Трамвай. Хроника
[ Общие сведения | Конка | Хроника | Маршруты | Схемы | Подвижной состав | Фотогалерея | Горэлектротранс ]

  • 24 декабря 1909 г.
    Відкрито регулярний рух Панасівською трамвайною лінією, прокладеною через Купецький міст та Благовіщенський майдан, вулицею Різдвяною, Лосєвським провулком та вулицею Великою Панасівською до Альбівського провулка.
  • 1910 г.
    Почалося будівництво Пискунівського (Ленінського) трамвайного депо.
  • 06 июля 1910 г.
    Почалося будівництво трамвайної лінії на вулиці Пушкінській.
  • 10 июля 1910 г.
    Розпочато роботи з укладання другої колії Петінської трамвайної лінії. Подробнее...
  • август 1910 г.
    На черговому засіданні трамвайної комісії було визначено подальший напрямок прокладання греківського трамвая – вирішено продовжити цю лінію вулицею Молочною до Кінного базару. Подробнее...
  • 16 августа 1910 г.
    На будівництві нового Нетіченського мосту розпочато бетонні роботи. Подробнее...
  • 04 ноября 1910 г.
    Здійснено перетин лінії конки по Московській вулиці та трамвайної лінії, споруджуваної у Петровському провулку. Подробнее...
  • 09 ноября 1910 г.
    Вночі відбулося з'єднання Пушкінського трамвая, з основною мережею. Також було прокладено кабель для живлення нової лінії. Подробнее...
  • 20 декабря 1910 г.
    Открыта Пушкинская линия трамвая, проходившая от Павловской площади по Армянскому и Петровскому (Короленко) переулкам, Николаевской (Короленко), Пушкинской, Бассейной (Ярослава Мудрого) и Сумской улицам до городского парка. Сразу после открытия вагоны ходили только до пересечения Сумской и Госпитальной (Маяковского) улиц, но уже через несколько дней было открыто движение непосредственно до Горпарка. Подробнее...
  • 01 августа 1911 г.
    Відкрито новий Нетіченський міст і Греківську лінію трамваю, що прямувала вулицею Університетською через Нетіченський міст та Воскресенський майдан, вулицями Греківською та Заїківською до мосту через Північно-Донецьку залізницю (у побудові).
  • 09 августа 1911 г.
    Почалося будівництво другої електричної станції міста Харкова. Будівля зводилася на бетонних палях, що було новинкою у будівництві. Пуск станції відбувся восени 1911 року.
  • 09 декабря 1911 г.
    Відкрито рух трамваїв через залізобетонний міст вулицею Заїківською над Північно-Донецькою залізницею. Греківський трамвай почав ходити по всій довжині лінії – від центру до Кінного базару. Подробнее...
  • 23 декабря 1911 г.
    Міська комісія відхилила пропозицію власників конки про переведення конки на електричну тягу. Подробнее...
  • 02 февраля 1912 г.
    Відкрито Холодногірську трамвайну лінію вулицями Кузінською та Цвинтарною (Озерянською) до вулиці Катеринославської (Полтавський шлях). Через відсутність домовленості з Південною залізницею щодо проїзду трамвайних вагонів Кузінським шляхопроводом рух вагонів початково здійснювався тільки від шляхопроводу до Холодної Гори.
  • 09 июня 1912 г.
    Відкрито рух трамваїв з пасажирами через Кузінський міст. Вагони Холодногірської лінії почали курсувати від рогу Великої Панасівської та Кузінської вулиць до Холодної гори. Подробнее...
  • 17 июня 1912 г.
    Відкрито рух трамваїв новою колією, що з'єднала Греківську лінію трамваю з колією Павлівського майдану. Подробнее...
  • 03 августа 1912 г.
    Відкрито безпересадковий рух трамваїв від Павлівського майдану через Кузіеський шляхопровід на Холодну гору. На лінії працюють вісім вагонів із інтервалом 6.5 хвилин. Подробнее...
  • 1913 г.
    Бюро Харківського міського електричного трамваю перейменовано на Управління Харківської міської електричної залізниці. Розташовувалося за адресою вул. Рибна 9.
  • май 1913 г.
    У зв'язку з будівництвом каналізаційного колектора по вулиці Греківській трамвайну лінію з ділянки вулиці Греківської між вулицями Рибасівською та Заїковською перенесено до новопрокладеного Рибасівського провулка.
  • 31 августа 1913 г.
    Завершено спорудження нового Кузінського шляхопроводу, що був розташований на північ від старого (основного) шляхопроводу та був призначений виключно для трамвайного руху.
  • 01 декабря 1913 г.
    Змінено напрямок руху трамваїв деякими лініями. Петінська лінія з'єднана з Панасівською (маршрут № 1); Греківська – з Клочківською (маршрут № 3). Вагони Пушкінської лінії, як і раніше, ходитимуть на Холодну Гору (маршрут № 4). Подробнее...
  • 09 января 1914 г.
    Завершено прокладання другої колії Панасівської лінії трамвая на ділянці між Кузінським мостом та Альбівським провулком.
  • 10 ноября 1914 г.
    Відкрито рух додаткових трамвайних вагонів між Павлівською площею і вулицею Басейною. Для обороту цих вагонів вулицею Пушкінською від вулиці Басейної до Комерційного училища було прокладено коротку тупикову колію, а біля повороту на вулицю Басейну влаштовано додаткову пересадкову колію. Подробнее...
  • 13 сентября 1916 г.
    Відкрито трамвайний рух від Балашовського вокзалу до заводу Загальної Електричної Компанії (ЗЕК, нині ХЕМЗ). До з'ясування деяких формальностей пов'язаних із проїздом вагонів Балашовським шляхопроводом рух здійснювався одним вагоном від Петинського шляхопроводу до заводу ВЕК.
  • 09 октября 1916 г.
    Відкрито наскрізний трамвайний рух Балашовським шляхопроводом до заводу ЗЕК Подробнее...
  • 1917 г.
    Керівником Управління Харківських міських електричних залізниць призначено Прокоф'єва Василя Васильовича.
  • ~ сентябрь 1917 г.
    У зв'язку із серйозними фінансовими труднощами ліквідовано анонімне бельгійське Товариство харківських кінних залізниць. Майно конки передано Міській управі. Подробнее...
  • 04 сентября 1917 г.
    Плату за проїзд у харківському трамваї підвищено з 5 до 15 коп. за кінець від та до Павлівського майдану. Скасовано ранковий та вечірній рух трамвайних вагонів. На лініях, що йдуть до заводів наприкінці Петінської вулиці, рух трамваїв встановлено з 6 год. ранку до 9 год. вечора. Маршрутом "Цвинтарна - Пушкінська" рух вагонів трамваю встановлено з 7 год. ранку до 10 год вечора. Подробнее...
  • 1918 г.
    Припинено рух Москалівською лінією конки.
  • 1919 г.
    Управління Харківських міських електричних залізниць перейменовано на Управління Харківських міських залізниць (швидше за все у зв'язку з перепідпорядкуванням йому конки). Розташовувалося у Піскунівському депо.
[ Общие сведения | Конка | Хроника | Маршруты | Схемы | Подвижной состав | Фотогалерея | Горэлектротранс ]