Хроника. Все события


Хроника по темам:
  • 18 мая 1885 г.
    Згідно з розпорядженням Комітету міністрів розпочато будівництво залізничної лінії Кременчук – Ромни завдовжки 200 верст.
  • 1886 г.
    Закінчено будівництво станції Сенча на лінії Лохвиця - Ромодан.
  • 01 ноября 1887 г.
    Відкрито рух поїздів залізничною лінією Кременчук – Ромодан – Лохвиця (150 верст).
  • 01 октября 1888 г.
    Закінчено будівництво залізничної лінії Лохвиця – Ромни. Почався регулярний рух поїздів між станціями Кремечуг та Ромни. Харківсько-Миколаївська дорога отримала вихід до Лібаво-Роменської магістралі.
  • 17 октября 1888 г.
    На перегоні Таранівка-Борки Курсько-Харківсько-Азовської залізниці сталася аварія імператорського поїзда, в якому цар Олександр III з сім'єю повертався з Криму. Подробнее...
  • 26 ноября 1888 г.
    Відкрито рух поїздів ділянкою Ворожба – Курськ Курсько-Київської залізниці.
  • 1891 г.
    Управління Харківсько-Миколаївської залізниці переведено з Кременчука до Харкова.
  • 01 февраля 1891 г.
    Курсько-Харківсько-Азовська залізниця перейшла у державну властність.
  • 21 мая 1891 г.
    Закладено Храм Христа Спасителя біля станції Бірки.
  • 1893 г.
    Побудовано залізничну лінію Гребінка - Прилуки.
  • 1893 г.
    Засновано станцію Торопилівка на лінії Баси - Ворожба.
  • 21 января 1893 г.
    Міністр шляхів сполучення Кривошеїн наказав перейменувати станцію Тростянець Харківсько-Миколаївської залізниці на станцію Смородине.
  • 13 мая 1893 г.
    Кінна залізниця повністю перейшла у власність Бельгійського акціонерного товариства.
  • 01 июня 1893 г.
    Дозволено будівництво Лебединського (32 версти), Гадяцького (40 верст) та Охтирського (16 верст) під'їзних шляхів широкої колії Харківсько-Миколаївської залізниці. Гілки Боромля – Лебедин, Лохвиця – Гадяч та Кириківка – Охтирка були спроектовані інженером М. М. Биховцем.
  • 14 сентября 1893 г.
    Відкрито нову будівлю вокзалу на станції Лозова.
  • 14 октября 1893 г.
    Міська управа та Бельгійське акціонерне товариство, до якого перейшла кінна залізниця, уклали додатковий контракт, згідно з яким концесіонери відмовилися від виняткового права на влаштування у Харкові кінних залізниць.
  • 26 декабря 1893 г.
    Відкрито ділянку Крути – Ічня – Прилуки вузькоколійної залізниці Чернігів – Дніпро-Червоне.
  • 1894 г.
    Побудовано залізничну лінію Куп'янськ - Сватове.
  • 01 января 1894 г.
    Донецька кам'яновугільна залізниця розділена між Катерининською та Курсько-Харківсько-Азовською залізницями.
  • 20 мая 1894 г.
    Костянтиноградська земська повітова управа за згодою зборів земства подала клопотання про проведення залізничної лінії від станції Карлівка до міста Костянтиноград (зараз Берестин).
  • 15 октября 1894 г.
    Відкрито залізничну гілку Лохвиця – Гадяч.
  • 22 октября 1894 г.
    Відкрито залізничну гілку Боромля – Лебединська.
  • 01 ноября 1894 г.
    Курсько-Харківсько-Азовська та Лозово-Севастопольська дороги з'єдналися в одну під назвою Курсько-Харківсько-Азовська, Лозово-Севастопольська та Джанкойсько-Феодосійська залізниці. Через два роки через довгу і важку назву її перейменували на Курсько-Харківсько-Севастопольську.
  • 1895 г.
    Закладено перший камінь у фундамент Харківського паровозобудівного заводу.
  • 18 февраля 1895 г.
    Почався постійний рух поїздів на ділянці Кириківка – Охтирка.
  • 29 апреля 1895 г.
    Особлива нарада за дорученням міністра шляхів сполучення висловилася за перебудову пасажирської станції Харків.
  • 05 июня 1895 г.
    Дозволено будівництво ділянки Полтава – Карлівка завдовжки 44 версти.
  • 17 июня 1895 г.
    Дозволено будівництво ділянки Карлівка – Костянтиноград (зараз Берестин) завдовжки 32 версти.
  • 05 августа 1895 г.
    Організовано Куп'янськ-Вузлову дистанцію колії, що відносилась тоді до Південно-Східної залізниці.
  • 13 декабря 1895 г., 23:37
    Відкрито рух поїздів на вузькоколійній (1000 мм) лінії Ворожба – Зернове (Середина-Буда) Московсько-Києво-Воронезької залізниці.