їнською та Великою Москалівською до рогу Заїківської (Гольдберговської) вулиці.
  • 14 октября 1893 г.
    Міська управа та Бельгійське акціонерне товариство, до якого перейшла кінна залізниця, уклали додатковий контракт, згідно з яким концесіонери відмовилися від виняткового права на влаштування у Харкові кінних залізниць.
  • 1896 г.
    Побудовано ділянку другої лінії конки Великою Москалівською вулицею від Заїківської вулиці до Основ'янського мосту.
  • 02 ноября 1901 г.
    На засіданні Думи була зачитана доповідь Святухіна по трамвайному питанню. Міський Голова О.К.Погорелко повідомив, що згідно з дорученням Думи, управою вже розроблено питання щодо спорудження нових ліній конки.
  • июль 1903 г.
    Губернатор Харківської губернії повідомив міську управу, що пояснювальну записку разом із кресленнями стосовно влаштування одноколійного електричного трамвая з роз'їздами по лініям Петинської та Панасівської вулиць разом із висновком начальника харківського поштово-телеграфного округу переведено до господарського департаменту міністерства внутрішніх справ для дозволу на влаштування трамвая. Невдовзі дозвіл було отримано.
  • 13 августа 1905 г.
    Трамвайна комісія закінчила будівництво кам'яного сараю для ремонту вагонів (депо на вулиці Петінській у районі вулиці Царіцинської), квартири завідувача трамваю, казарми для чергових тощо. Були замовлені перші вагони трамвая нюрнберзької компанії з моторами "Union".
  • 19 августа 1905 г.
    Почалося укладання колії першої лінії електричного трамвая.
  • 1906 г.
    Засновано Бюро Харківського міського електричного трамваю.
  • 1906 г.
    Побудоване третє депо кінної залізниці по вулиці Москалівській.
  • 03 июля 1906 г.
    Відкрито Харківський електричний трамвай. У депо міського трамвая у присутності віце-губернатора, міського Голови, членів міського управління, гласних міської Думи, трамвайної комісії та сторонньої публіки священиком О. Полтавцевим відслужено урочистий молебень. Після закінчення молебню присутні члени комісії, представники міста проїхали трамваєм до Павлівської площі, після чого рух трамваю було відкрито для публіки. Перша лінія проходила від Балашівського переїзду Петінською, Зміївською, Нетіченською вулицями, Подільським мостом, Подільським та Костюринським провулками до Павлівського майдану.
  • 15 января 1909 г.
    На розгляд Харківського міського управління виноситься проект нового договору із Бельгійським акціонерним товариством. Доповідав М.М.Ковалевський про окраїнні лінії, і О.М Кузнєцов про окраїнні лінії у зв'язку з проведенням безрейкових електричних доріг. У доповіді було надано схему концентричних шляхів трамвая, які місто може побудувати, не викуповуючи конки. Доповідачі пропонують скористатися для конкуренції із бельгійцями електричними омнібусами. Обидва проекти були відхилені.
  • 31 мая 1909 г.
    Трамвайна комісія під головуванням О. К. Погорелка на черговому засіданні ухвалила замовити 8 електричних вагонів з гальмами Вестингауза Митищинського заводу, 8 вагонів Загальної компанії електрики, а також 2 вагони суднобудівного заводу в м. Миколаєві.
  • 23 сентября 1909 г.
    Закінчено будівництво одноколійної трамвайної лінії на ділянці Сергіївська площа – Клочківська – Іванівська, а також від Благовіщенської церкви до Великої Панасівки. Розпочато роботи з укладання другої колії на цих лініях.
  • 30 сентября 1909 г.
    Вночі, після припинення руху бельгійської конки, відбулося з'єднання клочківської та петінської ліній трамваю. На цьому тлі стався конфлікт із представниками бельгійської конки, який успішно вирішився на користь електричного трамваю.
  • 30 октября 1909 г.
    Вночі було здійснено другий перетин колії конки колією міського трамваю.
  • 03 ноября 1909 г.
    Відкрився трамвайний рух Павлівським майданом від Миколаївського майдану до павільйону в Павлівському сквері.
  • 27 ноября 1909 г.
    Успішно проведено офіційні випробування нового залізобетонного Купецького мосту. Незабаром міст було введено в експлуатацію.
  • декабрь 1909 г.
    Міською трамвайною комісією було прийнято рішення замовити 35 моторних та 16 причіпних трамвайних вагонів для нових трамвайних ліній.
  • 17 декабря 1909 г., 11:00
    Відбулося урочисте відкриття Клочківської лінії міського електричного трамвая (лінія від Павлівського майдану Сергієвським майданом та Клочківською вулицею до Річкового провулка з відгалуженням Іванівською вулицею до річки Лопань).
  • 19 декабря 1909 г.
    Одержані чотири нові трамвайні вагони для Клочківської лінії трамвая.
[ Общие сведения | Конка | Хроника | Маршруты | Схемы | Подвижной состав | Фотогалерея | Горэлектротранс ]