Хроника. Все события


Хроника по темам:
  • 01 июня 1872 г.
    До Харківсько-Миколаївської залізниці приєднано Єлисаветградську лінію.
  • 13 мая 1873 г.
    Затверджено проект будівництва лінії Мерефа – Ворожба.
  • 1874 г.
    Відкрито вагоноремонтні майстерні Харківсько-Миколаївської залізниці (сучасний Крюківський вагонобудівний завод).
  • 28 марта 1874 г.
    Харків'янин М.Т. Лаврентьєв здійснив перший в Україні політ на повітряній кулі власної конструкції. Повітряна куля стартувала з двору газового заводу на Москалівці (нині – вул. Катерининська, 50).
  • 15 июля 1874 г.
    Здано в експлуатацію лінію Гомель - Бахмач - Ромни; тим самим відкрито рух на всьому протязі Ландварово - Роменської (з 1876 р. - Лібаво-Роменської) залізниці. Ця ж дата вважається датою початку роботи паровозного депо Ромни та Роменської дистанції колії.
  • 15 сентября 1875 г.
    Закінчено будівництво Лозово-Севастопольської залізниці. Перший поїзд прибув до Севастополя.
  • 1876 г.
    Правління товариства Харківсько-Миколаївської залізниці розпочало будівництво лінії Мерефа - Ворожба.
  • 1876 г.
    Введено в експлуатацію станцію Нова Баварія.
  • 01 июня 1877 г.
    Ландварово-Роменська залізниця об'єднана з побудованою у 1871 році безприбутковою Лібаво-Кошедарською залізницею в Лібаво-Роменську залізницю.
  • 12 июня 1877 г.
    На станцію Харків вперше прибув санітарний поїзд - перший подібний поїзд в Російській імперії. В подальшому цей санітарний поїзд використовувався під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр.
  • 27 ноября 1877 г.
    П'ятою Сумською дільницею Харківсько-Миколаївської залізниці видано платіжне свідоцтво "за остаточне оздоблення паровозної будівлі станції Тростянець на 12 паровозів". Ця дата вважається днем ​​народження локомотивного депо Смородине.
  • 29 ноября 1877 г.
    Підписано акт "Про приймання в експлуатацію споруд паровозних майстерень на станції Люботин", споруджених під час будівництва лінії Мерефа - Ворожба. Ця дата вважається днем ​​народження локомотивного депо Люботин.
  • 1878 г.
    На станції Огульці збудовано першу двоповерхову будівлю вокзалу.
  • 08 января 1878 г.
    Відкрито тимчасовий пасажирський та вантажний рух Сумською лінією від станції Білопілля до станції Мерефа.
  • 22 января 1878 г.
    Відкрито рух поїздів на ділянці Білопілля – Ворожба.
  • 08 февраля 1878 г.
    Відкрито наскрізний рух поїздів всією Сумською лінією від станції Мерефа до станції Ворожба.
  • 01 августа 1878 г.
    Освячено та відкрито перше залізничне училище Харківсько-Миколаївської залізниці у Кременчуці (тепер - Кременчуцький фаховий коледж транспортної інфраструктури).
  • 29 марта 1881 г.
    Харківсько-Миколаївська залізниця перейшла до казенного управління зі скасуванням приватного товариства.
  • 31 мая 1882 г.
    Міською управою було укладено контракт із французькими громадянами Бонне та Отле про влаштування ними кінної залізниці для пасажирського та товарного руху довжиною 17.5 верст.
  • 15 августа 1882 г.
    Відбувлася перша пробна поїздка вагону конки від вулиці Олександрівської до Павлівського майдану.
  • 12 сентября 1882 г.
    У Харкові відкрито конку. Перша ділянка першої лінії проходила від рогу вулиць Олександрівської (Євгенія Котляра) та Катеринославської (Полтавський Шлях) вулицею Катеринославською через Лопанський міст і Торговий (Павлівський) майдан до будівлі біржі (тепер - ріг Павлівського майдану та майдану Конституції).
  • 10 января 1883 г.
    Перша лінія конки подовжена Миколаївським майданом, Московською та Старо-Московською вулицями до реального училища (тепер - навчальний корпус ХНТУСГ по проспекту Героїв Харкова 45).
  • 17 марта 1883 г.
    Харківська міська дума виділила ділянку землі при Кінному майдані на розі вулиці Тарасівської та Власівського провулку для будівництва депо кінної залізниці.
  • июль 1883 г.
    Побудовано коротку ділянку лінії конки по Олександрівській вулиці від Катеринославської вулиці до Привокзального майдану.
  • 18 августа 1883 г.
    Відкрито ділянку лінії конки від реального училища Старо-Московською та Кінною вулицями до Кінного ринку.
  • 1884 г.
    Введена в експлуатацію станція Максимівка на лінії Мерефа - Ворожба.
  • 24 августа 1884 г.
    Відкрита ділянка лінії конки Старо-Московською вулицею від Кінної вулиці до рогу Кінного майдану.
  • 1885 г.
    За рахунок скарбниці побудована Керч-Феодосійська залізниця, передана незабаром до складу Лозово-Севастопольської залізниці.
  • 1885 г.
    Закінчено будівництво депо кінної залізниці при Кінному майдані.
  • май 1885 г.
    Відкрито другу лінію кінної залізниці. Вона пройшла від Ветеринарного інституту (район нинішнього майдану Свободи) Сумською вулицею, Миколаївським (Конституції) та Торговим (Павлівським) майданами, Торговим провулком (нині забудованим) через Циганський міст (тепер на цьому місці підвісний пішохідний міст), вулицями Мар'їнською та Великою Москалівською до рогу Заїківської (Гольдберговської) вулиці.